камінь класу А І Б середньої твердості з границею міцності на стиск від 30 до 60 мПа, призначена для виробництва вапна, вапняковий камінь – для цукрової промисловості.
Порода карбонатна і камінь вапняковий випускається двох фракцій:
Фракція 0...60 мм використовується для:
- виробництва цементу;
- виготовлення міндобрив, які в свою чергу використовуються при вапнуванні кислих грунтів;
- як заповнювач для виготовлення стінових бетонних каменів;
Фракція 60... 160 мм класів А і Б використовується для:
- виготовлення вапна 1... 3 сорту; а також в цукровій промисловості;
- очистки хлормістких газів виробництва магнію.
7. Бинти медичні гіпсові.
Бинти гіпсові, що не обсипаються, – це рівно обрізані полоси медичної марлі, рівномірно просоченої високоякісним гіпсом і скручені в рулончики.
Бинти використовуються для виготовлення пов’язок медичного призначення. Упаковка бинтів проводиться на імпортному обладнанні в поліетилен-целофанові і целофанові пакети.
8. Залізобетонні вироби.
Плити перекриття залізобетонні багатопустотні шириною 1,5м виготовляються всіх типорозмірів. Плити виготовляються з бетону класу 15 і призначені для несучої частини перекриття будинків, споруд водогосподарського призначення і споруд різного призначення.
Плити залізобетонні для покриття доріг виготовляються із ненапруженої арматури, із важкого бетону. Призначені для влаштування покриття постійних і тимчасових міських доріг під автомобільне навантаження 10 і 30 тон.
Продукція ВАТ “Івано-Франківськцемент” сертифікована та відповідає усім вимогам держстандартів.
Основне виробництво ВАТ “Івано-Франківськцемент” представлена наступними виробничими цехами:
-
гірничий цех;
-
цементний цех;
-
гіпсовий цех;
-
азбоцементний цех;
-
цех залізобетонних виробів.
До складу комбінату входить кар'єр, в якому добувається вапняк і мергель. Площа кар'єру - 111,9 гектарів. Площа виробничих приміщень - 113 тис. м2. Крім того, агроцех орендує 498 гектарів ріллі і має 14,4 гектарів під господарськими спорудами. Мережа автодоріг складає 14 км, а мережа під'їзних залізничних колій – 8 км.
Гірничий цех, розміщений на базі Дубовецького кар’єру вапняку і мергелю, знаходиться на відстані 15 км від ВАТ "Івано-Франківсьцемент". Цех об’єднує кар’єри вапняку та мергелю, дробильно-сортувальне відділення з двома технологічними лініями. Потужність технологічних ліній: мергелю – 516 520 тис. тонн та вапняку – 349 000 тис. тонн. Мергель і вапняк – основна сировина для виробництва цементу. Транспортується на підприємство залізничним транспортом в вагонах – думпкарах.
Цементний цех виготовляє 8 типів цементу на 3 технологічних лініях. Основа кожної з них – обертова піч: печі №1,2 А3,6*4,0*69 м, продуктивністю 17 т/год.
Цех азбоцементних виробів – це сучасне потужне виробництво, де встановлено 8 технологічних ліній по виробництву листів азбоцементних хвилястих, одна технологічна лінія, що випускає плоскі непресовані листи та технологічна лінія австрійської фірми ”Фойт” по випуску азбоцементних труб напірних та безнапірних. Річна потужність листоформувальних машин складає 321муп., трубоформувальних – 600муп. До складу цеху входить дільниця по випуску азбоцементних етодом екструзії та дільниця, що виготовляє стінові камені цементні.
Цех залізобетонних виробів характеризується широким асортиментом продукіїї, що використовується при будівництві об’єктів різних галузей народного господарства. Номенклатура випущеної продукції у 2002 році становила 170 найменувань.
Технологія виробництва –агрегатно-потокова.
В цеху працюють дві бетонозмішувальні дільниці, одна з яких працює по випуску товарного бетону. Продукція цього цеху – це вироби призначені для промислового та житлового будівництва, гідротехнічних споруд. Також це стояки ліній електропередач та елементи зв’язку, вироби сільськогосподарського призначення.
Слід також додати, що дане підприємство займає вигідне стратегічне положення. Зокрема, знаходиться за 7 км від обласного центру – м. Івано-Франківська. ВАТ “Івано-Франківськцемент” розташований майже в центрі умовного півкола з відстанню в 150 км до кордону Польщі, 200 км – до Словацького та Угорського кордонів, 150 км – до Румунського та Молдовського кордонів, а це дає змогу активно співпрацювати з даними країнами. Крім того, разом з інтеграцією України в Європу ВАТ “Івано-Франківськцемент” все частіше почало звертатись за новими технологіями і обладнанням до західних партнерів-виробників з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Данії. Також підприємство намагається залучати з Європи новітні технології з точки зору енергозбереження та захисту навколишнього середовища.
РОЗДІЛ 2 СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Загальне положення ЗЕД підприємств в Україні та класифікація зовнішньоекономічних зв’язків
Зовнішньоекономічна діяльність завжди була і залишається важливою складовою суспільного розвитку України, незважаючи на зміни в політичній ситуації, економічній кон'юнктурі та правовому середовищі країни. Роль її посилюється з часу набуття незалежності українською державою, яка намагається зайняти гідне місце в міжнародних економічних інтеграційних процесах. За таких умов входження кожної країни у наступне тисячоліття вимагає проведення відповідних політичних, економічних та соціальних реформ, які стануть у майбутньому запорукою плідного співробітництва у міжнародному масштабі [21, с.6].
Комплексні економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, мають на меті не лише виробити моделі та механізми побудови і послідовної реалізації сучасних економічних відносин, але й поступову інтеграцію українських підприємств у міжнародні економічні зв'язки, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні, - з іншого.
Ефективність господарської діяльності як вітчизняних, так і іноземних підприємців у рамках правової системи конкретної держави визначається, насамперед, ступенем досконалості охоплення сфер регулювання і ліберальності її законодавства. Україна в даному разі не є винятком. У зв'язку з цим зростає значення правового регулювання питань функціонування різних суб'єктів господарської діяльності в Україні, побудованої на взаємовідносинах, що мають місце як на території України, так і за її межами і ґрунтуються на законах зовнішньоекономічної діяльності. Саме так це сформульовано в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність»[1]. З його прийняттям зовнішньоекономічна діяльність в Україні вперше одержала правовий статус. Цей закон є нормативно-правовим актом, в якому пропонується визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності, її суб'єктів, їхніх прав і свобод; встановлюються принципи