2005 | 279,0 | 1 | 279,0 | 1 | 279,0 | 277,1 | -1,9 | 279,0 | 0

? | 717,0 | 0 | 76,2 | 2 | 481,8 | 717,0 | 0 | 717,0 | 0

Для рівняння прямої Yt=a + bt використаємо систему нормальних рівнянь:

na + b?t = ?y

a?t + b?t2 = ?yt

Оскільки ?t = 0, то ;

Звідси: a=239; b=38,1

Рівняння прямої матиме вигляд:

Yt=239+38,1t

Для рівняння параболи Yt=a+bt+ct2 система нормальних рівнянь матиме вигляд:

?y = an + b?t + c?t2

?yt = a?t + b?t2 + c?t3

?yt2 = a?t2 + b?t3 + c?t4

Так як ?t = 0, то

717 = 3a + 2c

76,2 = 2b b = 38,1

481,8 = 2a + 2c

Тоді маємо: 3a + 2c = 717

2a + 2c = 481,8

Підставивши отримане значення в друге рівняння системи отримаємо:

470,4 + 2с = 481,8

2с = 11,4

с = 5,7

Рівняння параболи матиме вигляд:

Yt = 235,2 + 38,1t + 5,7t2

В зв`язку з тим, що сума відхилень при вирівнюванні за параболою менша, дана модель являється більш адекватною, тому прогнозування витрат на оплату праці на 2006-2007 р.р. будемо робити саме за нею.

2006 рік: t=2 Y2006=235,2+38,1*2+5,7*4=334,2 тис.грн.

2007 рік: t=3 Y2007=235,2+38,1*3+5,7*9=400,8 тис.грн.

Рисунок 1.2. Графічне зображення вирівнювання за прямою і параболою та прогноз витрат на оплату праці на 2006-2007 р.р.

Отже, більш детальний аналіз такого техніко-економічного показника діяльності ПП «Євродвері» як витрати на оплату праці, дозволяє стверджувати, що цей показник має тенденцію до зростання. Методом аналітичного вирівнювання ми знайшли його прогноз на 2006-2007 р.р. В деякій мірі даний прогноз збігається з реальними справами. Дійсно, в першому півріччі 2006-го року витрати підприємства на виплату заробітної плати своїм працівникам зросли більше ніж на 15%. В першу чергу це спричинене підвищенням рівня середньої заробітної плати працівників підприємства та в деякій мірі зростанням їх середньооблікової чисельності.

Загалом результати діяльності ПП «Євродвері» в аналізованому періоді можна назвати задовільними, а їх позитивна тенденція свідчить про те, що дане підприємсво в найближчій перспективі буде розширювати виробництво та виходити на нові ринки збуту, що в свою чергу дасть новий поштовх для його подальшого розвитку.

Розділ 2. Теоретичні та методичні питання аналізу використання фонду оплати праці.

2.1 Форми та системи оплати праці

Підприємствам надані широкі права в області оплати праці. Так, їм надане право самостійно установлювати форми, системи, розміри оплати праці працівників, а також інші види їхніх доходів.

При оплаті праці робітників можуть застосовуватися тарифні ставки, оклади, а також безтарифна система, якщо підприємство рахує таку систему найбільш прийнятною.

Тарифна система оплати праці є сукупністю взаємозалежних елементів: тарифної сітки, тарифних ставок, схем посадових окладів, тарифно-кваліфікаційних характеристик.

Основними елементами тарифної системи є:

- тарифні ставки;

- тарифні сітки;

- тарифно-кваліфікаційні довідники.

Тарифна ставка визначає абсолютний розмір оплати праці різноманітних груп робітників на одиницю робочого часу, вираженого у вартісній формі. Залежно від обраної одиниці вимірювання робочого часу встановлюються годинні, денні та місячні тарифні ставки. Тарифна ставка є основною нормативною величиною, що визначає розмір оплати праці всіх категорій працівників.

Тарифні сітки використовуються для врахування в оплаті кваліфікації праці, тобто визначення співвідношень в оплаті праці робітників різної кваліфікації. Вона являє собою сукупність тарифних розрядів, що характеризують ступінь складності, важливості та відповідальності робіт, а також тарифних коефіцієнтів, що відповідають кожному розряду. Тарифний коефіцієнт показує у скільки разів тарифна ставка перевищує тарфну ставку першого розряду. Тарифні ставки використовуються для розподілу робіт і працівників, в залежності від складності роботи та кваліфікації працівника, по розрядах тарифної сітки і є основою формування та регулювання заробітної плати.

На практиці у виробничій та комерційній діяльності відомі кілька форм і систем оплати праці. До них відносяться: відрядна, погодинна і акордна форми оплати праці.

Відрядна форма має такі основні системи оплати праці, як пряма відрядна, відрядно-преміальна і відрядно-прогресивна.

При прямій відрядній системі виплата заробітної плати прямо пропорційна кількості виробленої продукції чи виконаної роботи. Помноживши відрядну розцінку на обсяг вироблення, визначають розмір заробітної плати. Відрядна розцінка розраховується за формулою:

або Рі=Tci*Hч, (2.1)

де Тсi – тарифна ставка і-го розряду роботи, грн.;

Нв – норма виробітку за годину, штук;

Нч – норма часу (трудомісткість), год.;

Рі – розцінка за одиницю продукції, грн.

Часто застосовують бригадну відрядну оплату, при якій заробітну плату нараховують групі робітників, а потім розподіляють її між членами бригади пропорційно кількості відпрацьованих кожним робітником годин з урахуванням тарифних ставок і розрядів. Розрахунок заробітної плати кожного члена бригади проводиться у наступній послідовності:

1) розраховуються бригадні відрядні розцінки для кожного виробу, який виготовляє бригада:

Рбрк=Tci*Hчі ; (2.2)

2) визначення бригадного відрядного заробітку:

Зв=Nk*Рбрк , (2.3)

де Nk – кількість виробленої продукції к-го виду;

3) розраховується загальний заробіток бригади з врахуванням премії

згідно діючого положення про преміювання:

Збр=Зв+Зв*, (2.4)

де Ппр – відсоток премії згідно діючого положення про преміювання;

4) визначення тарифного заробітку кожного члена бригади:

Зті=Тсі*Фі , (2.5)

де Фі – кількість відпрацьованого часу і-им членом бригади, год;

5) визначення заробітної плати кожного члена бригади:

; (2.6)

Відрядно-преміальна система характеризується тим, що робітнику крім заробітної плати виплачують премії по встановленій шкалі за ті чи інші якісні і кількісні показники роботи. Заробітна плата тут визначається за формулою:

(2.7)

де П1 – премії у відсотках за 100% виконання плану;

П2 – премії у відсотках за кожен відсоток перевиконання плану;

Ппл – розмір перевиконання плану, %.

При відрядно-прогресивній системі частину продукції чи робіт, випущеної чи здійсненої в