соціальних послуг;
=> індекс відносної податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці;
=> прогнозний показник кошика доходів місцевих бюджетів;
=> коефіцієнт вирівнювання.
Алгоритм визначення обсягу дотації вирівнювання місцевим
бюджетам
де:
Т - дотація вирівнювання;
б - коефіцієнт вирівнювання, для місцевих бюджетів має зна-чення від 0,9 до 1;
V - розрахунковий обсяг показника видатків;
D - прогнозний показник обсягу доходів (кошик доходів);
ДD - розрахунковий обсяг коригування доходів.
Коефіцієнт вирівнювання - це коефіцієнт, що застосову-ється при розрахунку обсягу дотації вирівнювання та ко-штів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, з метою зміцнення доходної бази бю-джетів місцевого самоврядування.
Розрахунок прогнозного обсягу доходів місцевих бюджетів
Розрахунок прогнозного показника обсягу доходів (кошика до-ходів), закріплених за місцевими бюджетами, проводиться шляхом застосування індексу відносної податкоспроможності відповідної адміністративно-територіальної одиниці, що визначається на основі звітних даних про фактичні надходження відповідних податків, збо-рів до цих бюджетів за три останні роки, що передують рокові, в якому формуються показники бюджету на плановий рік.
При цьому враховуються втрати закріплених доходів унаслідок надання пільг платникам податків згідно з рішеннями місцевих рад.
З метою врахування депресивності окремих територій прогноз-ний показник доходів змінюється на розрахунковий обсяг коригу-вання доходів, який враховує зниження динаміки індексів відносної податкоспроможності.
Індекс відносної податкоспроможності - це кое-фіцієнт, що визначає рівень податкоспроможності адміні-стративно-територіальної одиниці у порівнянні з аналогі-чним середнім показником по Україні у розрахунку на одного мешканця.
Розрахунок показників видатків місцевих бюджетів
Розрахункові показники обсягів видатків місцевих бюджетів визначаються:
•
окремо для кожної галузі (управління, освіта, охорона здо-ров'я і т.д.);
•
виходячи із загальних ресурсів зведеного бюджету України і місцевих бюджетів;
•
враховуючи першочерговість соціальних видатків;
•
на основі фінансових нормативів бюджетної забезпеченості та коригувальних коефіцієнтів до них;
•
з врахуванням кількості мешканців та кількості споживачів соціальних послуг.
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості — гарантований державою в межах наявних бюджетних ре-сурсів рівень фінансового забезпечення повноважень Ра-ди міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих дер-жавних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.
Чинники, які враховуються при розрахунках видатків
На утримання органів управління:
¦
чисельність працівників органів управління залежно від чи-сельності населення області (міста);
¦
співвідношення показників обсягів видатків відповідних рівнів бюджетів на цю мету.
На охорону здоров'я:
¦
чисельність населення адміністративно-територіальної оди-ниці;
¦
співвідношення обсягів даних видатків між місцевими бюджетами окремих видів;
¦
коригувальні коефіцієнти до фінансових нормативів бюджетної забезпеченості, які враховують співвідношення видатків на заробітну плату в загальній сумі видатків місцевих бю-джетів, вікову структуру населення, надання послуг відом-чими закладами охорони здоров'я.
На освіту:
¦
загальний обсяг ресурсів бюджету на цю мету;
¦
фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на одного учня;
¦
приведений контингент учнів різних типів загальноосвітніх навчальних закладів.
На соціальний захист і соціальне забезпечення:
¦
загальний обсяг ресурсів бюджету на цю мету;
¦
фінансовий норматив бюджетної забезпеченості;
¦
контингенти отримувачів соціальних виплат.
На культуру і мистецтво:
¦
чисельність населення адміністративно-територіальної одиниці;
¦
фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на одного жителя.
На фізичну культуру і спорт:
¦
чисельність населення адміністративно-територіальної оди-ниці;
¦
частка видатків на фізичну культуру і спорт певної групи мі-сцевих бюджетів у загальній сумі видатків на фізичну куль-туру і спорт всіх місцевих бюджетів.
На утримання підрозділів місцевої міліції:
¦
чисельність населення адміністративно-територіальної оди-ниці;
¦
фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на одного жителя.
Порядок фінансування бюджетних видатків показано на рис. 1
Програмно-цільовий метод планування бюджету
Досвід ринкових країн засвідчив переваги програмно-цільового методу складання бюджету, який дає можливість спрямовувати бю-джетні кошти відповідно до пріоритетів суспільного розвитку. Процес програмно-цільового планування включає наступні етапи (див. рис. 18):
Стратегічне планування---Формування програм----Складання бюджету
Завдання середньострокового бюджетного планування:
=> поліпшення макроекономічного балансу шляхом розроблен-ня узгоджених та реалістичних прогнозів доходів до бюджету;
=> визначення загальних цілей бюджетної політики та забезпе-чення відкритості в їх досягненні впродовж багатьох років;
=> визначення і дотримання чітких пріоритетів у сфері держав-них видатків;
=> забезпечення можливості ініціювання змін у бюджетній по-літиці та механізмів контролю за їх реалізацією;
=> удосконалення розподілу бюджетних коштів, спрямованих на досягнення стратегічних пріоритетів, як за функціями, так і між відповідними функціями;
=> підвищення відповідальності головних розпорядників бю-джетних коштів за ефективне та раціональне використання бюджет-них коштів;
=> посилення загального бюджетного контролю.
Переваги програмно-цільового методу
Програмно-цільовий метод дає можливість встановити безпосе-редній зв'язок між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання. Запровадження програмно-цільового методу спрямо-ване на:
•
забезпечення прозорості бюджетного процесу, чітке визна-чення цілей і завдань, на досягнення яких витрачаються бю-джетні кошти, підвищення рівня контролю за результатами виконання бюджетних програм;
•
забезпечення за результатами виконання бюджету здійснення оцінки діяльності учасників бюджетного процесу щодо дося-гнення поставлених цілей та виконання завдань, а також про-ведення аналізу причин неефективного виконання бюджет-них програм;
•
упорядкування організації діяльності головного розпорядника бюджетних коштів щодо формування і виконання бюдже-тних програм шляхом чіткого розмежування відповідальності за реалізацію кожної бюджетної програми між визначеними головним розпорядником бюджетних коштів відповідальни-ми виконавцями бюджетних програм;
•
посилення відповідальності головного розпорядника бюдже-тних коштів за дотримання відповідності бюджетних про-грам законодавчо визначеній меті його діяльності, а також за фінансове забезпечення бюджетних програм і результати їх виконання;
•
підвищення якості розроблення бюджетної політики, ефективності розподілу і використання бюджетних коштів.
Складові елементи бюджетних програм
1.
Мета бюджетної програми - це законодавчо визначені ос-новні цілі, яких необхідно досягти у результаті виконання конкрет-ної бюджетної програми.
2.
Завдання бюджетної програми — це конкретні цілі, яких необхідно досягти у результаті виконання бюджетної програми протя-гом відповідного бюджетного періоду і оцінити які можна за допо-могою результативних показників.
3.
Напрями діяльності – це конкретні дії, спрямовані на вико-нання завдань бюджетної програми з визначенням напрямів витра-чання бюджетних коштів. Напрями діяльності повинні відповідати завданням і функціям головного розпорядника бюджетних коштів. Визначення напрямів діяльності забезпечує реалізацію бюджетної програми у межах коштів, виділених на дану мету.
4.
Результативні показники - це кількісні та якісні показники, які характеризують результати виконання бюджетної програми і підтверджуються статистичною, бухгалтерською та іншою звітністю і які