переможців рейтингу за підсумками 1999р.

Матеріал підготовлений за результатами соціологічного дослідження, проведеного з 16 по 25 квітня 2003 р. на замовлення Міжнародної кадрової академії Українським інститутом соціальних досліджень в межах проекту "Визначення рейтингу вузів України в 2003 році'". У 2000 р. за ініціативою Українського інституту соціальних досліджень запропоновано визначати рейтингові місця згідно з інтегрованим показником, вибудованим на результатах двох паралельних опитувань — експертів та молоді. Опитування, на основі якого розраховується рейтинг, передбачає отримання репрезентативної інформації не тільки від експертів, але й від цільової групи молоді. У межах першого опитування (експертного) було збережено методики експертних опитувань попередніх років та вдосконалено методику відбору експертів шляхом розширення їхнього кола. Друге опитування, на основі якого розраховувався рейтинг, передбачало отримання репрезентативної інформації від цільової групи молоді, яка навчалася, навчається або має намір навчатися у вищих закладах освіти III, IV рівнів акредитації. Було визначено віковий діапазон опитуваної мол оді — 16-25 років.

Масове опитування молоді охоплює респондентів, що за своїми характеристиками становлять визначену цільову групу:*

за віковими параметрами це є респонденти віком 16 — 25 років;*

усі опитані зорієнтовані стосовно системи вищої освіти (мають намір отримати вишу освіту, отримують вищу освіту або вже отримали її);*

опитування здійснюється відповідно до територіально-поселенської вибірки, репрезентативної для зазначеного вікового діапазону.

Усього в дослідженні 2003 р. опитано 2512 молодих мешканців України.

Експертами виступили:*

керівники вищих навчальних закладів України (ректори, проректори, вчені секретарі);*

представники міністерств;*

представники управлінь (відділів) освіти (на рівні міст та

областей);*

представники управлінь (відділів) праці та зарплати, центрів

зайнятості (на рівні міст та областей);*

представники великих підприємств, установ, організацій (керівний склад, начальники відділів кадрів).

Усього в опитуванні 2003 р. взяли участь 500 експертів. Проведенню дослідження у низці вузів подекуди заважало небажання їх керівництва брати участь в експертному опитуванні. Незважаючи на те, що потенційним експертам було надано інформацію щодо результатів попередніх досліджень, які є цілком прозорими та доступними, дослідники подекуди стикалися з невмотивованими відмовами керівництва вузів щодо участі в опитуванні, недоступністю вищого керівництва на рівні ректорів та проректорів та очікуванням "вказівок згори" їхніх заступників.

Дослідження 2003 р. підтвердило тогорічну тенденцію, згідно з якою переважна більшість опитаних, відповідаючи на запитання анкети: "На підставі чого у Вас, насамперед, сформувалися уявлення про більшість вузів, які були Вами названі під час інтерв'ю?", — зазначили, що формували своє уявлення про вуз на основі розповідей знайомих, друзів, родичів. У милому році так відповіло 65% опитаних, у цьому - 66%. Як і минулого року, матеріали у ЗМ1 та власний досвід були названі важливим джерелом інформації про вузи приблизно однаковою кількістю респондентів: 15% респондентів сформували своє уявлення про вузи на основі власного досвіду та близько 16% — за повідомленнями засобів масової інформації. Близько 3% опитаних вагалися з відповіддю щодо джерела, з якого вони отримали інформацію про вищі навчальні заклади. Рівень поінформованості стосовно закладів освіти є одним із формоутворювальних факторів, що визначають ставлення молодої людини до вузу та, відповідно, впливають на його рейтинг. Аналіз анкет вказує на той факт, що саме ті вузи, про діяльність котрих людина поінформована найбільшою мірою, було названо як найкращі й за іншими параметрами рейтингу.

Досвід попередніх досліджень засвідчив доцільність саме такого вікового обмеження для визначення кола опитуваних молодих людей, зумовленого тим, що саме у віковій групі від 16 до 25 років айчастіше виявляється зацікавленість до навчання у вищих закладах освіти. Тому представники саме цієї цільової групи суб'єктивно найбільш зацікавлені у зборі інформації стосовно можливостей, які надають своїм студентам різні вузи. Крім того, молодь віком до 25 років становить найбільшу частину студентів вищих закладів освіти.

До вибірки не включалися ті молоді люди, які належать до зазначеної вікової категорії, але не навчалися, не навчаються і не планують навчатися у вузах III, IV рівнів акредитації (або не визначилися з цього питання). Це зумовлено тим, що такі молоді люди в силу своєї особистої незацікавленості рідко є достатньо компетентними, щоб адекватно відповідати на запитання з цієї тематики, а до цільової групи включалися носії необхідної інформації.

Ступінь уваги опитаних респондентів до різноманітних джерел інформації коливається залежно від того, чи є в них власний досвід навчання у вузах. Серед тих, хто вже отримав вищу освіту, більшість вказала на те, що основним джерелом надходження інформації були розповіді друзів та знайомих (51%). Минулого року цю позицію обрали 52%. Орієнтуються на повідомлення в засобах масової інформації 17% респондентів, що закінчили навчання у вищих навчальних закладах.

Окремо можна зазначити, що в цій групі респондентів дещо зростає значущість власного досвіду, порівняно з іншими опитаними — таких 29%.

Майже повну ідентичність із загальною тенденцією демонструє та частина молодих людей, які зараз навчаються у вузах: для цієї групи респондентів значущість розповідей друзів, знайомих, родичів відіграє найбільшу роль (62% респондентів, які репрезентують цю групу молоді, відповіли, що формують свою точку зору щодо вузів на основі розповідей друзів, знайомих та родичів). Значно більше значення для них має власний досвід, порівняно з інформацією в засобах масової інформації (відповідно, 31% та 6%).

Вплив ЗМІ щодо формування уявлень про вузи у молоді, яка тільки-но збирається навчатися у вищому закладі освіти, вимірюється на рівні 16%. Переважна більшість молодих людей цієї категорії користується інформацією, яка надходить від їхніх друзів, знайомих та родичів (63%), у той час як власний досвід має значення для 8% респондентів.

Орієнтація на таке джерело