Сумарне рейтингове місце за оцінками експертів розраховувалося так само, як і за масивом опитаних молодих людей. За випадку, коли експертом виступав ректор, проректор, вчений секретар, декан або хтось із Інших керівників вищого закладу освіти або одного з його підрозділів і якщо він називав серед кращих вузів за тим чи іншим показником свій власний, його оцінка не включалася до розрахунків рейтингових місць.

Після цього підраховувалася сума рейтингових місць молоді та експертів, проводилося ранжирування від меншого до більшого і

визначався інтегрований рейтинг вузів.

До переліку вузів, рейтинг яких визначався (усього 413 вузів), не включено навчальні заклади, що забезпечують післядипломне навчання (наприклад, Академія післядипломного навчання, Національна академія оборони України), а також філії вузів III, IV рівнів акредитації.

Рейтинги регіональних філій вузів розглядалися не окремо, а як складова рейтингу того вузу, філією якого вони є.

2. Рейтинг ВУЗів України

2.1 Система вищої освіти в Україні

Структура вищої освіти України розбудована відповідно до структури освіти розвинених країн світу, яка визначена ЮНЕСКО, ООН та іншими міжнародними організаціями.

Вища освіта є складовою системи освіти України, що визначена Законом України "Про освіту". Вона забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: "Молодший спеціаліст", "Бакалавр", "Спеціаліст, магістр".

Вища освіта здобувається у вищих навчальних закладах відповідних рівнів акредитації на основі: базової загальної середньої освіти, повної загальної середньої освіти та освітньо-кваліфікаційних рівнів "Молодший спеціаліст" і "Бакалавр", а також "Спеціаліст, магістр" як післядипломна.

Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах може проводитися з відривом (очна), без відриву від виробництва (вечірня, заочна), шляхом поєднання цих форм, а з окремих спеціальностей - екстерном.

Прийом громадян до вищих навчальних закладів проводиться на конкурсній основі відповідно до здібностей незалежно від форми власності навчального закладу та джерел оплати за навчання.

Відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації:

перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади;

другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади;

третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) - ін-ститут, консерваторія, академія, університет.

Вищі навчальні заклади здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями:

молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади першого рівня акредитації;

бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади другого рівня акредитації;

спеціаліст, магістр - забезпечують вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації.

Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти.

Виходячи із структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає здобуття вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня "Молодший спеціаліст"; другий - "Бакалавр" (базова вища освіта); третій - "Спеціаліст", "магістр" (повна вища освіта).

Ступеневість вищої освіти може бути реалізована як через неперервну програму підготовки, так і диференційовано, відповідно до структури ступеневості.

Вищі навчальні заклади певного рівня акредитації можуть здійснювати підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями, які забезпечують навчальні заклади нижчого рівня акредитації.

В системі вищої освіти функціонують вищі навчальні заклади державної та інших форм власності. До мережі входить 979 вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі, інститути, академії, університети).

Мережа вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації налічує 664 вищих навчальних заклади, у тому числі 593 державної форми власності та 71 інших форм власності, із загальною чисельністю 528 тисяч студентів.

Мережа вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації налічує 315 закладів, у тому числі 223 державної форми власності. Серед них функціонує 106 університетів, 59 академій, 150 інститутів. Статус національного мають 48 університетів та академій. В університетах, академіях, інститутах навчається 1403 тис. студентів, серед них здобувають вищу професійну освіту 1086 тис. студентів віком від 17 до 24 років включно, що складає 90 відсотків до загальної чисельності студентів.

Мережа вищих навчальних закладів забезпечує навчання 392 студентів на 10 тис. населення.

2.2Рейтинг Вузів України

Отже, наводимо першу десятку вищих закладів освіти з найбільшим сумарним рейтингом (серед вузів усіх форм власності). Інтегрований рейтинг першої десятки вищих закладів освіти, заснованих на державній формі власності, розподілився.

Таблиця 2. Перша десятка вищих закладів освіти з найбільшим сумарним рейтингом (серед вузів усіх форм власності)

Київський національний університет імені Тараса Шевченка 1

Національний університет "Києво-Могилянська академія" 2-3

Національний технічний університет України «Київський

політехнічний інститут» 2-3

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого

(Харків) 4

Львівський національний університет імені Івана Франка 5

Національний університет "Львівська політехніка" 6-8

Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова 6-8

Київський національний економічний університет 6-8

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна 9-10

Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП) 9-10

На окрему увагу заслуговує входження до списку двадцяти кращих вищих закладів освіти двох вузів: Київського національного

торговельно-економічного університету та Одеського національного політехнічного університету, які в минулому році не увійшли до двадцятки лідерів і посідали, відповідно, 29-те - 32-ге та 28-ме місця в інтегрованому рейтингу вузів України за всіма показниками.

Натомість дещо знизився рейтинг інших двох вищих навчальних закладів: Одеська державна юридична академія (13-Н-тс місце за результатами опитування 2002 р.) та Національна академія внутрішніх справ України (20-те місце в 2002 р.), які за результатами

опитування 2003 р. вже не входять до першої двадцятки, хоча й

знаходяться досить близько біля неї: на 21 - та 23-му місцях,

відповідно. Створення престижного іміджу вузу, високої його репутації, як серед абітурієнтів, так і серед фахівців та роботодавців, безумовно, є справою багатьох років, або й десятиріч наполегливої та послідовної праці колективу вищого навчального закладу. Цьому є свідченням стабільність складу лідерів рейтингу вузів, якими є переважно освітні заклади з усталеними багаторічними