Практика співпраці органів Державного казначейства з іншими учасниками бюджетного процесу засвідчила недостатню обізнаність бухгалтерських служб установ та організацій нормативно-правових документів, що регулюють: бюджетні відносини в Україні; ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання кошторисів бюджетних установ; казначейське обслуговування розпорядників коштів; відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті.

Зазначену проблематику можна вирішити шляхом запровадження сертифікації головних бухгалтерів (керівників фінансових служб),головних розпорядників коштів. Метою запровадження сертифікації буде підвищення професійних вимог до осіб, які працюють або претендують на посаду головного бухгалтера (керівника фінансової служби) бюджетної установи.

Першим кроком у цьому напрямі є затвердження Плану заходів щодо забезпечення обов'язкової сертифікації (наказ Державного казначейства України від 30.12.2003 № 245).

Державне казначейство України в своєму розвитку протягом останніх років незаперечно досягло результатів в автоматизації процесів казначейського виконання бюджетів всіх рівнів. Стратегічний курс полягав у запровадженні прикладного програмного забезпечення АС "Казна", шлях якого розпочався в УДК у Дніпропетровській області. Відповідно до вимог наказу МФУ від 25.01.2001 року №110 цей процес поширився на всю країну. В подальшому суттєво зміцнилась матеріально-технічна база, було придбано завершені комплекти серверного обладнання для обласних управлінь, проведено навчання спеціалістів, які займаються експлуатацією зазначеного програмного забезпечення, створено групу консультантів з інформаційних технологій, які забезпечили життєвий цикл програмного забезпечення. За цей час накопичений цілком позитивний досвід: створена нормативно-методологічна база виконання бюджетів, яка має ознаки стабільності та сталості, запроваджений автоматизований бухгалтерський облік процесу виконання державного та місцевих бюджетів, підготовлені кваліфіковані кадри як користувачів зазначеного програмного забезпечення, так і персоналу, який займається його підтримкою на місцях.

Але поряд з цим настав час звернути увагу на існування проблемних питань процесу запровадження та застосування прикладного програмного забезпечення АС "Казна".

Воно повинно стати відкритим та прозорим інструментом при казначейському обслуговуванні бюджетів. Динамізм процесів казначейського виконання бюджетів, який об'єктивно існує, вимагає постійного оновлення програмного забезпечення і в цьому існує певна залежність від безпосередніх розробників системи. Але така залежність не повинна впливати на якість та ефективність обслуговування клієнтів.

По-друге, потрібно розширити коло професійно підготовлених спеціалістів для експлуатації програмного комплексу. Розширення числа консультантів - шлях, який об'єктивно себе вичерпав. Зазначена вище відкритість програмного забезпечення - це один з кроків в підтримку напрямку такого розширення.

Третє - на сьогодні продовжує існувати ще одна проблема - це проблема звітності. В системі циркулює маса транспортних файлів, на різних рівнях готується значна кількість звітних форм. Але, на жаль, не досягнено абсолютної довіри до первинних даних бухгалтерського обліку. Програмне забезпечення підготовки та консолідації звітності на даний час вимагає вручну готувати фінансові звіти, що вступає в суперечність з даними, які накопичуються в інформаційних базах. Така практика мала право на життя на ранніх етапах нашого існування, але зараз повинно бути встановлено, що будь-яка форма звітності (річна, щоквартальна, щомісячна, оперативна) мають формуватися виключно на зафіксованій в базах даних інформації, в строгій відповідності до вимог бюджетного законодавства. Протягом 2004 року розроблено стандартні правила формування звітності. Така стандартизація, уніфікація є однією з умов готовності до запровадження потужного індустріального програмного забезпечення, яке передбачається впровадити в практику діяльності казначейства під час реалізації "Проекту системи казначейства-2", в якій було схвалено урядом України у рамках співробітництва Державного казначейства із Світовим банком. Цим проектом передбачається підтримка діяльності у сфері управління державними фінансами. Подальшим перспективним завданням Державного казначейства під час реалізації „Проекту-2 ” є запровадження єдиного плану рахунків із виконання кошторисів бюджетних установ і виконання бюджетів, національних стандартів бухгалтерської звітності, що відповідають міжнародним стандартам. Це дасть можливість формувати облікову інформацію про виконання бюджетів, яка необхідна для здійснення ефективного аналізу, планування, прогнозування і прийняття важливих управлінських рішень у бюджетній сфері.

Четверте: нова централізована модель обслуговування Єдиного казначейського рахунку. Протягом 2003 року розроблено як методологічні засади його функціонування, так і за участю підрядних організацій впроваджено оновлені системно-технічні та програмні рішення. Такий рух чітко координувався з технічними можливостями Національного банку України, який запропонував окреме обслуговування ЄКР на принципах навої моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

І нарешті, п'яте - реалізація спільного із Світовим банком "Проекту системи казначейства". Від нього очікується вирішення проблеми обробки гігантських обсягів інформації в нашій системі. Проект передбачає покращення технічної інфраструктури Головних управлінь, підвищення надійності інформаційної системи в захисті від вірусів та інших небажаних факторів зовнішнього впливу. Реалізація проекту на належному рівні - поточне завдання інформаційним підрозділам як в центральному апараті, так і в регіональних управліннях.

Серед основних напрямків, які слід терміново вирішувати, визначаються такі: вдосконалення організаційно-функціональної структури. Це завдання не тільки для центрального апарату, а й для територіальних органів. Слід також відпрацювати стратегію розвитку казначейської системи на найближчу перспективу в площині інформаційної системи; нормотворча діяльність. Необхідно працювати над національними стандартами бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в державному секторі та сертифікацією бухгалтерів.

З метою посилення ролі органів місцевого самоврядування та підвищення ефективності казначейського обслуговування місцевих бюджетів необхідно забезпечити прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на удосконалення, оптимізацію і створення процедур казначейського обслуговування місцевих бюджетів, виходячи при цьому із необхідності чіткого розмежування функцій учасників