- четвертий знак визначає відповідальних виконавців бюджетних програм головного розпорядника бюджетних коштів (якщо відповідальним виконавцем є структурний підрозділ центрального апарату головного розпорядника бюджетних коштів - ставиться цифра "1", щодо всіх інших відповідальних виконавців використовуються цифри від "2" до "9");

- п'ятий і шостий знак визначає бюджетну програму, виконання якої забезпечує один відповідальний виконавець. Якщо програма пов'язана з утриманням апарату органів державної влади, ставляться цифри "01", для всіх інших бюджетних програм - від "02" і далі залежно від номера бюджетної програми одного відповідального виконавця;

- сьомий знак визначає напрям діяльності в конкретній бюджетній програмі (цифри від "1" до "9").

Здійснення видатків на основі бюджетних програм передбачає визначення їх конкретних відповідальних виконавців.

Відповідальний виконавець бюджетної програми забезпечує виконання однієї або ряду бюджетних програм у системі головного розпорядника, він є юридичною особою, і несе відповідальність за виконання бюджетної програми.

Функціональна класифікація видатків бюджету застосовується виключно в аналітичних та статистичних документах. Прив'язка коду конкретної бюджетної програми до відповідного коду функціональної класифікації видатків бюджету використовується, зокрема, з метою складання зведеного бюджету, здійснення макроекономічного аналізу, формування державної політики у сферах економіки, проведення міжнародних порівнянь видатків за функціями [37, с.88].

В процесі здійснення середньострокового бюджетного планування відбувається визначення головними розпорядниками бюджетних коштів на підставі урядових програм плану своєї діяльності на середньостроковий період та обсягу необхідних коштів для досягнення поставлених цілей у середньостроковій перспективі.

Середньострокове бюджетне планування є необхідним елементом впровадження програмно-цільового методу у бюджетному процесі. Перехід до середньострокового бюджетного планування дасть можливість учасникам бюджетного процесу узгодити свої стратегічні плани діяльності з наявними бюджетними коштами як у рамках підготовки проекту бюджету на відповідний рік, так і на наступні періоди.

Документ, який містить всю необхідну інформацію про бюджетну програму називається паспортом бюджетної програми. Він визначає суму коштів, затверджену в державному бюджеті для виконання бюджетної програми, законодавчі підстави її реалізації, мету, завдання, напрями діяльності, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми. На основі цього паспорту здійснюється контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, проводиться аналіз виконання бюджетної програми [31, с. 18-32].

Паспорт бюджетної програми формується, виходячи з бюджетних запитів, поданих головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів, та бюджетних призначень на відповідний бюджетний період.

Організаційні взаємовідносини між органами Державного казначейства, місцевими фінансовими органами, платниками податків, зборів (обов’язкових платежів), розпорядниками бюджетних коштів у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками регламентуються Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

Перерахування коштів на здійснення видатків та оплата витрат розпорядників коштів місцевих бюджетів здійснюється за наявності даних про територіальне розташування мережі установ, підприємств, організацій.

З метою запровадження єдиної методики складання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів наказом Міністерства фінансів України від 13 грудня 2004 року №773 затверджено Методичні рекомендації зі складання мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів усіх рівнів [26].

Згідно з вимогами Методичних рекомендацій до мережі розпорядника коштів місцевих бюджетів включаються установи (організації, підприємства), внесені до Єдиного реєстру розпорядників (одержувачів) коштів місцевих бюджетів усіх рівнів. Згідно вимог до Єдиного реєстру розпорядників (одержувачів) коштів місцевих бюджетів усіх рівнів розпорядниками та одержувачами коштів місцевих бюджетів заповнюється реєстраційна картка, згідно якої присвоюється код розпорядника (одержувача) коштів місцевих бюджетів усіх рівнів [26, с. 10-12]. Присвоєний програмою код є єдиним для бюджетної установи чи організації, незалежно з якого місцевого бюджету вона фінансується і відповідає тільки ідентифікаційному коду бюджетної установи чи організації. При зміні коду установи чи організації відповідно змінюється і код розпорядника (одержувача) коштів місцевих бюджетів.

Розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету. Залежно від ступе-ня підпорядкованості та обсягу наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (рис. 2.1).

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень[15, с. 21-31].

Головним розпорядникам надано право розподіляти бюджетні кошти між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління. При розподілі коштів і перерахуванні їх підвідомчим установам розпорядники коштів є головними, а при витрачанні на утримання апарату управління або на централізовані заходи вони є розпорядниками коштів третього ступеня .

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня поділяються на розпорядни-ків коштів другого та третього ступенів.

Розпорядниками бюджетних коштів ІІ ступеня є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для переказу розпорядникам III ступеня та безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам. Розпорядниками коштів ІІІ ступеня є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов’язань та здійснення виплат з бюджету на виконання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів безпосередньо підпорядкованим їм одержувачам.

Головні розпорядники формують мережу в розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, із обов’язковим зазначенням їх статусу (розпорядник чи одержувач), з урахуванням необхідності своєчасного її подавання до відповідного органу казначейства.

Рис.2.1 - Структура розпорядників бюджету

Розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів включаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують асигнування безпосередньо від них.

За