У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


визначення. Так, у Типовому договорі про користування електричною енергією, затвердженому постано-вою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1357 «Про затвердження Правил користування електричною енергією для на-селення», на підставі якого здійснюється поставка електроенергії громадянам, оплата за неї здійснюється на підставі показань прила-ду обліку. Тому в договорі не зазначається кількість електроенергії, яку поставляє енергопостачальник.

Стаття 670 ЦК України передбачає відповідальність продавця у випадку неналежного виконання ним умов договору щодо кількості товару:

при передачі покупцеві меншої кількості товару, ніж це пе-редбачено договором;

при передачі покупцеві більшої кількості товару, ніж це перед-бачено договором.

У разі, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість това-ру, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він опла-чений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми [57,С.14].

Тобто ЦК України не надає покупцю можливості розірвати дого-вір купівлі-продажу або відмовитися від нього.

Інші правові наслідки передбачені ЦК України за передачу по-купцеві більшої кількості товару, ніж це встановлено договором ку-півлі-продажу. У такому разі покупець зобов'язаний повідомити про це продавця, якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Прийняття товару покупцем є не обов'язком його, а правом. Тому навіть у разі, коли продавець не розпорядиться таким товаром, по-купець не зобов'язаний його приймати та оплачувати.

Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це вста-новлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити до-датково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Предмет договору купівлі-продажу може визначатися визначен-ням його асортименту. Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або ін-шими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати по-купцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

У статті подано лише примірний перелік характеристик, за допо-могою яких можна визначати асортимент товарів. Погодження асортименту товарів може бути проведено як у самому тексті дого-вору купівлі-продажу, так і в специфікаціях чи інших документах, що є невід'ємними частинами договору купівлі-продажу.

У разі, коли договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встанов-леному договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар під-лягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або від-мовитися від договору.

ЦК України передбачає правові наслідки порушення умови до-говору щодо асортименту товару. Стаття 672 ЦК України передба-чає різні випадки порушення продавцем умов договору про асор-тимент і визначає правові наслідки для кожного з можливих по-рушень.

При передачі продавцем товару не в тому асортименті, що був обумовлений договором купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо товар уже оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

При передачі покупцеві частини товару, асортимент якого відпо-відає умовам договору купівлі-продажу, і частини товару з пору-шенням асортименту покупець має право на свій вибір:

1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору,
і відмовитися від решти товару;

2) відмовитися від усього товару;

3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;

4) прийняти весь товар.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред'явлення вимоги про заміну цьо-го товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він уже оплачений, — вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми, але покупець не має права відмовитися чи ро-зірвати договір купівлі-продажу.

Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього [38,С.10].

Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов'язаний опла-тити його за ціною, погодженою з продавцем.

Якщо продавець не вжив необхідних заходів щодо погодження ціни в розумний строк, покупець оплачує товар за ціною, яка на мо-мент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.

Продавець повинен передати покупцеві не лише визначений до-говором вид товару, але якість останнього має відповідати умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якос-ті товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, при-датний для мети, з якою товар такого роду звичайно використову-ється.

У договорі якість товару визначається зазначенням вказівок нор-мативних документів зі стандартизації чи інших показників (есте-тичних, екологічних тощо). Стаття 11 Закону України «Про стан-дартизацію» залежно від рівня суб'єкта стандартизації, що приймає чи схвалює стандарти, виділяє:—

національні стандарти, кодекси усталеної практики та класи-фікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, видані ним каталоги та реєстри за-гальнодержавного застосування;—

стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті чи схвалені іншими суб'єктами, що займаються стандар-тизацією.

Стандарти мають відповідати потребам ринку, сприяти розвитку вільної торгівлі, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції та бути викладені таким чином, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачів продукції, якої стосується стандарт, чи надавати перевагу виробнику продук-ції або продукції залежно від місця її виготовлення.

Об'єкт стандартизації може бути об'єктом інтелектуальної чи промислової власності, якщо розробник стандарту в установленому законодавством порядку отримав дозвіл у власника прав на цей об'єкт.

Центральний орган виконавчої влади у


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23