Змістом договору купівлі-продажу є взаємні права та обов’язки сторін. Тому договір є взаємозобов’язальним. Основному обов’язку продавця –передати річ - кореспондує право покупця - вимагати передачі речі. А основному обов’язку покупця – оплатити обумовлену ціну – кореспондує право продавця – вимагати оплати товару. Тому договір купівлі-продажу визначається саме через вказівку на основні обов’язки сторін.

Договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін з істотних умов. Тому договір вважається консенсуальним. Сама передача товару у власність покупцеві охоплюється стадією виконання договору.

Передача товару у власність здійснюється за оплату, тому договір купівлі-продажу належить до оплатних договорів.

Відповідно до цивільного законодавства сторонами в договорі купівлі-прода-жу виступають продавець і покупець. Ними можуть бути будь-які суб'єкти ци-вільних правовідносин — громадяни, юридичні особи або держава. Однак умови участі кожного з цих суб'єктів у договорі купівлі-продажу не завжди однакові, що залежить від обсягу правоздатності і дієздатності конкретного суб'єкта ци-вільних правовідносин, форми власності відчужуваного майна, його правового режиму та інших обставин.

Закон може визначати певні спеціальні умови щодо участі відповідних юри-дичних осіб у товарообігу з урахуванням статутних цілей їхньої діяльності (на-приклад, щодо комерційної діяльності політичних партій, громадських та релігій-них об'єднань). В умовах переходу до ринкових реформ держава відмовилася від монополії на зовнішньоекономічну діяльність. Нині суб'єктами зовнішньоеконо-мічної діяльності, в тому числі торговельної, можуть бути як фізичні, так і юри-дичні особи на засадах, визначених спеціальним законодавством, зокрема Зако-ном України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Згідно статті 660 Цивільного кодексу України право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Це положення за-кону означає, що приймати рішення про відчуження майна (визначати його пра-вову долю) має право лише його власник, оскільки за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві не лише саме майно, а й право влас-ності на нього (право повного господарського відання чи оперативного управлін-ня). Тільки за такої умови у покупця може виникнути відповідне право. Прода-вець не може передати покупцеві те, на що він сам не має права.

У законодавстві не розкривається зміст поняття "примусовий продаж", ви-значаються лише підстави для здійснення примусового продажу майна. До таких підстав належать: продаж описаного у боржника майна з метою задовольнити вимоги кредиторів згідно зі ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження, продаж заставленого майна у порядку, встановленому Законом України "Про за-ставу", продаж майна відповідно до Закону України "Про відновлення платос-проможності боржника або визнання його банкрутом", реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, тощо.

Від примусового продажу майна необхідно відмежовувати інші можливі ви-падки відчуження майна за відсутності на це волі власника. Так, ЦК України, деякі законодавчі акти встановлюють особливий порядок реалізації невитребуваних за договором побутового замовлення виготовлених підрядником речей, невитребуваних на транспорті вантажів і багажу, майна, відправленого через ор-гани зв'язку. У наведених випадках продаж зазначеного майна не є примусовим, а лише здійснюється без згоди власника, оскільки такий невідомий або не вияв-ляє інтересу до належного йому майна, що може завдати охоронцю майнової шкоди.

Тому ця обставина цілком обгрунтовано врахована в ст. 660 нового ЦК України, в якій зазначається, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару [43,С.52].

Власникові не обов'язково особисто брати участь в укладенні договору купівлі-продажу. Він може здійснити ці повноваження через свого представника або комісіонера. У такому разі покупець досягає тієї самої мети, що й при купівлі майна безпосередньо у власника, хоч і з певними особливостями.

Так, при продажу майна, зданого на комісію, продавцем виступає комісіонер, а не власник і кого майна. Тому у разі виявлення відхилень від умов договору купівлі-продажу покупець звертається з претензіями до комісіонера (продавця), а не до комітента (власника). При укладенні договору купівлі-продажу продавцем через свого повіреного (на підставі договору доручення) стороною в ньому є власник, а не повірений. Держава і територіальні громади діють через утворювані ними спеціальні органи.

Зважаючи на те, що договір купівлі-продажу є двостороннім, кожна зі сторін договору мас взаємні права та обов'язки.

Продавець зобов'язаний:

-передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, тобто асортимент, якість, комплектність, тара й (або) упаковка якого відповідають умовам договору купівлі-продажу, у строк, встанов-лений договором купівлі-продажу;

-передати покупцеві товар, на який встановлено строк придат-ності, з таким розрахунком, щоб вій міг бути використаний за при-значенням до спливу цього строку;

-одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), котрі стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відпо-відно до договору чи актів цивільного законодавства

-попередити покупця про всі права третіх осіб па товар, який продається (права наймача, право застави, право довічного користу-вання тощо);

-зберігати товар, не допускаючи його погіршення, до передання покупцеві, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару;

-забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), чи розпорядитися ним у розумний строк тощо.

Покупець зобов'язаний:

-прийняти товар, окрім випадків, коли він мас право вимагати за-міни товару чи має право відмовитися від договору купівлі-продажу;

-оплатити товар, а також вчинити за свій рахунок дії, відповідно до договору, актів цивільного законодавства чи звичайних вимог, які необхідні для здійснення платежу;

-повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу