У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


щодо кількості, асортимент, якості, комплектності, тари та (чи)

упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства;

-забезпечити схоронність переданого продавцем товару, від якого він відмовляється, негайно повідомивши про це продавця тощо.

Покупець мас право:

- вимагати зниження ціни чи розірвання договору купівл і-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар;

-відмовитися від договору купівлі-продажу в разі відмови про-давця передати проданий товар;

-коли продавець не передає покупцеві приналежності до товару та документи, що стосуються товару й підлягають переданню разом з товаром, встановити розумний строк для їх передання;

-у разі передання товару в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, відмовитися від його прийняття й оплати, а якщо його вже оплачено, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми;

-у разі передання товару неналежної якості (істотного по-рушення вимог щодо якості товару), незалежно від можливості вико-ристання товару за призначенням, вимагати від продавця на власний вибір:

а)пропорційного зменшення ціни;

б)безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; в)відшкодування витрат на усунення недоліків товару;

д)заміни товару;

г)відмовитися від договору повернення сплаченої за товар грошової суми, відмовившись від договору.

- вимагати від продавця передання товару в належних тарі та (чи) упаковці або заміни неналежних тари та (чи) упаковки, якщо продавець передав покупцеві товар без тари та (або) упаковки чи в неналежних тарі та (або) упаковці.

Продавець має право:

-якщо покупець не виконав обов'язку повідомляти продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асор-тименту, якості, комплектності, тари та (чи) упаковки товару, частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних ви-мог покупця, якщо продавець доведе, що таке невиконання покуп-цем обов'язку спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, які перевищують його витрати в разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору;

-вимагати від покупця прийняття й оплати товару чи навіть від-мовитися від договору купівлі-продажу, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти;

-вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими

грошовими коштами в разі прострочення оплати товару покупцем;

-вимагати оплати товару чи відмовитися від договору купівлі-продажу, якщо покупець відмовляється прийняти и оплатити товар;

-вимагати повернення неоплаченого товару, якщо покупець про-строчив оплату товару, проданого в кредит;

-відмовитися від договору та вимагати повернення проданого товару, коли покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий із розстроченням платежу та пере-даний йому товар.

Спільні обов'язки покупця та продавця: відшкодувати збитки, що виникли у контрагента у зв'язку з неналежним виконанням до-говору, затримкою виконання чи відмовою.

Спільні права покупця і продавця: якщо договором купівлі-продажу на одну зі сторін (продавця чи покупця) було покладено обов'язок застрахувати товар і вона його не виконала, то друга сторона має право застрахувати товар і вимагати відшкодування витрат на страхування або відмовитися від договору.

Отже, якщо продавець товару не є його власником, покупець: набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Якщо продавцем майна може бути лише певна особа, тобто, як правил власник, то покупцем може бути будь-яка особа. Обов'язковою умовою участі громадян стороною у договорі купівлі-продажу є наявність у них достатньої дієздатності. Підприємства (організації, установи) повинні мати статус юридичної особи, а угоди, які вони укладають, мають не суперечити цілям їхньої діяльності передбаченим в установчих документах. Недодержання цієї вимоги може призвести до визнання такої угоди недійсною.

За чинним законодавством в окремих випадках може встановлюватися особ-ливий правовий статус продавців і покупців. Так, відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та кому-нальній власності, є відповідно Фонд державного майна України, його регіональ-ні відділення та представництва, органи приватизації, створені місцевими рада-ми. Покупцями об'єктів малої приватизації можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України "Про приватиза-цію державного майна" (ст. 8). Разом з тим не можуть бути покупцями: юридич-ні особи, серед засновників та учасників яких є органи державної влади та управління; працівники органів приватизації та особи, яким заборонено займати-ся підприємницькою діяльністю, крім випадків використання ними приватизацій-них паперів.

Отже, згідно вище наведеного матеріалу можна зробити висновок, що одним з найбільш розповсюджених договорів, що укладаються як громадянами, так і юридичними особами, є договір щодо відчуження майна – договір купівлі–продажу.

Договір купівлі-продажу — це угода, за якою одна сторона (прода-вець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму [54,С.446].

Суттєвими умовами договору купівлі-продажу є предмет і ціна. Відповідно до ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-про-дажу можуть бути: товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у май-бутньому, майнові права та право вимоги, якщо вимога не має осо-бистого характеру.

Існує кілька видів договору купівлі-продажу, кожний із яких має певну специфіку.

До них належать:

роздрібної купівлі-продажу;

договір купівлі-продажу на біржах і аукціонах;

договір купівлі-продажу майна в процесі приватизації;—

деривативи (форвардний, ф'ючерсний та опціонний догово-ри купівлі-продажу);

зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу;

договір купівлі-продажу земельних ділянок.

Крім того, специфічними різновидами договору купівлі-прода-жу слід вважати договори поставки та контрактації сільськогоспо-дарської продукції.

Відповідно до цивільного законодавства сторонами в договорі купівлі-прода-жу виступають продавець і покупець. Ними можуть бути будь-які суб'єкти ци-вільних правовідносин — громадяни, юридичні особи або держава. Однак умови участі кожного з цих суб'єктів у договорі купівлі-продажу не


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23