користувача завжди, як правило, виникають два питання:
1) Що повинна містити база даних, щоб зробити її максимально ефективною?
2) Якими засобами розробки найкраще користуватися?
Тому розглянемо ці питання один по одному.
Існує дуже просте поняття БД як великого по обсягу сховища, у який організація поміщає усі використовувані нею дані і в якій різноманітні користувачі можуть їх одержувати, використовуючи різноманітні додатки. Така єдина база даних представляється ідеальним варіантом, хоча на практиці це рішення по різноманітних причинах тяжкодосягаємо. Тому частіше усього під базою даних розуміють будь-який набір хранящихся в комп'ютері взаємозалежних даних.
У основі проектування БД повинні бути вирішені уявлення кінцевих користувачів конкретної організації - концептуальні вимоги до системи. Саме кінцевий користувач у своїй роботі приймає рішення з урахуванням одержуваної в результаті доступу до бази даних інформації. Від оперативності і якості цієї інформації буде залежати ефективність роботи організації. Дані, що поміщаються в базу даних, також надає кінцевий користувач.
При розгляді вимог кінцевих користувачів необхідно брати до уваги таке:
Ш
База даних повинна задовольняти актуальним інформаційним потребам організації. Одержувана інформація повинна за структурою й змістом відповідати вирішуваним задачам.
Ш
База даних повинна забезпечувати одержання необхідних даних за прийнятний час, тобто відповідати заданим вимогам продуктивності.
Ш
База даних повинна задовольняти виявленим і знову виникаючим вимогам кінцевих користувачів.
Ш
База даних повинна легко розширюватися при реорганізації і розширенні предметної області.
Ш
База даних повинна легко змінюватися при зміні програмного й апаратного середовища.
Ш
Завантажені в базу даних коректні дані повинні залишатися коректними. Дані до включення в базу даних повинні перевірятися на достовірність.
Ш
Доступ до даних, розміщуваним у базі даних, повинні мати тільки особи з відповідними повноваженнями.
Ш
База даних повинна мати дружній інтерфейс до користування.
Деякі проблеми і шляхи переходу України до інформаційного суспільства.
Проведений вище аналіз показує, що розвинені країни і більшість країн, що розвиваються, високими темпами впроваджують нові інформаційні технології і системи в різноманітні сфери життя і діяльності суспільства. Зокрема, світовий ринок орієнтується на широке впровадження електронної комерції. І цілком природно, що найважливішою умовою її впровадження в кожній окремій країні є необхідний рівень розвитку національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури і загальнодоступність універсальних послуг.
Тим часом Україна істотно відстає за рівнем інформатизації від розвинених країн. Кількісно цей рівень можна проілюструвати даними про доступ до мережі Інтернет. Так, в Україні мають доступ до Інтернет 24 із кожних 10 000 жителів, у країнах Балтії - більш 70, у країнах Східної Європи - не менше 1 20, у Німеччині - 600, у США - більш 1500. Тому без освоєння відповідних інформаційних технологій і розвитку інформаційної інфраструктури повноправна інтеграція України у світове економічне співтовариство стає проблематичною. Для усунення такого положення необхідно вирішити ряд організаційних, правових, науково-технічних і інших питань, що мають стратегічну значимість для розвитку ринкової економіки, збереження незалежності і забезпечення національної безпеки. Науково-технічні питання охоплюють широке коло задач, серед яких визначальними є слабоструктуровані задачі системного аналізу, багатоцільової оптимізації, факторної оцінки і мінімізації ризику. Відмітна риса даних задач - неповнота, непевність, нечеткость, суперечливість вихідної інформації.
У умовах гострого протиріччя між потребами розвитку інформатизації і можливостями виділення відповідних засобів на інформатизацію, що характерно в даний час для України, повинен стати «острівний» принцип, відповідно до якого визначаються ключові сфери-острови розвитку інформатизації. До них, у першу чергу, необхідно віднести сферу утворення й сферу інформаційно-маркетингового забезпечення національних виробників.
3.2. Проектування інформаційної бази даних маркетингу (аналіз зовнішнього середовища)
Для автоматизації діяльності відділу маркетингу пропонується інтегральна iнформацiйна система iнформацiйне забезпечення маркетингу в ВАТ "Чернiгiвавтодеталь" "MARKET".
1.1) Призначення системи "MARKET" полягає в створеннi, нако-пиченнi, обробцi та збереженні iнформацiї, пов'язаної з роботою маркетингової служби заводу.
Мета системи "MARKET" полягає в тому, шоб забезпечити вико-нання службових обов'язкiв виконавцiв служби маркетингу з питань маркетингового дослiдження, ведення договiрноі документацiі, об-лiку, аналiзу, прогнозування, планування та регулювання марке-тингової дiяльностi заводу.
Доцiльнiсть автоматизацiі функцiй маркетингу на пiдпријмствi пов'язана зi складнiстю та рiзноманітнiстю задач, що вирiшуються, необхiднiстю отримання узагальнюючих характеристик по всьому ко-лу показникiв, можливiстю застосування засобiв моделювання еко-номiчних процесiв, обробки i врахування експертних оцiнок ринко-вих ситуацiй для прогнозування i планування маркетингової дiяль-ностi, оперативного одержання звiтної та аналiтичної информацiї, графiчного вiдображення отриманих результатiв, розрахункiв.
Iнтеграцiя системи побудована на функцiонуваннi рiзнородної iнформацiї: довiдкової, поточної, експертної, баз данних, банкiв знань, баз алгоритмiв, обробленої iнформацiї.
1.2) Вихiдна iнформацiя системи складає: звiти з усiх напря-мкiв дiяльностi служби маркетингу (договiрна робота, виконання договорiв поставки продукцiї, прогнозування та планування марке-тингової дiяльностi на заводi, аналiз та оцiнка ситуацiї на рин-ку товарiв, поточнi звiти) i призначена для поточного регулюван-ня та стратегiчного керування процесами маркетингу.
1.3) Термiни рiшення задач системи встановлюються в залежно-стi вiд конкретних умов накопичення iнформацiї i потреб ії об-робки.
1.4) Основу БД для рiшення задач системи складають блоки iн-формацiі стосовно функцiй вiддiлу маркетингу по пiдсистемам:
1. Робота зi споживачем.
2. Просування товару.
3. Дослiдницька функцiя.
4. Органiзацiя сервiсу.
5. Аналiз зовнiшнього середовища.
6. Органiзацiя внутрiшнього середовища.
7. Прогнозно-стратегiчна функцiя.
8. Органiзацiйно-координацiйна функцiя.
1.5) Iнформацiйнi бази всiх пiдсистем вiддiлу iнтегрованi на рiвнi вiддiлу i використовуються для виконання всiх функцiй в вiдповiдностi з потребами.
Зокрема пiдсистема "Аналiз зовнiшнього середовища" складає iнформацiю, засновану на маркетинговому дослiдженнi, яке в умо-вах комп'ютерноі технологiі ведеться постiйно. У перелiк зав-дань маркетингового дослiдження входять:
Ш
збiр, опрацювання i зведення кон'юнктурної iнформацiї;
Ш
iнтегрованi та диференцiйованi оцiнки стану ринку, типологiя ринкової ситуацiї, якiсна та атрибутивна градацiя стану ринку;
Ш
характеристика обсягу ринку;
Ш
оцiнка i аналiз пропорцiй ринку;
Ш
виявлення, аналiз i прогнозування тенденцiй ринку та його динамiчна стiйкiсть;
Ш
оцiнка i аналiз коливань,