Корпоративна ІС - не просто сполучення додатків, що виконують усі функції, необхідні для організації у визначений момент її розвитку. Вона є цілісним програмно-аппаратным комплексом, що дозволяє задовольнити як поточні, так і майбутні потреби підприємства в опрацюванні даних.

Можна виділити чотири чинника цілісності цього комплексу:

·

·

·

·

Сполучення цих властивостей принципово відрізняє ІС від суми додатків з тим же набором функцій і дозволяє їй справлятися з комплексом проблем, непереборних при безсистемній автоматизації бізнесу.

Корпоративна ІС - це модель бізнесу

Корпоративна ІС заснована на моделі бізнесу - звільненому від другорядних деталей схематичному описі діяльності підприємства. Модель формалізує окремі бізнес-функції (наприклад, виписування накладної або прийом замовлення) і регламентує структуру бізнес-процесів, тобто послідовність виконання бізнес-функцій у повсякденній діяльності підприємства. Наприклад, пошук співробітника на вакантну посаду супроводжується публікацією опису вакансії, збором анкет і резюме, перевіркою фактів, що знаходяться в них, співбесідами і т.п. На різних підприємствах ці бізнес-функції можуть бути пов'язані порізному, що і відбиває специфіку роботи відділів кадров.

Модель визначає, яка послідовність дій співробітників, що працюють із ІС, припустима, а яка - ні. Наприклад, якщо, відповідно до моделі, відвантаження товару можливе тільки після його оплати, ІС просто не дозволить виписати накладну, поки інформація про оплату не буде внесена в систему.

Модель фіксує логічні взаємозв'язки даних, відповідно до яких зміна якоїсь інформації викликає каскад узгоджених змін. Наприклад, оплата рахунку на виписаний товар викликає бухгалтерські перевірки і робить можливим видачу товару покупцю.

Орієнтація на промисловий рівень базових технологій на етапі створення системи збільшує початкові витрати і складність системи. Але корпоративна ИС створюється з розрахунком на розвиток бізнесу, тому слабкі ланки неминуче прийдеться змінювати на працючій ІС, що сполучено з набагато більшими витратами, чим закладка тривкого фундаменту вже при створенні ІС. Це практично цілком виключає "настільні" технології зі списку будівельних блоків ІС. [14, c. 216-222]

2 . КОМПЛЕКСНЕ ВИВЧЕННЯ РИНКУ

2.1. Метод маркетингового дослідження

Ринок по своїй сутності тяжіє до стихійності і непередбачуваності розвитку. Дія ринкового механізму виявляється у верогідних, стохастичних процесах, у постійному коливанні основних параметрів ринку. Споконвічно на ринку боролися дві тяжкопримеримі тенденції: потяг до концентрації капіталу і, як слідство, прямування до монополізму, з одного боку, і прагнення до розширення невтримної конкуренції як головному засобові проти стагнації - з інший. Стихійність ринку і непередбачуваність його розвитку погрожували суспільству сильними економічними і соціальними потрясіннями. Саме тому ще наприкінці минулого сторіччя в США з'явилися перші закони, спрямовані проти монополізму і регулюючої конкурентної боротьби, а в 10-20-х роках XX ст. деякі американські вчені-економісти зайнялися розробкою теорії, що мала ціллю істотно обмежити стихійність ринку і зробити основні процеси товарного обігу керованими або регульованими. Ця теорія надалі одержала назву маркетингу (marketing) і дуже швидко ввійшла в практику ринкових відносин спочатку в США, а потім в усьому світі .

Центральна ідея, закладена в теорії і практику маркетингу, полягає в необхідності підпорядкування виробництва і розподілу продукту інтересам споживача. Ще в XVIII в. Адам Сміт стверджував, що єдиною кінцевою метою виробництва є споживання. Цю думку майже через сто років повторив Карл Маркс у «Капіталі». Її сприйняли і розвили економісти XX в., що досліджували закони розвитого ринку. Сучасна концепція маркетингу виходить із пріоритету інтересів споживача і підкоряє цій ідеї виробництво і розподіл товару.

У США поява перших публікацій по маркетингу й одночасно його викладання у вищій школі датуються 10-ми роками нашого сторіччя. У 20-30-х роках теорія маркетингу була доповнена методологією управління товарообігом; була розроблена теорія прийняття маркетингових рішень.

Перші ідеї по управлінню ринковими процесами висловив професор Гарвардської школи бізнесу Л. Шоу; ці ідеї були продовжені в роботах Я. Черингтона і Д. Уэлда. Великий внесок у розробку теорії маркетингу внесли Р. Кокс, У. Элдерсон, Т. Левитт. Визнаним авторитетом в області теорії маркетингу вважається Ф. Котлер. У нашій країні відомі праці Р. Д. Базела, Б. Бермана, Ф. Букереля, У. Войе, А. Дайана, С. Маджаро. Р. Морриса, П. Драккера, Дж. Эванса, X. Якобсена і багатьох інших закордонних маркетологів.

У нашій країні елементи маркетингу розроблялися і впроваджувалися в практику починаючи з 60-х років. Вони стали відомі за назвою державної системи комплексного вивчення і прогнозування попиту (СКВПП).

В умовах планово-розподільної системи ці елементи маркетингу охоплювали тільки споживчий ринок і носили обмежений характер обгрунтування планування. Сам термін «маркетинг» довгий час практично не вживався по ідеологічних причинах. Проте в процесі переходу від планової до ринкової економіки в Україні поступово укладається вітчизняна теорія і практика маркетингу.

Маркетинг (від англ. market - ринок) тяжкоперкладаємий термін. Треба визнати, що серед маркетологів немає єдності в його інтепретації. Причому діапазон розбіжності думок дуже широкий. По деяких підрахунках, у світовій літературі нараховується декілька визначень маркетингу. Одна частина спеціалістів розуміє маркетинг як філософію ринкової економіки, інша - як будь-яку цілеспрямовану діяльність по доведенню товарів від сфери виробництва до сфери споживання. Деякі маркетологи обмежують функції маркетингу вивченням попиту і його регулюванням. Пропонується також концептуальне визначення маркетингу:

Маркетинг - це вид діяльності, спрямованої на задоволення потреб за допомогою обміну.

Це найбільше поширена