Курсова робота

Комплексний аналіз маркетингових комунікацій

(на прикладі ВАТ АПФ «Коктебель»)

Зміст ст.

Вступ

1 Теоретичні аспекти впровадження сучасних методів маркетингових комунікацій на підприємстві

1.1 Комунікації як елемент маркетингової політики

1.2 Цілі та засоби комунікаційної політики

1.3 Класифікація сучасних методів комунікацій

2 Аналіз діяльності та комунікаційної політики ВАТ АПФ «Коктебель»

2.1 Загальна характеристика ВАТ АПФ «Коктебель»

2.2 Аналіз основних техніко – економічних показників ВАТ АПФ «Коктебель»

2.3 Аналіз внутрішнього середовища ВАТ АТЛФ «Коктебель»

2.4 Аналіз зовнішнього середовища ВАТ АПФ «Коктебель»

2.5 SWOT- аналіз ВАТ АПФ «Коктебель»

2.6 Аналіз використання комунікацій на АПФ «Коктебель»

3. Вдосконалення маркетингових комунікацій на ВАТ АПФ «Коктебель»

3.2 Обгрунтування запропонованих заходів

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Необхідність дослідження ринку виникає з розвитком серійного виробництва, коли все більше підприємств починає працювати не на замовлення, а на вільний продаж, на невідомого споживача. Саме це і визначає сутність маркетингу, а саме, як систему різних видів діяльності, що пов’язані між собою і охоплюють планування, ціноутворення, продаж, доставку та надання послуг, в яких є потреба у існуючих і потенційних споживачів.

Актуальність маркетингових комунікацій полягає в тому, що вони

забезпечують передачу різноманітних типів маркетингової інформації, спрямованої на досягнення порозуміння між продавцем і покупцем. Вона не лише інформує про продукцію, а й одночасно трансформує її у певний образ, який у свідомості покупця стає нероздільним з фактичними відомостями про якості рекламованого товару.

Об'єктом дослідження в даній курсовій роботі є ВАТ АПФ «Коктебель», що займається виготовленням високоякісних напоїв з винограду, виготовлення коньяків, тощо. Предметом дослідження виступає відповідно діяльність даного підприємства, його маркетингова політика комунікацій.

Завданням курсової роботи є комплексний аналіз маркетингових комунікацій з метою виявлення пропозицій підвищення ефективності управління маркетинговими комунікаціями та забезпечення підприємству зростання прибутку та підвищення конкурентоспроможності, що досягається з допомогою наступних цілей:

§ розкриття теоретичних аспектів комунікацій на підприємстві;

§ aналізу діяльності ВАТ АПФ «Коктебель» та його комунікаційної політики;

§ власне пропозиції щодо вдосконалення маркетингової політики комунікацій.

1. Теоретико-методологічні аспекти сучасних маркетингових комунікацій

1.1 Комунікації як елемент маркетингової політики

Маркетинг має на меті забезпечити підприємства та організації інформацією про доцільні напрями діяльності з погляду сьогоднішніх та майбутніх потреб ринку. Одним із інструментів, який дає змогу застосувати в єднос-ті та взаємозв'язку стратегію і тактику активного просування до по-треб потенційних покупців, є маркетингова політика комунікацій.

Маркетингова політика комунікацій — це комплекс заходів, яким користується підприємство для інформування, переконання чи нагадування споживачам про свої товари чи послуги. Часто в спеціальній літературі цей блок елементів маркетингу називають «просуванням». Але це далеко не те саме. Якщо просування — одновекторний інформаційний вплив товаровиробника на споживача, то маркетингові комунікації передбачають і зворотний зв'язок між ними. Завдяки такому зворотному зв'язку підприємство отримує цінну інформацію, яка дає йому можливість правильно орієнтуватися в навколишньому бізнес-середовищі, вносити відповідні корективи у свою діяльність, у тому числі стосовно інструментів і дій комунікативного комплексу.

Маркетингова політика комунікацій реалізується за допомогою відповідного процесу з багатьох елементів, розміщених у певній логічній послідовності (рис.1.1)

Рисунок 1.1 – Елементи процесу комунікацій

Основні елементи цього процесу:
- відправник (джерело інформації) — підприємство, яке пропонує свої товари чи послуги і надсилає відповідну інформацію про них, адресуючи її своєму цільовому ринку;
- кодування — перетворення інформації на зручну і зрозумілу для споживача, ефективну з погляду завдань комунікації форму;
- звертання — це, з одного боку, набір символів (слів, зображень, чисел), а з другого — момент їх передавання цільовому ринку;
- канали комунікацій — засоби поширення інформації, конкретні її носії;
- декодування — розшифрування звертання, коли символи, які надходять каналами комунікації, набувають в уявленні споживача конкретних значень;
- отримувач — споживач, якому передається інформація про товари чи послуги підприємства;
- зворотна реакція — відгуки споживачів, їхні дії у відповідь на отримання і декодування звернення;
- зворотний зв'язок — частина зворотної реакції, яка стає відомою відправникові;
- перешкоди — можливі небажані або невраховані втручання в процес маркетингових комунікацій (якість друкованих видань, час передання радіоповідомлень, ставлення споживачів до реклами, двозначність звернень тощо).

1.2 Цілі та засоби комунікаційної політики

Визначаючи комунікаційні цілі фірми та основні напрямки їх реалізації, варто зауважити на тому, що цілі комунікаційної політики підпорядковані маркетинговим цілям, які, своєю чергою, підпорядковані цілям фірми. Тому вони мають не суперечити головній місії фірми, а тільки конкретизувати та відображати трансформовану місію у своїй суті.

Маркетингові комунікації, а відповідно і цілі маркетингової комунікаційної політики, можна поділити на дві групи [1, с. 407]:

1. Комунікації з метою створення товарів, які користуватимуться попитом на ринку.

2. Комунікації з метою просування товару.

Комунікаційні засоби, які для цього використовують: реклама, стимулювання збуту, персональний продаж, паблік рилейшнз, прямий маркетинг, інтегрована мар-кетингова комунікація, цими засобами просування не вичерпуються всі його елементи. Виділяють такі засоби, як синтетичні. До них можна віднести: виставки та ярмарки, спонсорство, брендинг, інтегровані маркетингові комунікації в місцях продажу (рис. 1.1).

Реклама – це неособиста форма комунікацій, що здійснюється за допомогою платних засобів поширення інформації з чітко зазначеним джерелом фінансування. Реклама – це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі і в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання зиску.

Аналіз сутності реклами дозволяє зробити висновок про те, що її стандартне визначення містить шість елементів [14, с. 202]:

1. Реклама - це сплачена форма комунікації, хоча певні види реклами (наприклад, суспільна)