світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски. Дезорієнтувати працюючого. Усі ці причини можуть привести до нещасного випадку чи профзахворювання, тому настільки важливий правильний
розрахунок освітленості.
Для освітлення виробничих приміщень використовується освітлення трьох видів: природне, обумовлене енергією природних джерел світла, штучне, здійснюване електричними лампами, і змішане, тобто сполучення природного і штучного освітлення.
Штучне освітлення за функціональним призначенням поділяється на
наступні види:
¦
Робоче;
¦
Аварійне;
¦
Евакуаційне;
¦
Охоронне.
Робоче освітлення забезпечує необхідні умови освітленості при нормальному режимі роботи освітлювальних установок.
Аварійне освітлення забезпечує мінімально необхідні освітлювальні умови для продовження роботи при тимчасовому виході з ладу робочого освітлення.
Евакуаційне освітлення служить для евакуації людей з приміщень при аваріях робочого освітлення в місцях, небезпечних для проходу людей, на сходах і по основних проходах виробничих приміщень.
Охоронне освітлення (при відсутності спеціальних технічних засобів охорони) повинне передбачити уздовж границь територій, які охороняються
у нічний час.
Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи освітлення, визначенню необхідного числа світильників, їхнього типу і розміщення, процесу роботи програміста і оператора ЕОМ в таких умовах, коли природне освітлення недостатнє або відсутнє. Виходячи із заданих умов, розрахуємо параметри штучного освітлення.
Штучне освітлення виконується за допомогою електричних джерел світла двох видів: ламп накалювання і люмінесцентних. Будемо використовувати люмінесцентні лампи, що у порівнянні з лампами накалювання мають істотні переваги:
¦ За спектральним складом світла вони близькі до денного, природного
освітлення;
¦ Володіють більш високим КПД (у 1,5-2 рази вище. Ніж КПД ламп
накалювання);
¦ Мають підвищену світловіддачу (у 3 — 4 рази вище. Ніж у ламп
накалювання);
¦ Більш тривалий термін служби.
Тепер проведемо розрахунок освітленості для комп'ютерного залу.
Розміри приміщення:
¦
довжина а = 7 м;
¦
ширина b = 3,7 м;
¦ висота h = 3,2 м.
Світловий потік ламп у кожному світильнику, необхідний для створення заданої нормованої освітленості дорівнює, лм:
d> = (E*S*k3*z)/N (4.1)
де Е - мінімальна нормована освітленість, лк (Ен = 300 лк); S - площа освітлюваного приміщення або поверхні, м ; к3 - коефіцієнт запасу;
z - коефіцієнт нерівномірності освітлення, що характеризує відношення середньої освітленості до мінімальної;
N - кількість світильників;
і - коефіцієнт використання світлового потоку джерела світла. Коефіцієнт використання світлового потоку джерела світла є складною функцією багатьох змінних; при розрахунку його визначають за таблицями з урахуванням типу світильника, коефіцієнтів відбиття стін рс , підлоги рр, та індексу приміщення:
i = S/h*(a + b) (4-2)
2
де S - площа приміщення, м ;
h - висота підвісу світильників над розрахунковою поверхнею, м; а і b -сторони приміщення, м.
Коефіцієнт нерівномірної освітленості z значною мірою залежить від відношення відстані між світильниками до їх підвісу і становить для світильників з люмінесцентними лампами z = 1,1, коефіцієнт запасу для люмінесцентних ламп приймаємо к = 1,3.
Знайдемо індекс приміщення:
і = 7*3,7/2,9*(7 +3,7) = 0,83
Згідно розрахункових таблиць коефіцієнт використання світлового
потоку
Л =0,41.
Приймаємо потужність ламп 40 Вт - тоді з розрахункової таблиці визначаємо їх світловий потік Ф = 3000 лк. Будемо використовувати світильники ЛСПО 2 з двома люмінесцентними лампами типу ЛБ (пл = 2) в кожному світильнику. Визначимо загальну кількість світильників:
nc=En*k*S*z/0*nn*h (4-3)
nc = 300*1.3*25.9*1.1 / 3000*2*0.41 = 4.5 = 5,
тобто ми маємо п'ять світильників.
Загальна потужність ламп освітлювальної установки:
р = N*n*40 = 5*2*40 = 400 (Вт).
Отже, ми провели розрахунок освітлювальної установки для нашого приміщення і виявили, що найбільш оптимальним варіантом буде установка, яка складається з люмінесцентних ламп в кількості 5 штук. Для виключення попадання на екрани дисплеев прямих світлових потоків світильники загального освітлення встановлюються збоку від робочого місця, паралельно лінії зору оператора і стінки з вікнами.
4.43абезпечення нормальних умов праці на робочому місці
Проектування робочих місць, які обладнані моніторами, відноситься до числа найважливіших проблем ергономічного проектування в галузі обчислювальної техніки.
Робоче місце і взаємне розташування всіх його елементів повинно відповідати фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також
характер роботи.
Ергономічними аспектами проектування робочих місць з моніторами є: висота робочої поверхні, розміри простору для ніг. Вимоги до розташування документів на робочому місці (наявність і розміри підставки для документів. Можливість різного розміщення документів. Відстань від очей користувача до екрана, документів, клавіатури і т.д.), характеристики робочого крісла, вимоги до поверхні робочого столу, здатність регулювати робоче місце і його
елементи.
Головними елементами робочого місця програміста і оператора є письмовий стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.
Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення програміста і оператора. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів. Засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше розташоване в зоні легкої досяжності
робочого простору.
Моторне поле - простір робочого місця, у якому можуть здійснюватися
рухові дії людини.
Максимальна зона досяжності рук — це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними максимально витягнутими руками при русі їх у плечовому суглобі.
Оптимальна зона — частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними передпліччям при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем.
а - зона максимальної досяжності; б - зона досяжності пальців при витягнутій руці; в - зона легкої досяжності долоні; г - оптимальний простір для грубої ручної роботи; д - оптимальний простір для тонкої ручної роботи. Рисунок 4.1 - Зона досяжності рук у горизонтальній площині Розглянемо оптимальне розміщення предметів праці і документації в
зонах досяжності рук:
дисплей розміщується в зоні а (у центрі);
клавіатура - у зоні г/д;
системний блок