Як відомо, реклама – важлива складова маркетингу, чи, ще точніше, складова промоушн-механізму, чи механізму просування продукту (іншими складовими якого є: стимулювання збуту, паблік-рилейшнз і персональні продажі). Реклама цілковито підпорядкована завданням маркетингу, переслідує як кінцевих повне задоволення потреб покупця в товарах і послугах.

Комунікаційна функція. Реклама також являє собою специфічну форму комунікації. З огляду на зазначені обставини вона покликана виконувати і комунікаційну функцію, пов’язуючи воєдино у вигляді інформаційних каналів рекламодавців і споживчу аудиторію. Безсумнівно, у разі незадовільною реалізації даної функції залишаться незадоволеними й інтереси перелічених сторін – інакше кажучи, рекламодавець і споживач майже напевно зустрінуться друг з другом.

1.3. Типологія та види реклами.

Розрізняють такі типи реклами[17]:

· Реклама марки товару (послуги);

· Реклама товару (послуги);

· Реклама підприємства;

· Спільна реклама.

Реклама марки має своєю метою підтримувати поінформованість споживачів про марку. Компанії прагнуть підвищити частку своїх марок над ринком переважно шляхом залучення покупців конкуруючих марок. Така реклама прагне стимулювати виборчий попит, тобто інтерес до певної конкретної марки.

Реклама товару розрахована до залучення нових споживачів шляхом стимулювання первинного попиту, тобто попиту на категорію товару загалом. Компанії часом кооперуються з єдиною метою реклами продукції галузі загалом. Така реклама зазвичай має на меті протидіяти скороченню продажів галузі за допомогою стимулювання первинного попиту.

Реклама компанії. Нині компанії рекламують своє найменування і випущені марки активніше, ніж у минулому. Існують три різновиди реклами компанії: патронажна, іміджева і проблемна. Корпоративна патронажна реклама пропонує покупцям працювати з фірмою.

Корпоративна іміджева реклама призначена створити образ компанії. Наприклад, будь-яка туристична фірма може провести опитування, під час якого треба встановити, чи більшість споживачів асоціюють компанію з турпослугами. Вона створила відповідний імідж, тобто. підкреслила, що ця компанія пропонує туристичні послуги.

Корпоративна проблемна реклама характеризує позицію компанії щодо суспільно значимих проблем. Можна рекламувати свій товар або послугу, але підкресливши цим свою відданість, наприклад, захисту навколишнього середовища.

Спільна реклама — це реклама марки товару, коли він виробники компенсують роздрібним торговцям витрати рекламу їх марок, дозволяючи торговцям включати у оголошення найменування магазину. У цьому плані вона становить собою елемент стратегії проштовхування, на відміну від стратегії витягування реклами марки чи товару. Спільна реклама вигідна і торговцям. Більшість виробників оплачують 50—75% витрат спільну рекламу окремих товарів. Завдяки цьому роздрібні фірми можуть розміщувати рекламу в газетах, на радіо і на телебаченні.

Бізнесова реклама має на меті довести комерційну інформацію рекламодавця до споживача, сприяючи продажу товару, послуги, ідеї.

Соціальна рекламна інформація – це некомерційна інформація державних органів з питань здорового способу життя, охорони здоров’я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення. У такій рекламі не згадується ні конкретна продукція, ні її виробник. Особи, які здійснюють на безоплатній основі діяльність з поширення соціальної рекламної інформації або передають для цього власні кошти, користуються пільгами, передбаченими законодавством України.

Політична реклама має дуже специфічні ознаки: її метою є створення популярності окремим політичним лідерам чи партіям. Залучають для цього так званих іміджмейкерів, тобто професіоналів, що знають, якими засобами можна створити привабливий образ котрогось політичного діяча чи партії.

Релігійна реклама має на меті поширення інформації про релігійне життя, окремі події та свята релігійних громад. Ця реклама також має специфічні ознаки, що визначаться самою суттю релігійних відносин.

Звичайно метою рекламування є збільшення обсягу продажу та отримання додаткового прибутку чи стабілізація свого становища на ринку. Однак реклама може бути некомерційною, коли наприклад, рекламодавцями є некомерційні організації (державні, громадські, політичні та інші), метою яких є не отримання прибутку, а так звана суспільна корисність – оголошення про наймання на роботу, офіційні повідомлення, релігійна інформація та ін.

Некомерційною рекламою можна також вважати заходи для встановлення добрих людських відносин в самій фірмі, а також між фірмою та державою, фімою та громадськістю. Це некомерційні статті, теле- та радіопередачі, прес-конференції з приводу некомерційних подій в житті фірми, різні культурні та соціальні заходи, які не мають комерційних цілей. Реклама державних символів, способу життя в країні, хоч і є некомерційною, однак важить більше, ніж комерційна, оскільки виховує почуття національної гордості та любові до своєї країни.

За цією ознакою реклама поділяється за такими напрямами:

·

·

·

·

·

Реклама в засобах масової інформації – це класична реклама, тобто платне, однонапрямлене та неособистісне звернення, що вміщується в засобах масової інформації (газети, радіо, телебачення) з метою повідомлення певній групі людей якихось фактів про товари, послуги чи ідеї. Тобто повідомлення є платним, зворотний зв’язок забезпечується з певним запізненням – тільки через кінцеву поведінку потенційного покупця; реклама адресується не конкретній людині, а цільовій аудиторії.

Прямою рекламою називають усі пов’язані з пошуками нових клієнтів та торгових угод операції, що здійснюються поштою, телефоном, безпосереднім вкладенням проспектів у поштові скриньки, а також через пресу у вигляді відрізних купонів-замовлень для читачів. Сюди також належить продаж товарів за каталогами, спеціальна інформація для промисловців та спеціалістів різних галузей. Завжди діють дві форми прямої реклами: одна – інформує, інша - продає.

Вартість прямої поштової реклами в розрахунку на один контакт є порівняно високою. Вона може бути виправданою тільки за умови, коли рекламодавець точно знатиме, що його звернення потрапило до рук тих, кому воно потрібно.

Відтак раніше ніж організувати цю