Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

Висока оборотність дебіторської заборгованості ВАТ «ВТШП «Галичина» у 2008 р. помітно зменшується, що свідчить про збільшення комерційного кредиту, який надається підприємством не надто платоспроможним замовникам.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

Оборотність кредиторської заборгованості ВАТ «ВТШП «Галичина» має тенденцію до значного зростання, що свідчить про помітне зменшення комерційного кредиту, який надається підприємству.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства. У ВАТ «ВТШП «Галичина» фондовіддача незначно зростає і в 2008 р. перевищила рівень 2006 р. в 1,06 рази.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства. У ВАТ «ВТШП «Галичина» відбулось різке падіння оборотності власного капіталу у 2008 р.

Аналіз рентабельності підприємства дає змогу визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

Як видно з рис. 2.9, рівень рентабельності ВАТ «ВТШП «Галичина» є не надто привабливим для потенційного інвестора. Проте його динаміка в останні роки виглядає досить перспективно.

Отже, проблеми підприємства, які виникли через збиткову діяльність, у 2007-2008 р.р. вдалось значною мірою подолати шляхом збільшення статутного капіталу. На сьогодні ВАТ «ВТШП «Галичина» має необхідний чистий оборотний капітал, високу ліквідність та платоспроможність.

2.3. Оцінка ефективності експортно-імпортних операцій з давальницькою сировиною на підприємстві ВАТ «ВТШП «Галичина»

Для оцінки ефективності експортно-імпортних операцій з давальницькою сировиною на підприємстві ВАТ «ВТШП «Галичина» спочатку розглянемо сучасний стан галузі в цілому.

На сьогодні українські текстильні підприємства не задовольняють потреби швейної промисловості в основній сировині. Виробництво сучасних моделей одягу вимагає широкого асортименту тканин високої якості, які не забезпечуються продуктами текстильної промисловості країни. Вітчизняні тканини за співвідношенням «ціна – якість» не задовольняють потребам швейних підприємств, яким вигідніше закуповувати тканини в Китаї та Італії.

Більшість швейних підприємств продовжують працювати або на давальницькій сировині, або з імпортними тканинами, експортно-орієнтовані підприємства використовують сировину виключно іноземного походження.

Продаж швейної продукції українськими підприємствами-виробниками має таку структуру:

- приблизно 80% - реалізація на зовнішніх ринках (толінг, експорт);

- приблизно 20% - реалізація на внутрішньому ринку.

Основними лідерами з обсягів реалізації одягу, що вироблений в Україні, є ВАТ «Стиль», «Трембіта», «Володарка», «Троттола», «Київська ШФ «Желань», «Мелітопільська ШФ «Елегант», «Софія», ЗАТ «Донбас», «Львівська текстильна компанія», «Поділля», а також «Грегорі Арбер» та «Михаїл Воронін».

На внутрішньому ринку одягу України основні підприємства-виробники конкурують з імпортерами одягу з Туреччини, Китаю, СНД, деяких країн ЄС, США, Сінгапуру.

Швейні підприємства України виконують толінгові замовлення та експортують готову продукцію переважно в країни Європи (Великобританію, Німеччину, Нідерланди, Швецію, Францію, Данію, Італію) та в США.

Протягом періоду 2000 – 2008 рр. обсяги експорту української швейної продукції постійно зростають, в т.ч. за рахунок виконання замовлень з давальницькою сировиною. За досліджуваний період обсяги експорту зросли майже на 100% (у порівнянні з 2000 р.) і у 2009 р. склали понад 712 млн. USD (табл.2.10).

Таблиця 2.10

Товарна структура зовнішньої торгівлі за 2009 рік [40] 

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД | Експорт | Імпорт

тис.дол. США | у % до 2008р. | у % до загального обсягу | тис.дол. США | у % до 2008р. | у % до загального обсягу

Усього | 39702883,3 | 59,3 | 100,0 | 45435559,2 | 53,1 | 100,0

ХI. Текстиль та вироби з текстилю | 712946,6 | 72,4 | 1,8 | 1416920,9 | 67,5 | 3,1

50 шовк | 78,4 | 235,4 | 0,0 | 2089,3 | 106,9 | 0,0

51 вовна | 5174,9 | 41,2 | 0,0 | 60452,5 | 72,8 | 0,1

52 бавовна (тканини) | 7057,7 | 51,5 | 0,0 | 150009,1 | 75,8 | 0,3

53 іншi рослиннi волокна | 1255,2 | 46,8 | 0,0 | 12230,9 | 56,2 | 0,0

54 нитки синтетичні або штучні | 8298,2 | 26,6 | 0,0 | 127543,4 | 68,6 | 0,3

55 хiмiчнi штапельнi волокна | 8261,9 | 56,0 | 0,0 | 180778,2 | 83,0 | 0,4

56 вата | 32989,8 | 87,0 | 0,1 | 102030,2 | 77,4 | 0,2

57 килими | 14858,7 | 50,3 | 0,0 | 23775,8 | 46,8 | 0,1

58 спецiальнi тканини | 1926,1 | 84,0 | 0,0 | 56606,8 | 81,2 | 0,1

59 текстильнi матерiали | 19669,8 | 37,0 | 0,0 | 83237,7 | 73,0 | 0,2

60 трикотажні полотна | 4043,9 | 80,9 | 0,0 | 59956,3 | 92,5 | 0,1

61 одяг трикотажний | 104179,6 | 81,1 | 0,3 | 214845,3 | 62,5 | 0,5

62 одяг текстильний | 426831,1 | 75,4 | 1,1 | 223722,3 | 49,5 | 0,5

63 іншi готовi текстильні вироби | 78321,2 | 89,7 | 0,2 | 119643,1 | 73,0 | 0,3

Основним каналом збуту продукції