Об’єктивною передумовою посилення державного контролю операцій з давальницькою сировиною є негативні наслідки їх використання у вигляді правопорушень з боку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які вдаються до використання давальницьких схем не як засобу виживання, а як засобу мінімізації податкових зобов’язань або їх уникнення. Такі факти є наслідком того, що процес переробки сировини та виготовлена з неї готова продукція не перебувають під державним контролем з дати ввезення сировини в Україну до дати перетину митної території України готової продукції.

Тому вдосконалення потребує, перш за все, організаційна сторона здійснення контрольних заходів з боку державних органів. Необхідне створення у структурі Державної митної служби України окремого структурного підрозділу, на який буде покладено функції організації та методичного забезпечення митного фінансового контролю зовнішньоекономічних операцій, у тому числі й операцій з давальницькою сировиною. Крім того, у структурах регіональних митниць доцільно створити відповідні підрозділи, на які буде покладено функцію здійснення планових та позапланових перевірок давальницьких операцій, що здійснюються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності у відповідному регіоні, завдяки яким стане можливим здійснення контролю кожного суб’єкта окремої операції з давальницькою сировиною на будь-якому її етапі.

Перспективою подальшого розвитку державного контролю давальницьких операцій є розробка його науково-методичного забезпечення з конкретизацією методів, прийомів, процедур, етапів тощо, послідовне здійснення яких забезпечить вирішення організаційно-управлінських завдань у цій сфері.

Одним з головних заходів щодо недопущення паралелізму і дублювання в діяльності та взаємодії державних контролюючих органів пропонується при Кабінеті Міністрів України створити єдину інформаційну базу між державними контролюючими органами. Така база дасть можливість відповідним органам, що мають різні контрольні функції та завдання, на основі одних і тих самих джерел інформації здійснювати аналіз законності, доцільності, рентабельності тощо зовнішньоекономічних операцій з давальницькою сировиною та робити власні висновки.

Метою Концепції «Державної цільової програми розвитку легкої промисловості на період до 2011 року» є [3]:–

реалізація державної політики по створенню вітчизняного, інтегрованого у світове виробництво сучасного промислового комплексу підприємств легкої промисловості, здатного в ринкових умовах розв’язувати основні завдання соціально-економічного розвитку країни;–

концентрація фінансових, виробничих і науково-технічних ресурсів, а також координація діяльності органів виконавчої влади, підприємств і наукових організацій для забезпечення наповнення ринку України високоякісними конкурентоспроможними товарами вітчизняного виробництва;–

досягнення суттєвого зростання обсягів виробництва, створення нових робочих місць, наповнення державного і місцевого бюджетів та державних цільових фондів;–

забезпечення сталого розвитку підприємств усіх форм власності, державна підтримка заходів по підвищенню конкурентоздатності українських товарів легкої промисловості на світовому ринку.

При визначенні основних завдань концепції прийнято до уваги, що незважаючи на суттєві труднощі, вітчизняна легка промисловість розширює асортимент продукції, підвищує конкурентоспроможність національного виробника на внутрішньому та світових ринках.

Основні завдання концепції:–

визначити довгострокову стратегію розвитку вітчизняного комплексу підприємств і виробництв легкої промисловості усіх форм власності;–

створити умови для розвитку і вдосконалення форм і методів державного управління легкою промисловістю і структурою виробництв;–

створити рівні умови для сталого розвитку внутрішнього ринку і експортних можливостей вітчизняних товарів легкої промисловості та підвищення конкурентоспроможності;–

визначити державні та регіональні пріоритети по розвитку підгалузей легкої промисловості та їх науково-технічного забезпечення;–

створити умови для запровадження нових технологій і устаткування з поліпшеними техніко-економічними показниками, зменшеною енерго- і ресурсоємністю виробництва, зменшеними екологічними навантаженнями на довкілля;–

створити і реалізувати інноваційну модель розвитку легкої промисловості України із зміцненням матеріально-технічної бази та забезпечити здійснення державної науково-технічної та інноваційної політики;–   

визначити стратегію роботи вітчизняної легкої промисловості в рамках СОТ.

Перспектива роботи галузі полягає у збільшенні частки вітчизняних товарів на внутрішньому ринку та у зростанні експорту продукції власного виробництва. Це дозволить щорічно стабільно нарощувати обсяги виробництва, розширювати асортимент продукції, суттєво покращувати фінансовий стан підприємств, створювати нові робочі місця. Легка промисловість взмозі повернути свої позиції у структурі промислового виробництва країни, що безумовно позитивно вплине на стан економіки в цілому.

Сучасний стан легкої промисловості України, а також загострення конкуренції на світовому ринку в умовах його глобалізації, потребують здійснення державою системних кроків по забезпеченню конкурентоспроможності галузі.

Для реалізації концепції необхідно здійснити заходи, спрямовані на:–

удосконалення державого сприяння розвитку легкої промисловості шляхом розробки відповідних законодавчих актів;–

надання легкій промисловості статусу пріоритетної галузі шляхом удосконалення діючої нормативно-правової бази;–

удосконалення структури виробництва і постійного моніторингу внутрішнього і зовнішнього ринків товарів легкої промисловості та запозичення світового досвіду функціонування виробничого комплексу виготовлення цих виробів;–

прискорення інноваційного розвитку легкої промисловості, шляхом підтримки роботи нових об’єднань українських виробників: національного технопарку „Текстиль України” та „Український лляний консорціум”;–

розвиток лізингу в галузі виробництва продукції легкої промисловості, сприяння і державну підтримку інвестиційних проектів, в яких беруть участь українські й іноземні суб'єкти господарювання;–

розвиток національної сировинної бази для легкої промисловості, відродження і розвиток лляної промисловості;–

дієвий захист вітчизняного ринку від недобросовісної конкуренції при імпорті товарів легкої промисловості за заниженими митними цінами;–

підтримку підприємств галузі при ініціюванні ними антидемпінгових і спеціальних заходів у разі порушення імпортерами принципів добросовісної конкуренції;–

проведення ефективної митно-тарифної політики з метою захисту вітчизняного виробника товарів легкої промисловості;–

забезпечення розробки, сертифікації та впровадження систем управління якістю та екологічного управління при виробництві товарів легкої промисловості відповідно до вимог ISO 9000 і 4000;–

розвиток технічного і технологічного переоснащення підгалузей легкої промисловості;–

науково-технічне забезпечення розвитку галузі;–

удосконалення маркетингової і кадрової роботи;–

розширення впливу регіонів на розвиток легкої промисловості.

Фінансове забезпечення виконання Концепції полягає у залученні коштів державного та місцевих