Зважаючи на довгу історію співпраці в багатьох випадках такий захід є досить реальним. До цього можна додати також розширення кола іноземних партнерів, а отже, – і набуття більш різнобічного досвіду.

Незважаючи на те, що ведення виробничо-господарської діяльності швейних підприємств залишаються обмеженими, існує достатній потенціал для успішного прогресування галузі.

При цьому надзвичайно важливо враховувати ризики діяльності підприємства.

Ринкові ризики

1. Висока конкурентність в галузі швейної промисловості на внутрішньому ринку.

Високий ступінь конкуренції в галузі швейної промисловості на внутрішньому ринку зумовлений наявністю значної кількості підприємств-виробників, а також імпортерів продукції даної галузі, разом з низьким рівнем платоспроможного попиту на якісні швейні вироби крупних виробників. Зокрема, існує високий ступінь недобросовісної конкуренції з боку імпортерів, які здійснюють незаконний ввіз подібної продукції без сплати відповідних податків та зборів, а також з боку підпільних цехів та виробництв по пошиву одягу, які працюють на єдному податку або ухиляються від сплати податків у повному обсязі. Перелічені вище чинники, поряд з високим рівнем інфляції та загальнонизьким рівнем доходів громадян, призводять до того, що більшість споживачів віддають перевагу продукції швейної галузі, що пропонується на стихійних ринках та в інших подібних точках продажу, які не гарантують якість продукції, що пропонується, її практичність, термін використання тощо. Така тенденція призводить до недостатнього попиту на продукцію ВАТ «ВТШП «Галичина», позначається на обсягах виробництва, та, відповідно, прибутках акціонерного товариства.

З метою зменшення впливу даного фактору на діяльність підприємства необхідно здійснювати диверсифікацію структури випуску продукції, яка, крім продукції, що виробляється на внутрішній ринок, передбачає випуск продукції за експортними замовленнями та з давальницької сировини. Разом з тим, підприємство повинно здійснювати заходи, спрямовані на розширення своєї частки на внутрішньому ринку.

2. Нерівномірне надходження давальницької сировини

За результатами 2008 року приблизно 70% виробничих потужностей підприємства було завантажено переробкою давальницької сировини, що визначає залежність підприємства від даного виду діяльності. Разом з тим, нерівномірність надходження давальницької сировини на переробку та відсутність певного плану діяльності у цьому напрямку зумовлювало нерівномірність завантаження підприємства в цілому впродовж року, спричиняючи у різні періоди або надмірне, або недостатнє завантаження виробничих цехів.

Задля зменшення впливу даного фактору на діяльність підприємства необхідно планувати поступове зменшення обсягів переробки давальницької сировини, здебільшого орієнтуючи підприємство на внутрішній ринок та на виготовлення продукції за експортними замовленнями.

3. Складність з виходом на внутрішній ринок

На поточний момент в Україні на державному рівні не здійснюються заходи з розвитку інфраструктури торгівлі, особливо оптової, вітчизняною продукцією швейної промисловості, що є необхідною умовою для просування товарів вітчизняних підприємств – крупних виробників такої продукції. Така ситуація створює певні обмеження та вимагає значних зусиль і ресурсів для виходу підприємств на внутрішній ринок, а також призводить до того, що підприємство, не маючи можливості у повній мірі завантажити свої виробничі потужності продукцією для внутрішнього ринку, повинно працювати з давальницькою сировиною, що є нерентабельно.

З метою подолання даної несприятливої ситуації ВАТ «ВТШП «Галичина» повинна мати стратегічну ціль у середньостроковій перспективі (3-5 років) істотно збільшити частку продукції, що виробляється на внутрішній ринок, забезпечуючи рівномірне завантаження виробництва продукцією для внутрішнього ринку впродовж усього року. Збільшення частки виробництва продукції на внутрішній ринок здійснюватиметься за рахунок зменшення частки продукції, що виготовляється з давальницької сировини. Так, у 2007 лише 4% продукції, виготовленої ВАТ «ВТШП «Галичина», було направлено на внутрішній ринок, у 2008 році цей показник збільшився до 8.4%.

Фінансово-господарські ризики

4. Сезонність продукції

Збут швейної продукції, зокрема тієї, яку виготовляє ВАТ «ВТШП «Галичина», має сезонний характер, внаслідок чого в певні пори року виробництво є недостатньо завантаженим, тоді як в інші пори року (наприклад, влітку) виробничі потужності, навпаки, є надмірно завантаженими. Така ситуація призводить до нерівномірного розподілу виробничої діяльності підприємства впродовж року та негативно позначається на його фінансово-господарському стані.

Задля зменшення негативного впливу сезонності на ступінь завантаження виробничих потужностей необхідно здійснити заходи по оснащенню швейного виробництва різним технологічним обладнанням, що дозволяє випускати як верхній, так і легкий асортимент продукції. Такі зміни дозволять диверсифікувати виробництво продукції, розширити її асортимент, врівноважити сезонні коливання у завантаженні виробничих потужностей підприємства.

5. Нестача власних коштів

Зважаючи на низьку загальну рентабельність та за деякими напрямками – збитковість виробництва, а також враховуючи плани ВАТ «ВТШП «Галичина» стосовно подальшого розвитку та диверсифікації виробництва, підприємство потребує залучення додаткових коштів із зовнішніх джерел, включаючи кредитні кошти комерційних банків. Так, станом на кінець 2006 року підприємство залучило 2 млн.грн. до статутного капіталу на поповнення обігових коштів. Повернення кредитних коштів комерційним банкам, разом з відсотками, здійснюється вчасно та у повному обсязі, проте у разі збереження тенденції збитковості виробництва цей фактор може становити істотний ризик для фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства.

6. Ризик зменшення рентабельності виробництва

Аналізуючи рентабельність виробництва продукції ВАТ «ВТШП «Галичина» за останні кілька років, слід відзначити тенденцію низької рентабельності виробництва продукції з давальницької сировини та збільшення рентабельності виробництва продукції на внутрішній ринок. Так, рентабельність виробництва продукції з давальницької сировини за результатами 2007 року становила (3.5%), та за результатами 2008 року – (4.5%); рентабельність продукції, випущеної на експорт у 2007 році, становила 8.6%, та дещо зменшилася у 2008 році до 8.4%; тоді як рентабельність продукції, випущеної на внутрішній ринок збільшилася з (-5%) у 2007 році до 18.5% у 2008 році.

З