Наступним недоліком застосування давальницьких схем для країн-переробників є те, що новостворена продукція, виготовлена всередині країни, повертається до іншої країни. Це, в свою чергу, призводить до більш негативних наслідків: по-перше, внутрішній ринок залишається незаповненим, що спричиняє потребу в імпорті аналогічних товарів; по-друге, таким чином створюється дисбаланс між товарною та грошовою масою, що зрештою призводить до зменшення купівельної спроможності національної грошової одиниці країни-переробника, та, як наслідок, високих темпів інфляції.

Одним із головних негативних наслідків застосування операцій з давальницькою сировиною є екологічна складова. У високорозвинутих країнах існують більш жорсткіші екологічні норми організації виробничого процесу, що призводить до перенесення окремих екологічно небезпечних та забруднюючих виробництв до інших країн з меншими вимогами. Тому необхідно при здійсненні операцій з давальницькою сировиною особливу увагу приділяти екологічним наслідкам такої переробки та вимагати компенсаційних заходів з боку замовників з метою ліквідації негативного впливу на екологічну ситуацію.

Отже, зважаючи на явні недоліки у використанні давальницьких операцій, вони, на жаль, залишаються єдиним засобом існування окремих підприємств і цілих галузей економіки України. Використання давальницьких схем на території країн колишнього Радянського Союзу дало їм можливість вижити та зберегти окремі галузі промисловості. Слід зазначити, що народногосподарський комплекс Радянського Союзу був побудований за принципом взаємозалежності окремих республік, а з його розпадом були втрачені виробничі зв’язки, причиною чого стала поява кордонів між державами, вітчизняних законодавств, грошових одиниць тощо. Склалася ситуація, коли в одній республіці залишалися підприємства, а то й цілі виробничі комплекси, не забезпечені сировиною. Самостійний пошук сировини був обмежений відсутністю коштів, а то й самої сировини.

Таким чином, розвиток давальницьких операцій на території республік колишнього Радянського Союзу має свою специфіку, в основі якої лежить не бажання мінімізації витрат на оплату праці, а відновлення виробництва в умовах повної відсутності сировини. Така ситуація призвела до міцного укорінення давальницьких операцій у цих республіках та необхідності їх регулювання з боку держави з метою уникнення негативного впливу їх застосування на фінансово-економічну безпеку як підприємств-переробників, так і держав у цілому.

1.2. Особливості здійснення експортно-імпортних операцій з давальницькою сировиною

Давальницька сировина може ввозитись іноземним замовником на митну територію України, закуповуватись ним на митній території України та вивозитись українським замовником за межі України з метою виготовлення з неї готової продукції.

Особливості переробки давальницької сировини, ввезеної в Україну іноземним замовником, та розпорядження готовою продукцією  

Іноземний замовник - власник давальницької сировини та готової продукції, виробленої з неї, для виконання умов зовнішньоекономічного контракту поставляє українському виконавцю сировину на переробку. Операцію з переробки давальницької сировини відобразимо формулою 1.1:

ДС + S = ГП, (1.1)    

де ДС - давальницька сировина іноземного замовника, що надійшла на переробку до українського виконавця;    

S - плата за переробку давальницької сировини у готову продукцію;    

ГП - готова продукція, вироблена з давальницької сировини.    

Формула (1.1) у загальному плані не правильна, оскільки необхідно одиниці виміру ДС, S та ГП звести до однієї одиниці. Цією основною одиницею може бути грошова одиниця, додатковою - визначена кількісно, тобто ДС може зазначатися у вагових або традиційних одиницях виміру для даного товару (штуках, квадратних метрах, кубометрах тощо); ГП - зазначається у традиційних для такого товару одиницях виміру; S - у разі плати сировиною чи готовою продукцією може зазначатися у традиційних одиницях виміру.    

Вищезазначений підхід до визначення операції з давальницькою сировиною за допомогою формули дає можливість застосувати її до норм Закону України від 04.10.2001 р. N 2761-III "Про внесення змін до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у . З урахуванням форм оплати за переробку, наявності відходів у процесі переробки, можливості виникнення форс-мажорних обставин та зворотного вивезення сировини замовнику формулу (1.1) можна відобразити так:

ДС + А(S х ДСПЛ х ГППЛ) + ГПУ + ВДУ + В(ДСФМ х ГПФМ) = ГП + ДСЗ + АЗ(S х ДСПЛ ГППЛ) + ВДЗ + ВЗ(ДСФМ х ГПФМ), (1.2)   

де ДС - давальницька сировина іноземного замовника, що надійшла на переробку до українського виконавця;    

А(...) - функція плати за переробку давальницької сировини, що передбачає можливість розрахунків у грошовій формі (S), частиною давальницької сировини (ДСПЛ) або готової продукції (ГППЛ) та передбачає можливість поєднання цих трьох форм оплати;    

ГПУ - готова продукція, що вироблена з давальницької сировини та реалізується в Україні;    

ВДУ - відходи чи брухт, що залишилися після переробки давальницької сировини у готову продукцію та реалізовані на митній території України;    

В(...) - відходи чи брухт, що залишилися після повного зіпсуття давальницької сировини (ДСФМ) або готової продукції (ГПФМ) внаслідок форс-мажорних обставин та реалізовані на митній території України;    

ГП - готова продукція, що вироблена з давальницької сировини та повернута замовнику;    

ДСЗ - давальницька сировина, що ввозилась в Україну, але була повернута без переробки іноземному замовнику;    

АЗ(...) - функція плати, що повернута виконавцем замовнику у разі повернення давальницької сировини, або за певних умов у разі знищення давальницької сировини чи готової продукції з урахуванням форс- мажорних обставин;    

ВДЗ - відходи чи брухт, що залишилися після переробки давальницької сировини у готову продукцію та повернуті іноземному замовнику;    

ВЗ(ДСФМ х ГПФМ) - відходи чи брухт, що залишилися після повного зіпсуття давальницької сировини або готової продукції внаслідок форс- мажорних обставин та повернуті іноземному замовнику.    

Складові