? надання допомоги в проведенні досліджень та впровадженні інновацій;

? сприяння інтенсифікації процесів передачі технологій;

? залучення суб'єктів малого підприємництва до участі в реалізації науково-технічних програм;

? надання консультативних послуг, зокрема щодо пошуку необхідних технологій або їх розробників, а також проведення науково-технічної експертизи об'єктів інтелектуальної власності на пільгових умовах;

? визначення порядку передачі малому підприємництву "ноу-хау" та обладнання, які раніше було розроблено в інтересах силових міністерств;

? створення мережі технопарків та технополісів. бізнес-інкубаторів. виробничо-технологічних центрів тощо;

? стимулювання інноваційної діяльності малих підприємств та забезпечення їх інформацією про нову техніку та технологію;

? стимулювання венчурного бізнесу, франчайзингових відносин між підприємцями та ін що буде спонукати до зміцнення інноваційного характеру підприємницького сектору взагалі й малого бізнесу зокрема.

Зміцнення фінансової бази державної підтримки підприємництва може здійснюватися за рахунок чотирьох головних джерел:

? цільових коштів із бюджетів відповідного рівня (не менше 5% дохідної частини відповідного бюджету);

? фінансової діяльності регіональних фондів підтримки підприємництва, зокрема малого (доходи від надання кредитів, а також доходи від випуску та розміщення цінних паперів, у тому числі регіональних позик);

? пайової участі державних органів фінансової підтримки підприємництва у фінансуванні регіональних програм та інвестиційних проектів;

? іноземної допомоги, яка може здійснюватися у різних формах;

Основними формами та методами державної фінансово-інвестиційної підтримки прямого впливу на розвиток підприємництва є:

1) застосування дотацій, субсидій, субвенцій;

2) державні й місцеві замовлення;

3) надання позик і гарантій державними та регіональними органами;

4) сприяння розвитку фінансово-промислових груп;

5) фінансова підтримка загальнодержавних фондів та регіональних фінансових інститутів.

Фінансова підтримка підприємництва в Україні з боку держави здійснюється здебільшого через такі фонди: Український фонд підтримки підприємництва. Державний інноваційний фонд. Фонд підтримки сільських господарств.

Для стимулювання підприємництва в Україні необхідно внести суттєві зміни в порядок надання державних кредитів та гарантій, розширити форми кредитування, забезпечити їх доступність використати зарубіжний досвід.

Відтак основними заходами держави у сфері фінансово-кредитної підтримки мають стати:

? надання допомоги підприємцям у формі стартового капіталу;

? лібералізація процедур надання позик;

? стимулювання комерційних банків, інших кредитних установ і організацій щодо фінансування підприємництва;

? запровадження системи гарантованих цільових позик під підприємницькі проекти. Позики можуть видавати місцеві комерційні банки під гарантію існуючих і створюваних фондів підтримки бізнесу.

2. Організаційно-правові засади і характеристика виробничо-господарської діяльності ТзОВ «Фірма «Надія»

Досліджуване мною підприємство являється товариством з обмеженою відповідальністю. Тому потрібно дати характеристуку такої організаційно правової форми функціонування підприємства. Товариство з обмеженою відповідальністю створюється на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом обєднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю містять відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідольністю.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому сплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, сплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

При реорганізації юридичної особи, учасника товариства або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавець), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариства підлягає зменшенню.

Рішення товариства з обмеженою відповідальністю про зменшення його статутного фонду набирає чинності не раніш як через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку.

Звернення стягнення на частку учасника у товаристві з обмеженою відповідальністю по його власних зобов'язаннях не допускається.

При недостатності майна учасника для покриття його боргів кредитори вправі вимагати виділення частки учасника-боржника.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.

Збори учасників товариства обирають голову товариства. Вищим органом товариства з обмеженою відповідальніс-тю є збори учасників, що складаються з учасників або призна-чених ними представників. До компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту товариства;

3) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

4) затвердження річних результатів діяльності товарис-тва, звітів і