Експериментальне запровадження здійснювалося за схемою "регіон – центр" і реалізовувалося у трьох напрямках [83]:

- опрацювання нового порядку подання інформації, коли звіти від респондентів за різними каналами зв’язку безпосередньо надходили на рівень регіонального управління статистики для узагальнення та подальшої передачі на державний рівень;

-   апробації інтегрованої системи оброблення статистичних даних (ІСОСД);

- перегляду підходів до інформаційно-публікаційної діяльності органів державної статистики з метою більш повного забезпечення громадськості, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, інших користувачів необхідною статистичною інформацією.

Експеримент здійснювався в умовах паралельного забезпечення своєчасного виконання поточних завдань, визначених планом державних статистичних спостережень, з використанням нині діючого порядку подання державної статистичної звітності та технології опрацювання й поширення статистичної інформації.

Розроблення державної політики у галузі статистики ґрунтується на потребах користувачів інформації, які є основним мотивом статистичної роботи. Проте, з урахуванням тих завдань, що стоять зараз перед Україною, існуюча статистична система ще не в повній мірі пристосована до реалій ринкової економіки та демократизації суспільства. Розпочате у 90-х роках поетапне реформування національної статистичної системи хоч і надало їй можливість посісти гідне місце у міжнародному статистичному середовищі, певні проблеми досі залишаються невирішеними. Головною серед них на сьогодні є катастрофічний розрив між сучасними методологічними підходами з однієї сторони та недосконалими технологічними процесами збирання, обробки та поширення статистичної інформації з іншої. Цей антагонізм обумовлює й ієрархічну структуру органів державної статистики, яка орієнтована здебільшого на екстенсивне здійснення статистичної діяльності: не за рахунок використання прогресивної техніки та новітніх технологій, а завдяки добре налагодженій трирівневій системі збирання, опрацювання та поширення статистичної інформації.

Існуюча вертикаль органів державної статистики склалася ще за радянських часів і залишається практично незмінною, якщо не брати до уваги періодичні скорочування чисельності працівників упродовж останніх 15 років. Збирання даних, яке ґрунтується здебільшого на суцільних обстеженнях, було і є на цей час функцією територіальних органів державної статистики. Управління статистики територіального рівня агрегують дані та, як правило, разом з первинною інформацією передають їх на державний рівень. Отримані дані на державному рівні аналізуються і використовуються для забезпечення центральних органів державної влади інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень, а також для її поширення серед інших користувачів. Форми державних статистичних спостережень, інструкції щодо їх заповнення та програмне забезпечення для опрацювання даних розробляються на державному рівні і передаються для застосування та виконання на територіальний рівень. Обсяг, характер і періодичність подання звітів потребують перегляду та оптимізації, оскільки велика кількість інформації, що регулярно подається Держкомстатом до органів державної влади, нерідко є невиправдано надмірною і в багатьох випадках залишається незатребуваною. Таким чином, важливо визначити, яка саме статистична інформація необхідна користувачам і в якій кількості. Упорядкування даних державних статистичних спостережень багато в чому сприятиме як  скороченню обсягів вихідної і вхідної статистичної інформації, так і більш якісній підготовці статистичних зведень для використання.

Значна частина статистичних даних збирається у рамках суцільних обстежень, а вибіркові проводяться обмежено. Високий рівень застосування суцільних обстежень є трудомістким, що може інколи спричинювати зниження якості даних. Тому удосконалення процесу збирання даних полягає в трансформуванні існуючих обстежень у переважно вибіркові.

На даний час в органах державної статистики збирання статистичної звітності організовано в основному таким чином, що респонденти подають статистичну звітність до територіальних органів державної статистики на паперових носіях (заповнені бланки форм державних статистичних спостережень). Цей спосіб збирання звітності є традиційно незмінним протягом багатьох десятиріч, незважаючи на свою високу ресурсоємність та низьку ефективність. У той же час сучасний рівень інформатизації дозволяє застосовувати альтернативні методи збирання статистичної звітності (збір звітності в електронному вигляді, передача по факсу, e-mail).

Практично всі операції, пов'язані з обробкою статистичних даних та підготовкою вихідної інформації, виконуються в окремих комплексах електронної обробки інформації (КЕОІ), які розраховані на обробку однієї, у кращому випадку, декількох форм. Значна частина розрахунків прописана в програмі, тому внесення будь-яких змін до форм державних статистичних спостережень, що відбувається досить часто, вимагає удосконалення відповідного програмного забезпечення. Технічні та програмні засоби, за допомогою яких розробляються КЕОІ, є застарілими. Не використовуються можливості роботи з базами даних, зокрема технології та методи колективної роботи з даними [83].

Отже, слід визнати, що на сьогодні рівень програмно-технічного забезпечення органів державної статистики не відповідає реальним потребам обробки неухильно зростаючих обсягів інформаційних потоків. Причиною цього є те, що реформування системи державної статистики завжди відбувалося за умови фінансування цієї галузі за залишковим принципом серед міністерств та інших центральних органів виконавчої влади економічного блоку. Наявне бюджетне фінансування, на жаль, і зараз не забезпечує потреб у проведенні життєво необхідних інформаційно-технологічних перетворень у системі державної статистики. З огляду на це Кабінет Міністрів України звернувся до Світового Банку з проханням надати допомогу в фінансуванні реалізації відповідного перспективного Проекту модернізації системи державної статистики. На вирішення цих та ряду інших важливих проблем націлена програма, яка під назвою "Стратегія розвитку державної статистики на період до 2008 року" затверджена Кабінетом Міністрів України у липні 2004 року [83]. Стратегія передбачає подальше цілеспрямоване удосконалення всіх напрямків статистичної діяльності, а саме: удосконалення організаційної структури та системи управління органів державної статистики; зміцнення інституційних можливостей щодо збирання та оброблення даних; покращання системи поширення статистичної інформації з урахуванням потреб різних категорій користувачів; удосконалення процесу розроблення статистичних даних з усіх галузей економіки та