У цьому контексті експеримент із запровадження дворівневої системи збирання, обробки та поширення статистичної інформації надав можливість напрацювати прототип майбутньої моделі національної статистичної системи в умовах існуючої натепер статистичної практики. 

Для ефективного проведення експерименту в регіонах-учасниках місцевими органами державної влади були прийняті відповідні розпорядження (додається). Наказами головних управлінь статистики затверджені плани заходів щодо проведення експерименту в регіоні та створені робочі групи з питань експериментального запровадження дворівневої системи збирання, оброблення та поширення статистичної інформації. На виконання зазначених планів були розроблені організаційно-технологічні схеми проведення експерименту з урахуванням специфіки кожного регіону-учасника [83]:

- визначено адміністративні райони та міста обласного підпорядкування, де мав проходити експеримент;

- встановлено переліки форм державної статистичної звітності, які респонденти повинні були подавати за новим порядком;

- визначено потреби у бланковій продукції;

- складено каталоги респондентів та доведено до їхнього відома строки й адреси подання державної статистичної звітності.  

Також була проведена відповідна консультаційна робота з респондентами, задіяними в експерименті, та здійснено інформування громадськості стосовно мети та сутності експерименту. Підприємствам, які залучались до участі в експерименті, направлялись різноманітні інформаційні повідомлення: листи, роз’яснення, звернення тощо, із представниками підприємств проводились робочі наради, круглі столи та навчальні семінари. Відповідну інформацію про експеримент було розміщено на веб-сайтах територіальних органів державної статистики-учасників експерименту, яка постійно оновлювалась. У засобах масової інформації оприлюднювались тематичні прес-випуски. Керівниками головних управлінь статистики-учасників експерименту проводились виступи на радіо та телебаченні.

У ході експерименту було апробовано різні методи збирання та передачі статистичної інформації: пошта, факс, телефон, електронні канали зв’язку та нарочним. За повідомленнями головних управлінь статистики-учасників експерименту, респонденти здебільшого користувалися поштою або телефонним зв'язком. Наприклад, до головних управлінь статистики в Автономній Республіці Крим та Житомирській області 62-76% звітів від респондентів надходило поштою, а до Головного управління статистики у Луганській області 75% звітів передавалося по телефону з подальшим підтвердженням. Електронними каналами зв’язку респонденти у регіонах-учасниках експерименту скористалися при поданні лише 3% звітів. Факсимільний зв’язок охопив 16% отриманої в рамках експерименту державної статистичної звітності.

Головними управліннями статистики-учасниками експерименту в ході його проведення вживалися додаткові заходи щодо підвищення рівня звітної активності: проводилися зустрічі з респондентами та користувачами даних, на яких поширювалися анкети для вивчення громадської думки щодо переваг та недоліків дворівневої системи збирання статистичної інформації. Проводилась роз’яснювальна робота на радіо, телебаченні та у пресі, метою якої було донесення до широких кіл громадськості інформації щодо змісту заходів експериментального запровадження дворівневої системи збирання, обробки та поширення статистичної інформації, а також про перебіг його реалізації.

Під час проведення експерименту упродовж п'яти звітних періодів (червень – жовтень поточного року) респондентами було надано майже 9 тис. звітів за формами державних статистичних спостережень. Найвищий рівень участі в експериментальному звітуванні спостерігався по підприємствах промислової сфери, найнижчий – по сільськогосподарських підприємствах. За даними територіальних органів державної статистики – учасників експерименту, недостатня звітна активність в основному пояснюється обмеженими технічними можливостями респондентів щодо подання звітності каналами електронного та факсимільного зв'язку. Одночасно мало місце небажання звітуючих суб’єктів змінювати звичайні для них способи подання державної статистичної звітності (поштою або нарочним до районних управлінь, (відділів) статистики). В деяких регіонах спостерігався особливо низький рівень участі респондентів (Автономна Республіка Крим, Житомирська та Миколаївська області). Негативне ставлення респондентів до переходу на дворівневу систему було також зумовлене виникненням додаткових некомпенсованих матеріальних та фінансових витрат на доставку звітності безпосередньо на обласний рівень. До того ж, це позбавило їх можливості отримувати консультативну допомогу в процесі здавання звітів нарочним, що широко практикується у взаємовідносинах респондентів з територіальними органами державної статистики на районному рівні.

Держкомстатом та територіальними органами державної статистики-учасниками експерименту у визначені Планом заходів терміни було виконано роботи з експериментального запровадження інтегрованої системи опрацювання статистичних даних (ІСОСД). Основною метою зазначеної роботи було випробувати на реальній моделі нові технологічні підходи до опрацювання статистичних даних у дворівневій системі органів державної статистики, оцінити цю модель на предмет придатності її до потреб статистики України [83].

Дослідна експлуатація моделі ІСОСД проходила у два етапи – підготовчий етап та апробація. На підготовчому етапі дослідної експлуатації були проведені наступні роботи [83]:

- відібрано чотири форми державних статистичних спостережень, за якими первинні дані вводилися до системи, а саме: № 1- ПВ термінова-місячна "Звіт з праці" за січень-грудень 2005 року, № 6- ПВ річна "Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання" за 2005 рік, № 4-МТП місячна термінова "Звіт про залишки і використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти" за грудень 2005 року, № 2-інвестиції квартальна термінова "Звіт про капітальні інвестиції" за 2005 рік;

- у кожному регіоні-учаснику відібрано 100-120 підприємств, які звітували за кожною з вищеназваних форм. Із цього кола відібрано 10-20 респондентів, чиї дані мали бути введені через Інтернет;

- підготовлено файли з класифікаторами (КВЕД, КФВ, КОАТУУ) та іншою нормативно-довідковою інформацією у форматі, придатному для завантаження до ІСОСД;

- сформовано файли з даними попередніх звітних періодів для забезпечення процедури контролю даних, побудови зведень та вихідних таблиць;

- підготовлено описи основних видів та алгоритмів контролю даних, алгоритмів побудови вихідних таблиць для завантаження у базу метаданих;

- побудовано експериментальну корпоративну мережу з єдиним центром адміністрування системи у Держкомстаті та пропускною спроможністю каналів Frame Relay на рівні 256 Кбіт/сек. Уперше в практиці Держкомстату