На підготовчому етапі дослідної експлуатації ІСОСД проводилося навчання фахівців Держкомстату, Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві та головних управлінь статистики-учасників експерименту з питань адміністрування, роботи з обробки статистичних даних, включаючи Інтернет-технологію введення статистичних даних. У ході навчання учасники експерименту мали змогу самостійно описати будь-яку форму статистичного спостереження, надати оцінку технології виконання операцій з опису метаданих, введення даних та виконання розрахунків. Спеціалісти, що працювали з ІСОСД, мали можливість порівняти роботу даної системи з діючими комплексами електронної обробки інформації (КЕОІ), виявити її переваги та висловити зауваження і пропозиції щодо доцільності доопрацювання.

Для проведення другого етапу дослідної експлуатації (апробації) для галузевих департаментів Держкомстату та головних управлінь статистики-учасників експерименту було розроблено план дій, відповідно до якого у ході апробації виконане наступне: на всі робочі станції встановлено клієнтське програмне забезпечення (на 39 робочих місцях у Держкомстаті, 2 – у Головному міжрегіональному управлінні статистики у місті Києві, 15 - у головних управліннях статистики-учасниках експерименту); проведено повний цикл опрацювання звітів (введення первинних даних до системи, їх контроль та формування бази мікроданих регіону, агрегація мікроданих та формування бази макроданих, калькуляція зведених звітів); крім обов’язкових чотирьох форм державних статистичних спостережень, учасниками експерименту було самостійно описано та введено до бази метаданих додатково 31 форму.

Протягом усього періоду апробації проводився моніторинг стану робіт. Завершальним кроком апробації стала підготовка звітів та висновків щодо проведеної роботи.

У цілому проведений експеримент показав, що технологія, яка була використана в ІСОСД, відповідає потребам, які повинні бути реалізовані в інформаційній системі органів державної статистики України, вона є прогресивною, хоча і потребує певних функціональних змін з урахуванням специфіки статистики України. Завдяки їй можна досягнути значної ефективності, оптимізації процесу збирання звітності з підвищенням якості надання послуг респондентам і користувачам статистичної інформації.

Перегляд форм державної статистичної звітності у подальшому має зосереджуватись не лише на упорядкуванні даних за видами (статистичні та адміністративні); оптимізації кількості показників та їх уніфікованому представленні у формах державних статистичних спостережень, але й на розробленні бланків державної статистичної звітності як технічних носіїв інформації.  

Результати експерименту засвідчили, що кардинальні новації у способах отримання та подальшого використання інформації неминуче обумовлять організаційно-методологічні перетворення у поточній статистиці. Запроваджувана на підставі технічного та програмно-технологічного переоснащення органів державної статистики дворівнева система збирання та опрацювання інформації спричинить не лише радикальний перегляд форм державних статистичних спостережень, але й призведе до принципових змін у методах організації і проведення статистичних спостережень, спонукатиме до рішучого переходу від суцільних до вибіркових опитувань респондентів.

На цей час найбільш поширеними вибіркові методи обстеження є у соціальній статистиці, де вони використовуються під час проведення статистичних спостережень населення (домогосподарств). Значно менше розвинуті ці методи в економічній статистиці. Вибірка застосовується лише у ході обстеження ділової активності підприємств, у статистиці цін та роздрібної торгівлі. Послідовність переведення суцільних спостережень на вибіркову основу знайшли відображення у Плані поетапного впровадження вибіркових статистичних спостережень, розробленого згідно з Планом заходів.

Якщо для статистичних спостережень населення (домогосподарств) при переході до дворівневої системи збирання та оброблення даних основним завданням стане перетворення чинних бланків анкет (опитувальних листів) у технічні носії інформації, пристосовані до вимог подання респондентами електронних формулярів, то у галузі економічної статистики перехід до вибіркових спостережень за діяльністю суб'єктів господарювання відбуватиметься практично упродовж усього періоду реалізації Проекту розвитку системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень в Україні (проект Світового Банку) шляхом розроблення бази метаданих, створення автоматизованої системи ведення класифікацій, істотного удосконалення статистичного реєстру, поліпшення процедур доступу до адміністративних джерел даних, формування електронного альбому форм державної статистичної звітності, автентичного до його паперового аналогу, запровадження електронного цифрового підпису тощо. 

Сучасну організаційну структуру державної статистики, яка має ієрархічний характер і складається з трьох рівнів (районного, обласного та центрального), зумовили [83]:

- адміністративно-територіальний та галузевий принцип управління економікою, що використовувався за радянських часів і певною мірою зберігається досі;

- обмежене фінансове забезпечення розвитку системи державної статистики, наслідком якого стало її недостатнє технічне та технологічне оснащення і застосування недосконалих, застарілих засобів опрацювання та передачі статистичної інформації;

- фінансова неспроможність більшості респондентів до застосування прогресивних інформаційних технологій і через це нерозвиненість їх технічних можливостей для складання та подання статистичної звітності в електронному вигляді;

- наявність значної кількості кваліфікованого персоналу органів державної статистики на районному рівні;

- проблеми інформаційного забезпечення потреб користувачів статистичних даних, зокрема, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. 

Необхідність удосконалення організаційної структури органів державної статистики підкріплюється передумовами, що склалися на цей час у зв'язку з реалізацією проекту Світового банку "Розвиток системи державної статистики для моніторингу соціально-економічних перетворень". Заходи цього проекту спрямовані на модифікацію системи збирання, оброблення, збереження та передачі даних, створення нових і посилення існуючих елементів статистичної інфраструктури, істотне поліпшення системи поширення статистичної інформації. Усе це, безумовно, відповідним чином вплине на удосконалення організаційної структури органів державної статистики через перерозподіл функцій між центральним апаратом, обласними та районними підрозділами.

Результати проведення експерименту однозначно підтвердили логічність взаємозв’язку вищезазначених змін. Разом з тим, експериментальне запровадження показало не тільки правильність обраного напряму перетворень у державній статистиці, але й виявило низку проблемних питань, розв'язання яких