Для того, щоб планомірно здійснювати реалізацію програми стратегічного управління, менеджеру організації необхідно послідовно переміщатися по наступним п'ятьом ступіням усвідомлення стратегічної ситуації, у якій знаходиться організація.

Табл.1.3.1

Усвідомлення стратегічної ситуації, в якій знаходиться організація

Ступені | Зміст

Перший ступінь | Поглиблене вивчання стану середовища, цілей, розроблених стратегій.

Другий ступінь | Прийняття керівництвом рішень про ефективне використання наявних ресурсів.

Третій ступінь | Прийняття рішень з приводу організаційної структури.

Четвертий ступінь | Організаційне перетворення структури фірми

П'ятий ступінь | Підведення підсумків

На першому ступені - поглиблене вивчання стану середовища, цілей, розроблених стратегій.

На другому ступені - полягає в прийнятті керівництвом рішенні про ефективне використання наявних ресурсів.

На третьому ступені - вище керівництво приймає рішення з приводу організаційної структури. З'ясовується відповідність наявної організаційної структури прийнятим до реалізації стратегіям і, якщо це необхідно, вносяться відповідні зміни в організаційну структуру фірми.

Четвертий ступінь - складається в організаційному перетворенні структури фірми.

На останньому, п'ятому ступені - керівництво організації ще раз розглядає попередні пункти, якщо в тім є необхідність [61,с.142].

Після вивчення попередніх п'яти параметрів організація вже безпосередньо приступає до вибору стратегії. На стратегічний вибір, здійснюваний менеджментом організації, впливають наступні фактори [24,с.34]:

·                    ризик;

·                    досвід реалізації минулих стратегій;

·                    погляд акціонерів організації.

Стратегія організації більш детально відображається в її стратегічному плані. Стратегічне планування – це процес створення і підтримки стратегічної відповідності між цілями організації та її потенційними можливостями. Стратегічне планування являє собою інструмент, що допомагає в прийнятті управлінських рішень.

Стратегія організації повинна обґрунтовуватися великими дослідженнями, враховувати всі параметри внутрішнього і зовнішнього середовища. Стратегія є своєрідним програмним документом організації, що визначає основні напрямки її розвитку протягом тривалого періоду часу. Таким чином, стратегія повинна бути розроблена так, щоб можна було б внести визначені коректування.

Процес стратегічного планування є інструментом, що допомагає в прийнятті управлінських рішень. Задача - забезпечити нововведення і зміни в організації в достатньому ступені.

Стратегія управління персоналом - це підсистема стратегії організації, представлена у виді довгострокової програми конкретних дій по реалізації концепції використання і розвитку потенціалу організації з метою забезпечення її стратегічної конкурентної переваги.

Далі як синоніми даного терміна використовуються такі поняття: «стратегія людського фактора», «стратегія управління людськими ресурсами», «стратегія використання і розвитку потенціалу персоналу».

Стратегія використання і розвитку потенціалу персоналу є ключовою стратегією організації, ця стратегія визначається першорядним чи навіть вирішальним значенням для сучасної організації саме якості її персоналу. На думку всіх провідних спеціалістів, первинна основа і головне багатство будь-якої сучасної організації - це працюючі в ній люди. Причому в стратегічній перспективі значимість людського фактора буде зростати.

Чисто управлінський чи власне менеджерський аспект ключового значення управління персоналом через стратегічне планування, дуже вдало охарактеризував Д. Уелч - голова компанії General Electric: «Якщо Вам удається правильно ставити задачі, підбирати відповідний персонал для їхнього рішення і підтримувати його за допомогою вдало побудованої системи винагороди, то після всього цього для одержання блискучих результатів Вашою організацією Вам самому вже навіть не треба бути гарним менеджером ».

Отже, існує багато різних описів і переліків конкретних причин, що обґрунтовують значення людського фактора для сучасної організації. Але всі вони зводяться до одного: на сучасному етапі створення й ефективне використання високоякісного потенціалу персоналу організації є головним чинником для досягнення бізнес - успіху і перемоги в конкурентній боротьбі як у тактичної, так і в стратегічній перспективі.

Розуміння значення фактора персоналу визначає його роль і статус у сучасній організації, тобто реальну поточну і перспективну значимість як всієї системи управління персоналом, так і її стратегічної складової.

Управління персоналом в системі стратегічного планування повинне бути всеосяжним у змісті націлювання кадрового складу організації на досягнення цілей її довгострокового розвитку. Ментальною основою створення такої стратегії є адекватне розуміння наступних основних видів рішень, що приймаються організацією в області стратегії управління персоналом:

Відбір, просування і розміщення кадрів по всіх ключових позиціях організації.

Оцінка положення людини в організації.

Система винагороди, що забезпечує адекватну компенсацію, чітко позначені вигоди і мотивацію поводження службовців на всіх рівнях.

Розвиток управління, що створює механізми підвищення кваліфікації і просування по службовим сходам [32,с.166].

РОЗДІЛ ІІ. ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ В УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ КОМІТЕТОМ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ

Державний комітет статистики України в системі органів влади

Державний комітет статистики України (Держкомстат України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України [83].

Держкомстат України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики.

Рішення Держкомстату України, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.

Держкомстат України здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через територіальні та функціональні органи державної статистики.

Держкомстат узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України. Держкомстат України очолює Голова, якого призначає за поданням Прем'єр-міністра України та припиняє його повноваження на цій посаді Президент України.

Голова Держкомстату України має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади відповідно до законодавства.

Голова Держкомстату України здійснює керівництво Комітетом та несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Держкомстат України завдань і виконання ним своїх функцій, розподіляє обов'язки між заступниками