Держкомстат України має розгалужену структуру центрального апарату, територіальні та функціональні органи державної статистики.

Основними завданнями органів державної статистики є [83]:

реалізація державної політики в галузі статистики;

збирання, опрацювання, аналіз, поширення, збереження, захист та використання статистичної інформації щодо масових економічних, соціальних, демографічних, екологічних явищ і процесів, які відбуваються в Україні та її регіонах;

забезпечення надійності та об’єктивності статистичної інформації;

розроблення, вдосконалення і впровадження статистичної методології;

забезпечення розроблення, вдосконалення та впровадження системи державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації, які використовуються для проведення статистичних спостережень;

створення і ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

впровадження новітніх інформаційних технологій з опрацювання статистичної інформації;

взаємодія інформаційної системи органів державної статистики з інформаційними системами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, міжнародних організацій та статистичних служб інших країн шляхом взаємного обміну інформацією, проведення методологічних, програмно-технологічних та інших робіт, спрямованих на ефективне використання інформаційних ресурсів;

координація дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших юридичних осіб у питаннях організації діяльності, пов’язаної із збиранням та використанням адміністративних даних;

забезпечення доступності, гласності й відкритості статистичної інформації, її джерел та методології складання;

збереження і захист статистичної інформації. Держкомстат України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про Державний комітет статистики України.

В грудні 1939 року в зв’язку з утворенням Станіславської області, було організовано Управління статистики уповноваженого Держплану УРСР по Станіславській області з такими секторами [83]:

Сектор зведеного та поточного обліку.

Сектор обліку сільського господарства та визначення урожайності.

Сектор промисловості, транспорту і зв’язку.

Сектор населення, охорони здоров’я, культурного будівництва.

Сектор капітального будівництва і міського будівництва.

Сектор торгівлі.

Сектор праці.

Бухгалтерія.

Управління справами.

В районах і містах області було створено мережу дільничних інспекторів народногосподарського обліку.

На даний час, структура Головного управління статистики Івано-Франківської області складається з обласного рівня, який включає в себе 12 галузевих самостійних відділів, 6 галузевих управлінь і підрозділ, що утримується за рахунок спеціального фонду держбюджету та районного рівня, який має 13 управлінь статистики у районах (містах), 1 відділ статистики в районі та 2 відділи статистики у містах [83].

Характеристика етапів стратегічної діяльності та організація планування в Держкомстаті України

Стратегічний менеджмент Держкомстату України можна розглядати як динамічну сукупність п’яти взаємопов’язаних управлінських процесів. Ці процеси логічно витікають (чи слідують) один за одним. Однак існує стійкий зворотній зв’язок і відповідно зворотній вплив кожного процесу на інші і на всю їх сукупність. В цьому полягає важлива особливість структури стратегічного менеджменту [34,с.221]. Схематична структура стратегічного управління зображена на рис.2.2.1.

Аналіз середовища підприємства.

Аналіз зовнішнього середовища зазвичай вважається вихідним з позицій стратегічного менеджменту, так як він забезпечує як базу для визначення місії і цілей Держкомстату України, так і для вироблення стратегії поведінки, яка дозволяє йому здійснити свою місію і досягнути своїх цілей.

Рис.2.2.1. Структура стратегічного менеджменту

Однією із ключових ролей будь-якого управління є підтримання балансу у взаємодії організації із середовищем. Кожна організація включена в три процеси [50,с.99]:

Отримання ресурсів із зовнішнього середовища (вхід);

Перетворення ресурсів в продукт (перетворення – безпосереднє завдання управління виробництвом);

Передача продукту у зовнішнє середовище (вихід).

Управління покликане забезпечити баланс входу і виходу. Як тільки в організації порушується цей баланс, починаються проблеми в функціонуванні організації. Сучасний ринок різко підсилив значення процесу виходу в підтриманні цього балансу. Це якраз і знаходить відображення в тому, що в структурі стратегічного управління першим блоком є блок аналізу середовища.

До компонентів зовнішнього середовища системи управління виробництвом відносяться макросередовище, інфраструктура регіону, мікросередовище організації. Макросередовище характеризується різними сферами розвитку країни. До цих сфер відносяться міжнародна, економічна, політична, соціально-демографічна, правова, екологічна, природно-кліматична, науково-технічна, культурна. В свою чергу кожна сфера визначається рядом факторів (показників), які прямо чи опопсередковано впливають на ефективність функцонування фірми.

Інфраструктура регіону (перш за все, міста), де територіально розташоване управління Держкомстату України суттєво впливає на ефективність і стійкість її функціонування всієї організації. Разом з тим основні галузі інфраструктури регіону тат як і макросередовище, впливають на роботу опосередковано.

До галузей інфраструктури відносяться: ринкова інфраструктура (банки, страхові і інші фінансові установи); моніторинг навколишнього природного середовища; промисловість; будівництво; охорона здоровя; наука і освіта; культура; торгівля; громадське харчування; транспорт і звязок; житлово-комунальне господарство; побутове обслуговування; приміське сільське господарство та ін. Кожна галузь інфраструктури регіону характеризується конкретними факторами і показниками. Які на стійкість діяльності підприємства здійснюють, як правило, опосередкований вплив.

Розглянуті фактори макросередовища і інфраструктури регіону впливають на стійкість і ефктивність функціонування організації опосередковано, ними саме організація не має можливості управляти.

На діяльність організації здійснюють вплив і внутрішні фактори. У науковій літературі наводиться різноманітний їх перелік, проаналізувавши який можна виділити наступні фактори внутрішнього середовища [57,с.77]:

Вказані ресурси у поєднанні складають потенціал організації.

Визначення місії і цілей

Основна мета в управлінні Держкомстату України полягає в тому, щоб добитися раціонального функціонування виробничих підрозділів за рахунок створення адаптивних інформаційних систем, складного набору оптимізаційних моделей і кількісних методів здатних швидко виявити і запропонувати варіант ліквідації будь-якого незапланованого відхилення на будь-якому етапі виробничо-збутового циклу.

Цілі, складаючи сутність будь-якої діяльності в сфері управління виробництвом, визначають підхід до постановки завдань, вироблення стратегій і тактики їх рішення.

При прийнятті рішень по вибору цілей виробництва перш за все визначається пріоритетність цілей стосовно головної мети