інтервали між замовленнями;
S – потреба в замовленому продукті.
5. Поняття ефективності логістичної системи. Логістичні витрати.
Ефективність логістичної системи - це показник (або система показників), який характеризує рівень якості функціо-нування логістичної системи за заданого рівня загальних логістич-них витрат.
З точки зору споживача, який є кінцевою ланкою логістичного ланцюга, ефективність логістичної системи визначається рівнем якості обслуговування його замовлення.
Зростаюча зацікавленість у підвищенні ефективності всього логістичного ланцюга висуває підвищені вимоги і до системи оці-ночних показників, яка у даному випадку повинна забезпечувати інтегральну оцінку логістичних процесів.
Слід зазначити, що в спеціальній літературі немає єдиної дум-ки щодо питання визначення ефективності функціонування логіс-тичної системи. Найчастіше осно-вним критерієм такої ефективності вважають мінімізацію логістич-них витрат. Без сумніву, орієнтація на мінімізацію витрат є актуа-льною, але за умови досягнення необхідного рівня логістичного сервісу. Найбільше розповсюдження отримали наступні критерії оцін-ки: витрати, задоволення споживачів/якість, час, активи.
Витрати. Фактична величина витрат, пов'язаних з виконан-ням певних логістичних операцій найбільшою мірою відображає результати логістичної діяльності. Величину витрат, як правило, виражають або загальною грошовою сумою витрат, або грошовою сумою з розрахунку на одиницю продукції (питомі витрати), або часткою в обсязі продажів.
Задоволення споживачів/якість. Ці показники характеризують здатність фірми досягти повного задоволення за-питів своїх клієнтів. До підсумкових показників цієї групи відносяться досконале замовлення, задоволення споживачів і якість продукції.
Продуктивність – показник, що вимір. відношенням між кінцевим рез. роботи с-ми на виході і обсягом ресурсів на вході.
Активи – показники, що х-ють ефективність використання капіталу, владеного у споруди та устаткув., а також обігового капіталу у запасах.
6. Поняття та класифікація потоків у логістиці.
На підприємстві матеріальні ресурси перебувають у вигляді матеріальних потоків. На практиці матеріальний потік вимірюється кількісною оцінкою, яка здійснюється за допомогою взаємопов’язаних показників: фізичного обсягу та інтервалу часу (т/рік). Кількісний матеріальний потік супроводжується інформаційним потоком і розглядається як сукупність циркулюючих в логістичних системах, між ними та у відносинах із зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління та контролю за логістичними операціями. Матеріальний потік є складовою частиною логістичної системи підприємства.
Матеріальний потік – об'єкт логістичних операцій та логістичних функцій, являє собою сукупність сировини, матеріалів, складових частин, напівфабрикатів, готових виробів, що рухаються від постачальників через виробничі підрозділи до споживачів.
По рівнях виділяють потоки:
міждержавні;
національні (міжміські);
внутріфірмові;
цехові.
За послідовністю етапів виділяють потоки:
зовнішні (матеріальний потік, що протікає у зовнішньому середовищі );
вхідні;
внутрішні;
вихідні.
За характером транспортних засобів виділяють потоки:
авіаційні;
морські;
річкові;
залізничні;
автомобільні,
внутріцехові (кранові, конвеєрні).
Інформаційний потік – це сукупність циркулюючих у логістичній системі між нею і зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для У і контролю за логіст. операціями. Особливістю інф. потоків є те, що вони не завжди співпадають у часі і напрямку з матер.потоками. Вимірюються інф.потоки кількістю обробленої або переданої інфо за 1-цю часу.
Фінансовий потік – це потік грошових ресурсів, які супроводжують інформ. і матер. потоки та визначають ефективність функціонування логіс. с-ми на осн. витрат.
7. Поняття лог.с-ми, ланцюжка та його складових. Приклади суч. лог. с-м.
Під логістичною системою розуміють адаптивну систему із зворотнім зв'язком, що виконує ті чи інші логістичні функції і операції, складається, як правило, з декількох підсистем і має розвинуті зв'язки із зовнішнім середовищем. В якості логістичної системи можна розглядати промислове виробництво, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство, інфраструктуру окремої країни.
Логістичний ланцюжок – це лінійно впорядкована сукупність фізичних та юридичних осіб (виробників, дистриб'юторів, складів загального призначення), які здійснюють логістичні операції, щоб довести матеріальний потік від однієї логістичної системи до іншої чи до іншого споживача. і по якому проходять товарний і інформаційний потоки від постачальника до споживача. В ньому виділяються наступні головні ланки: поставка матеріалів, сировини і напівфабрикатів, зберігання продукції і сировини, виробництво продукції, розподіл, включаючи відправку товарів зі складу готової продукції, споживання готової продукції.
Кожна ланка логістичного ланцюжка включає свої елементи, що в сукупності утворює матеріальну основу логістики. До матеріальних елементів логістики відносять: транспортні засоби і обладнання, складське господарство, засоби зв’язку і управління тощо.
Рисунок 1 – Логістичний ланцюжок
1 – зворотній інформаційний зв'язок
2 – матеріальні потоки
3 – супровідні інформаційні потоки
4 – інформація про отримання вантажів, розрахунок за поставлену продукцію
8. Шляхи та критерії вибору постачальників.
Вибір постачальника може здійснюватись шляхом конкурсних торгів (тендерів) чи письмових переговорів на основі письмового подання (оферти).
Якщо ініціатором є постачальник, то він розсилає свої оферти з пропозиціями (тверді оферти).
Оферти–це пропозиції на продаж визначеного товару можливому покупцю. Виділяють тверду оферту, де вказано період дії оферти, тобто час, на протязі якого продавець вважає себе зобов'язаним до виконання умов, перерахованих в оферті. Вільна оферта не зобов'язує до виконання умов, що містяться в оферті, на протязі певного періоду часу.
Якщо ініціатором є покупець, то використовується вільна оферта. Покупець розсилає потенційним постачальникам комерційні листи чи запити, метою яких є отримання оферти. Запит містить всі необхідні реквізити (найменування, якість, умови та терміни поставки, платежі), крім ціни, яка обумовлюється у відповіді покупця. Якщо покупець звертається для своїх постійних постачальників, то замість запиту він може використовувати замовлення.
Існує два основних критерії вибору постачальника:
вартість закупівлі продукції або послуги:
ціна продукції або послуги;
вартість, яка не має грошового вираження (імідж фірми, соціальна значимість) тощо.
якість обслуговування:
якість продукції або послуг;
надійність обслуговування. Надійність можна оцінювати через ймовірність відмови у задоволенні замовлення споживача.
Існують інші критерії вибору постачальника:
віддаленість постачальника від споживача;
терміни виконання поточних і термінових замовлень;
наявність у постачальника резервних потужностей;
організація управління якістю продукції у постачальника;
психологічний клімат у трудовому колективі постачальника;
ризик страйків постачальника;
здатність постачальника забезпечити поставку комплектуючих частин протягом всього терміну служби поставленого обладнання;
кредиторська спроможність