вантажу на складі й раціональне управлін-ня ним. Розробка системи складування ґрунтується на виборі раці-ональної із всіх технічно можливих систем для розв'язання постав-леного завдання методом кількісної і якісної оцінки. Цей процес вибору й оптимізації припускає виявлення пов'язаних між собою факторів, систематизованих у кілька основних підсистем: складована вантажна одиниця; вид складування; устаткування по обслуговуванню складу; система комплектації; керування переміщенням вантажу; обробка інформації; конструктивні особливості будинків і споруджень.
Кожна підсистема містить у собі цілий ряд можливих елемен-тів. При цьому кількість елементів, що становлять основні підсис-теми й їхнє сполучення збільшують багатоваріантність системи.
Вибір раціональної системи складування повинен здійснюва-тися в наступному порядку:
1) визначається місце складу в логістичному ланцюзі та його функції;
2) вибирається загальна спрямованість технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);
3) визначається завдання, на яке спрямована розробка системи складування;
4) вибираються елементи кожної складської підсистеми;
5) створюються комбінації обраних елементів всіх підсистем;
6)здійснюється попередній вибір конкурентноздатних варіан-тів із всіх можливих;
7) проводиться техніко-економічна оцінка кожного конкурен-тоспроможного варіанта;
8) здійснюється альтернативний вибір раціонального варіанта. Вибір елементів складських підсистем звичайно ведеться за допомогою схем і діаграм або спеціальних програмних пакетів на ЕОМ.
15. Поняття та завдання логістики розподілу.
Логістику збуту називають розподільчою логістикою. Логістика збуту як субсистема логістики підприємства в межах границь системи охоплює процеси переміщення готових виробів від закінчення виготовлення до замовника. Оскільки замовник не завжди є кінцевим споживачем, а між промисловим підприємством та кінцевим споживачем часто діє третя сторона - посередник, розрізняють ще логістику продажу, логістику торгівлі.
Логістика розподілу займається вирішенням наст. завдань: вибір каналу розподілу, вибір транспортних засобів для перевезення вантажу, вибір с-ми зберігання пр-ї під час перевезення, орг-я після продажного обслуговування, мініміз. витрат, пов’яз. із розподілом.
У розподільчій логістиці беруться до уваги розподільчі функції збуту.
Під розподілом розуміють:
пакування продукції;
управління збутом;
експедирування;
зберігання на складі готової продукції;
організація складського господарства для готової продукції;
транспортування продукції до споживача;
організація транспортного господарства для перевезення готової продукції.
До функцій розподілу відносять:
визначення купівельного попиту та організацію його задоволення;
накопичення, сортування і розміщення запасів готової продукції;
встановлення господарських зв’язків з метою постачання товарів та надання послуг споживачам;
вибір раціональних форм товароруху.
16. Поняття та завдання логістики транспортування.
Транспортна логістика охоплює планування, управління та фізичне транспортування матеріалів, покупних частин, виробів у супроводі необхідного для цього інформаційного потоку з метою мінімізації транспортних витрат та витрат часу.
Транспортування — це процес переміщення товару (вантажу) за допомогою транспортного засобу з одного пункту в іншій.
Виділяють внутрішнє і зовнішнє транспортування. Для внутрішньозаводського транспортування використовують автомобільний і залізничний транспорт, транспортери, рольганги, конвеєри, ліфти, крани, візки, кари. Внутрішня логістична транспортна система відрізняється автоматизацією і системністю. Основне її завдання — забезпечити гнучкість у зміні напрямів руху, високу швидкість переміщення товару, меншу потребу в операційному просторі, дистанційне керування. Зовнішня система транспортування підприємства переплітається з подібними системами інших підприємств через здійснення на загальній базі транспортних перевезень. Це вимагає обліку взаємовпливу транспортних потоків на автомобільних і залізних дорогах, авіаційних маршрутах.
Транспортна логістика вирішує завдання: вибір маршруту перевезення, вибір виду та типу трансп. засобу, вибір опт. часу перевезення, орг-я трансп. госп-ва на п-ві, вибір терміну заміни трансп. засобу, мініміз. витрат, пов. із перевезенням.
17. Поняття та завдання логістики складування.
Склад є спеціальним стаціонарним чи пересувним приміщенням або іншим місцем зосередження матеріальних цінностей. Він забезпечує їх розміщення, збереження, підготовку до споживання і відвантаження споживачам; як правило, обладнаний власними чи обслуговується залученими засобами механізації (автоматизації) робіт.
Логістичний процес на складі передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. Об’єктом тут виступає вантажообробка, яка являє собою сукупність операцій по:
обліку, контролю і сортуванню вантажів, що надходять на склад;
внутріскладському транспортуванню вантажів до місць їхнього проміжного зберігання;
установці вантажів на складських стелажах, палетах або площадках;
формуванню партій вантажів для відправлення споживачеві.
Логістика складування займається виріш. завдань: орг-я складського госп-ва, планування лог. процесу на складі, вибір складської техніки, вибір рацю с-ми складування, мініміз. витрат, пов. із зберіганням і складуванням прод-ї.
18. Еволюція концепції логістики та її особливості та роль у суч. умовах госп-ва.
Логістика в сучасному розумінні виникла в США і на теперішній час виділяють п’ять етапів її еволюції.
1 етап – виникнення і кристалізація концепції логістики десятиріччя з 1956-1965 рр. У 1951 р. співробітник «РЕНД Корпорейшн», спеціаліст у галузі системного аналізу професор О. Моргенштерн вперше вказав на можли-вість використання логістичного підходу не тільки у військовій справі, але й у сфері економіки. Причини виникнення: перша – трансформація економічного клімату, що розпочалася з середини 50-х років. Зміни в економічні ситуації об’єктивно сприяли зародженню тенденції зниження прибутку, стимулювання пошуку резервів скорочення витрат. Друга причина – в цей час починається індустріальна революція, що викликала модернізацію та масове впровадження комп’ютерів. Наявність великої кількості ефективної, доступної комп’ютерної техніки нового покоління забезпечувало можливість зменшення витрат, що пов’язані із матеріальними потоками. Формування концепції логістики здійснювалось шляхом синтезу чотирьох концепцій:
аналізу загальних витрат;
системного підходу;
поліпшення сервісу;
увага до каналів розподілу.
2.етап – впровадження і експериментальної апробації концепції логістики - п’ятиріччя з 1966 до 1970 рр. Типовою стала ситуація, коли там, де концепція логістики знайшла застосування, як правило, отримували позитивні результати за рахунок мінімізації загальних витрат на поліпшення якості обслуговування споживачів. Наукова гіпотеза підтвердилась
3. етап – зміна пріоритетів концепції логістики – десятиріччя з 1971-1979 рр. У цей час, вперше після закінчення Другої світової війни, склалася критична ситуація з енергоносіями. Країни ОПЕК наклали ембарго на постачання нафти до США. Паливно-енергетична криза сприяла появі “ланцюгової реакції”