не надійде замовлення від цеху приготування соків.
У несезон прибувають не вантажівки з фруктами, а рефрижератори з металевими бочками. У них зберігаються мішки з асептичного матеріалу, що нагадує фольгу, обгорнуті додатково поліетиленом, в яких міститься концентрований сік або пюре екзотичних заморських фруктів. Момент, коли їх відкривають і закачують вміст до ємностей з нержавіючої сталі, - єдиний, коли продукт контактує з навколишнім середовищем. Увесь подальший шлях концентрати або пюре, а згодом – соки проходять через герметично закриті нержавіючі трубопроводи і ємності, які після кожного використання ретельно промиваються.
Не було за радянських часів і лабораторії в кожному цеху. Контролювалися, відповідно до ГОСТу (чинного й нині), всього три параметри якості соку. ТМ “Смак”, щоб домогтися високого рівня якості, за своєю ініціативою почала контролювати 20 параметрів.
Сам процес розливу закритий від стороннього ока. Він відбувається у спеціальній камері кожної з 14 машин, що вишикувалися в шеренгу в цеху розливу.
Далі соки надходять на склад, трохи менший від футбольного поля, звідки їх і відвантажують споживачам.
Персонал ДП ”БКС-Соки” – об’єкт дослідження даного курсового проекту. Вище наведені складові внутрішнього середовища, та й взагалі сама діяльність організації на належному рівні буде неможлива вразі відсутності на підприємстві кваліфікованого персоналу. Відносно персоналу організації та її кадрового потенціалу необхідно передбачити як поведе себе конкретна людина в даній ситуації. З цією метою враховують її здібності, обдарованість, схильність до певної діяльності, потреби, сподівання, сприйняття, ставлення, точку зору. До персоналу підприємства “БКС-Соки” ставляться високі вимоги до відповідної кваліфікації і професійного досвіду. Загалом його можна охарактеризувати як відповідальний, продуктивний, згуртований, проте недостатньо організований та мотивований, неціленаправлений. Більш детальніше інші аспекти даної складової внутрішнього середовища будуть розглянуті в наступних розділах курсового проекту.
Після розгляду основних внутрішніх складових підприємства можна назвати такі основні його недоліки:
Нечітко сформульована та недоведена до відома працівників місія компанії, яка через це не стає філософією діяльності кожного працівника, що спонукає до досягнення визначеного результату;
Відсутність розуміння корпоративної культури, як системи норм поведінки, що сприяють досягненню цілей компанії. Якщо б така політика існувала та була б засвоєна і прийнята персоналом, то обов’язково трансформувалася в совість, обов’язок, відповідальність, які б управляли людьми зсередини;
Низький розвиток інформаційних технологій та сучасних систем управління;
Близька до бюрократичної структура організації, що не дає змоги ефективно пристосовуватися до стрімких змін, що відбуваються в зовнішньому середовищі.
Як ефективно організувати діяльність підприємства та усунути перелічені недоліки розглянемо в четвертому розділі курсового проекту.
1.3 Зовнішнє середовище
Успіх організації основним чином залежить від сил зовнішніх відносно організації і діючих у глобальному зовнішньому оточенні. Зовнішнє середовище представляє собою сукупність неконтрольованих суб’єктів і сил, що діють за межами підприємства і непідвладні апаратові управління.
Охарактеризуємо зовнішнє середовище та чинники, що мають найважливіше значення для керівництва ДП “БКС-Соки”.
1.3.1 Зовнішнє середовище прямого впливу
Середовище прямого впливу, тобто таке, що активно, реально та негайно впливає або може вплинути на діяльність організації, містить у собі такі сили, як конкуренти, споживачі, постачальники, посередники, інвестори, профспілки, контактні аудиторії та ін.. Розглянемо їх більш детально.
Конкуренти ТМ “Смак”
Ринок сокової продукції України характеризується сьогодні досить високим рівнем конкуренції, який викликаний, в першу чергу, значними розбіжностями між реальною місткістю ринку та виробничими потужностями сокової галузі. Низька купівельна спроможність потенційних споживачів та недостатньо сформована культура споживання соків в Україні загострюють конкуренцію між вітчизняними виробниками цієї продукції.
Здавалося б, найбільше значення за складної економічної ситуації в країні мало б належати ціновій конкуренції, проте місцеві постачальники сокової продукції продовжують міцно утримувати позиції в одній ціновій ніші та більше уваги приділяють саме заходам нецінової конкуренції.
Найбільші частки ринку та найміцніші конкурентні позиції належать таким торговим маркам, як Sandora, "СМАК", Galichina, Jaffa,“Мрія”. Проте конкурентні позиції цих марок значно відрізняються в залежності від регіону. Так, у Західному регіоні найбільшу частку ринку займає торгова марка Galichina, в Центрі третину ринку займають соки торгової марки "СМАК", на Сході Sandora займає 12,3% ринку та 10% "СМАК", а на Півдні найміцніші конкурентні позиції у сокової продукції під торговою маркою Sandora (23,7%, "СМАКу" належить лише 1,7%) та Jaffa. У м. Києві склалась досить напружена конкурентна боротьба між 6 провідними торговими марками соків: Sandora (9,1% ринку). Дар (7,9%), “Мрія” (7,8%), "СМАК" (6,4%), Galichina (6,4%)[12].
Компанія "БКС-Соки" як основного конкурента за обсягом продажу розглядає сокову продукції торгової марки " Sandora" (на відміну від сокової продукції під торговою маркою "СМАК", вони пропонують ринку ще й напої, які є значно дешевшими за соки та нектари та застосовують упаковку з відкривачкою "рікеп"), а на півдні країни і соки торгової марки "Jaffa". Досить швидкими темпами зміцнює свої конкурентні позиції, особливо на столичному ринку сокової продукції торгова марка "Мрія". Продукція іноземного виробництва не розглядається в якості конкурентів через значну цінову диференціацію (ціни на такі соки на 20-40% вищі за аналогічну вітчизняну продукцію).
Споживачі сокової продукції ДП “БКС-Соки”
Українські споживачі довгий час були, і більшою мірою залишаються, прихильниками фруктово-ягідних напоїв власного приготування, яких споживають щороку, за даними Держкомстату, понад 600 млн. л. Проте активізація здорового способу життя, формування культури споживання сокової продукції, дозволяє розраховувати на переорієнтацію уподобань споживачів щодо напоїв на користь соків.
90% сокової продукції споживає міське населення, близько 50% якого вживає соки щонайменше раз на півроку. Вподобання споживачів щодо соків грунтуються сьогодні, насамперед, на їх купівельних можливостях, а не на прихильності до тих