Потрібно також дати відповіді на такі запитання: який попит і яка динаміка його змін на основні й додаткові готельні послуги; які додаткові послуги приносять значну масу прибутку, а які є збитковими; які додаткові послуги потрібно у майбутньому впроваджувати у підприємства готельного господарства, які характеристики вони повинні мати; які методи ціноутворення потрібно використовувати тощо. Крім цього, потрібно визначити напрямок розвитку підприємств готельного господарства (які види

діяльності потребують належного розвитку в майбутньому, які цілі визначено на перспективу, яка потрібна матеріально-технічна база та інші ресурси у майбутньому, як їх раціонально розподіляти та використовувати найкращим чином, які потрібні джерела фінансування тощо).

Необхідно належним чином обміркувати план дій для здійснення запланованих цілей, а також дати відповідь на такі запитання: які зміни в управлінні підприємствами готельного господарства є нагальними, які методи при цьому доцільно використовувати для поліпшення реального становища на майбутнє. Тому від діючої стратегії управління підприємствами готельного господарства залежатиме не тільки можливість реалізації їх потенціалу, а також, з іншого боку, великий потенціал дозволить розширювати коло використання можливих та наявних стратегій управління залежно від обставин та ситуацій на ринку конкурентної боротьби підприємств готельного господарства, зробити ці стратегії більш актуальними та наступальними.

Важливе значення у розробці стратегії управління підпри-ємствами готельного господарства в умовах ринкових відносин матиме висвітлення питання їх конкурентоспроможності, тому що ключове питання в умовах ринку - це здатність підприємств успішно конкурувати. Конкурентоспроможність підприємств готельного господарства визначають як порівнювальні переваги конкуруючих підприємств, які діють на ринку готельних та туристичних послуг України.

Особливості розробки стратегії управління підприємствами готельного господарства пов'язані з урахуванням таких положень:

1. Підприємства готельного господарства є складними соціально-економічними системами, які характеризуються низкою особливостей:

задоволення якісними основними і додатковими послугами

внутрішніх і міжнародних споживачів;

наявність певних ресурсів та їх перетворення в основні і

додаткові послуги; *

порівняння витрат на виробництво і використання основних і

додаткових послуг із результатами діяльності;

- складність внутрішнього середовища (велика кількість елементів, наявність взаємозв'язків та ін.); багатокритерійність завдань управління; велика динамічність процесів; , неможливість формалізації багатьох завдань управління; обов'язковість розвитку та змінність критеріїв розвитку.

2. Підприємства - це відкриті системи, які є досить чутливи-ми до дії факторів зовнішнього середовища. Тому ефективність їх функціонування значною мірою визначатиметься швидким реагуванням на зміни зовнішнього середовища.

3. Стратегії, які використовують підприємства готельного господарства, здебільшого є нетрадиційними, тому немає універсальних рішень. Відсутні також і "стандартні" набори правил та порядок вирішень стратегічних завдань. А

організація зі стандартизації визначає якість ядпсукупність властивостей та характеристик продукції чи послуг; які надають їм можливість задовольняти зумовлені чи передбачені потреби людства.^4

5^ ^Специфічні риси послуг, які відчутно відрізняютюїх від матеріального\товар5(, накладають ще Ігнльші труднощі/як при визначені самого^понятгя якості послуг,/гак і при формуванні дієвої системи її управління^ Перед менеджментом вітчизняних підприємств готельного, господарства, в умовад необхідної інтеграції у світовий економічний простір, стоїть проблема істотного підвищення та. забезпечення стабільної якості послуг за рахунок розробки і віг^ов^джерня ефекті^пшого механізму управління якістю.

Методологічною основсйо ^формування системи управління якістю послуг для українських\отельних підприємств повинна стати концепція всезага/ьного^отал^ого управління якістю

(тдм). _

СистемаХГОМ - це( комплексна\?истема, яка орієнтована на постійне поліпшення/якості, зменшення виробничих витрат та надання послуг згі першою вимогою споживача, її мета - прагнення до повноївідсутно\;/і дефектів4^едоліків V роботі; непродуктивних витрат, до оптимального постачання (точжГХтермін). В системі ТрМ використовудоться адекватні цілям методи управління якістю, її особливістю є ширшеє використання ко/ґективних форм і методів пошуку, аналізу та возв^язання пр^юлем, постійна участь в поліпшенні якості всьомуперсоналу/організації'УСаме в концепції ТС)М значно/зростає ррль мотивації людини \га необхідність постійного/навчання колективу організації, розробляються і використовуються спеціальні прийом^ розвитку творчих, інноваційних здібностей працівників.

Як вншшває з філософп/ЩМ, якіст^/включає в себе всі відчуття споживача, пов^язані з .особливостями, характеристиками послуг, якістю їх наданим (включаючи/в підприємствах готельного господарства і стан матеріально-технічної бази, і систему матеріально-технічного постачання, і умшн^га культуру обслуговування тощо), а також зумовлені якістю процесщга іншими факторами.

365