В між пол. Л. має 2 конц.–

Манчестерська шк.. – розроб. в ХІХст. Вільна торгівля між де-ви призведе до миру.–

конц Канта вічний мир між де-ви встан тоді коли встан респуб. форми прав.

Ідеї К. підтрим ам. през В. Вільсон, який поклав ц. конц. між місії США, яка на поч. ХХст. мають встанов. дем в ін. кр. встан. мир у світі. В тотал. кр. в ХХст. не було грунту для розв. Л., до нього став. негат. Лепін. – гнила ідеологія в царській Рос. Олек. І. був прих деяких ліб ідей і дозв перекл. рос. мовою тв. В Бентама

Баг. теор. тогочасн. Л. були вихідці з Укр..: Петражицький, Драгом., Кістяківський.

Український ліб. звертав увагу на гарант гр.-м прир. і гром. прав відст. повагу один до одн. При без справ. лю. в кр. процвіт амін. свавілля і насильство. Побудув. п.д. в У. за к. можливо якщо обмеж. ді-сть вл. і встанов. гр.. с-во. Л. з’яв. тільки тоді. коли з’ґіл. чисельна верства лю. інтер. якої є особиста св.., правова рівність, і зах. Інд., від де-ви. Така гр.. лю. вже має матер. зах і культ. ідентич. тому л. – це лю. економічні., багаті лю. які викор. дану І. щоб зах. свій статус в су-ві. Тому л. схильні під крес. форм. пр. св.. і рівності.

клас Л. сприяв станов. ринк. ек. ліб. дем. режиму і прав. де-ви. Л. має і негат. зн. в тому, що прит. йому форм. щодо прав. і св.. лю. призвели до утрв. І. як со-зм і комунізму. в 19ст.

Клас принц. Л. були вплив. до сер. ХІХст. і мали такі ріше.:

прив. вл.

вільне під-во

пр. і св.. лю.

упередж. ставл. до де-ви

індивідуалізм лю.

Л. перех. в етап неоліт.

Це проміжний етап між клас. Л. і суч Л. Неал. – це суч. пол. течія, різновид ліб. і. який сформ. як відображу. транс. бурж. су-ва від вільного під-ва до держ. рег.ек., це статський різновид л. На початку ХХст. наступ. етап монопол. розв капіталізму.

Вел. кап. об’єд поч. витісняти дрібні і сер. під-ва, т.ч. поч.. банк тур. ці під-ва, зарост. без роб. і загостр. класова бо-ба між роб. і власн. моноп. під-в. Тому ідеологи клас. Л. поч.. переглядати свої ідеї і виступ. за здійсн. реформ для полегшення становища роб. Т.ч. сформ. нові ідеї, які і об’єдн. в пон. суч л. або неол. А саме неол були: форм. власні. Н. пропов. втілення соц. ідей, право на працю, відпоч, освіту, ох, зд. Для того, щоб прибор. свавілля монопол., Л. пропон. втруч. де-ви в ек. і соц. відносини. Найважл. теоретиком Н.вв. Дж. Кейнса – си-ма ек. поглядів, яка передбач посил. ек. і соц. ролі. де-ви. К. на поч.. ХХст. виступ з т. регул. капітал. згідно з якою де-ва пов. відмов від ролі. сторожа і поч. втруч в ек. і соц. сферу. Пов. вт сан. пр. конкур. на ринку, обмеж. монопол. ви-ва, підтримувати дрібні і сер. під-ва, допом. найбідн. верствам на-ня. Насе за доп. ідей лібер. К. США змогли подолати в 30-х рр.. велику кризу.

Де-ва пов зменш. соц. нерівність шл перерозподіл. доходів за без. зайн на-ня, розв. си-му охорони зд., освіти. В 2 пол. ХХст. після Д.с.в. поч.. розв. новий етап – суч соц. Л., який служив для обгрунт пол. держ. заг добробуту. Теор. соц. Л.: К. Попер, Дж Роуз, Л. Туров, Дж. Гелбрейт, Л. Шлезінгер, Суч. Л. не є однор. пол. вченням. Суч. Л. поділяється на такі різновиди:–

лібертаризм (з фр. – свобода) – крайній вияв ідеології лю. Для нього є ха-ним прихильність до вільного ринку.

У США Л. така наз ід. монетарзиму, тому що в центрі Л. ідея вільного ринку Дж. Кейнса. В США прдест: М. Фрідмен, Ф. Гоєк. Вони вв., що саме грошовий обіг і його закони і є осн. осн.

Л. Наз ек. консерватизмом, який повтор ідеї клас. л. у крайніх виявах–

соц. л. – займ проміжне становище між к. і с-д. Соц. Л. грунт на таких цін. як св.., вл., втруч. де-ви в ек. і соц. відносини, говорить про за без. соц. пр. лю. Сильною рисою суч. Л. є те, що він легко трансф., модер. і пристос. до наук-тех прогресу

інформац. су-во розроблена То флером, Бжожин, які розгл. су-во, як зміну стадій і зверт увагу на перевагу інфор. сектора в ек.

2. Консерватизм (зберігати, охороняти) таке пол. ід., яка оірєнт. на збер. і підтрим. існ. форм соц. стр-ри, трад. цін. і мор-прав. засад. К. – бурж і, яка вин. в епоху Просв в рез. ВФР. Якщо Л. це і. бурж, капіт. то К. – ід. феод. су-ва. Це пон. виник після зарод. самої і після вперше вжито у фр. Ф. Шатобріаном, наз. цим сл. свій журнал, в якому виступ. з ідеями консер. романтизму і оспівує арист. су-во. В пол. Ш. виступ. за реставр. монархії, тому пон. К. на поч.. озн. феод. реакцію – на фр. ре-цію. К. виник як критика ліб