Пол. рухи, які апелюють до цін. праці, запереч. експлуатацію і прагнуть до соц. рівності назив. правими. Це ід. роб. класу.

Рухи які адресуються вл. засобів ви-ва і орієнт. на прив. вл. і соц. нерівність назив. правими. Різновидами лівих рухів є анархізм, трацкізм. Різновидом пр. ек. є фашизм.

Фашизм – озн. вербові гілки, обгорнені навколо лікторської сокирки, яка вв. символом вищої вл. в Ст. Римі. Ф. – право-екс. пол. рух. який виник в кр. Зх. Євр. після П.с.в. і після жовт. рев. в Росії.

У ХІХст. цей термін поч. активно викор авндекалістами, для того щоб ідрізн св.. об’єдн. від ін. пол. п. того часу. В Іт. виник пол. рух, який об’єдн. в організацію під назвою "Союз бо-би" 1919р. 1921р. цей союз націон гр.. Іт. організ. в нац. фаш.п. (Мусоліні). Назва ф. викор для познач і цієї партії. Найб. впливу на пол. ід. Ф. справив Нам. ф. – такий пол. режим, який об’єдн пол. рухи і орг-ції панівного порядку. Найб. розквіту ця і набув в Іт. 1022-43 і Нім 1935-1945р. Під час Д.с.в. ця і. була попул. в Румунії, Словаччині, Угорщ, Хорватії.

Як і б-я і. ф. виник завдяки св.. теоретикам: Дж. Джонтіле, Б. Мусоліні, А. Рокк.

Дж. Джантіле 1875-1944 іст. філ, держ діяч, який св.. ід. виклав у працях "Си-ма лайи як теорії пізнання", "Ґенеза, та стр-ра су-ва, "Вступ до ф-ії". В. що в 20ст. найвищою і найкращою і є ф. В осн. якої має бути відновлення реліг. почуттів у населення.

Де-ва має бути корпорант. поєдн. в свобі синдикати. Фаш. де-ва має провод. реліг. по-ку з0асн. на само вряд. виробників, а не індивідів, фаш. де-ва пов. вихов. гр.-н, її повнов. не можна обмежув. Особа пов. була діяти не як індивід, а як предст. певного колективу, вона не пов. бути парламентською, а має орієнт. на авторитет лідера, необх. повер. до монархії. Заперечував ді-сть законів в де-ві і виправ. насильство режиму Мусоліні, воно було необх для станов. сильної де-ви в якій гр.-ни пов. бути фанатиками св.. правителя на чолі де-ви вождь. Описав осн. риси італ. фашиста:

ідеаліст

працелюбна і віруюча лю. віддана певному ідеалу, має відчув приналежн. до св.. нації.

Б. Мусоліні (1885-1945) "Доктрина фашизму" Ф. виник не на осн. якоїсь певної ід., виник для потреби в ді-сті, це певна дія а не партія. Осн за ф. – є бо-ба. Прирівнював ф. до Н. і футуризму. Важл. є роль де-ви. В. де-ві пов. одна часто існ. респуб і монарх форма правл. Фаш. де-ва пов. бути свідомою і вольовою, вихов. св.. гр.-н пов. бути релігійною, панув. катол. віри. Така де-ва пов. вплив на ек. і на всіх індивідів у індивідів потрібно забрати част. св.. бо вони є шкідливими. Новий іт. пов. бути фанатичним, дисциплінованим, героїчним і гіпернац.

А. Рокко (1875-1935) – іт. держ діяч Ф. для Рокко – це підтвердж. автор де-ви, реаліз. нац ф. має грунт за Р. на пр. ієрарх і дисципл. Прихід ф. до вл. є справжн. рев., бо вона змінила режим і менталітет на-ня, запереч. ліб ідеї демокр., парламентаризм. Ф. – це не партія, а спосіб існ. нації.

На поч.. св.. розв. Ф. проголош. соціаліст. гасла і викор невдовол. сусп масовим без роб.

Першими прих. ф. – дрібна міська берж., селянство, роб. Зміцнив ф. монополіст розвиток, який прагнув придушити повт. роб. і допоміг прийти фаш. до вл. В. осн. ф. лежать ідеї соц. дарвінізму про бо-бу видів і рас. Нація – найв ц. засн. на спільності крові, завд. ф. збереж. чистоти крові і раси. У світі вищі раси пов. панув. над нищими. У міжн. пол. ф. задові. інтер.вел. імперій.

Ф. – відстоював утв. сильної арміїі. в де-ві, яка може знищити противника, пол. фірмою фаш. де-ви є тоталітаризм. Фаш. де-ва пов. покласти край посяганню на єдність нації. Має бути сильна вл. засн. на автор. єдиній п., яка в св.. чергу засн. на культі вождя.

Запереч класову бо-бу говорить про об’єдн. кл. у корпорант. співтов. Забор. рухи. п. стайки, знищив всі дем ін-ти. Контроль за су-вом – армія. Під час Д. с.в. для тотального панув. ф. викор концтабори, геноцид, масові злочини проти лю-ва, знищенням цієї ідеології була поразка у Д. с.в. Проте ф. у деяких кр. поч.. відродж. як неоф., пропов. тіж пол. ід. і пол. погляди, що і ф. Неоф. притаман для США, ВБ, Фр., Нім. Осн. різновидами ф. були:

іт. етатиський ф. з культом де-ви

нім, гітлерівський нац.соц., який возвеличував нім націю і спирався на расизм.

Ці дві течії мають такі спільні риси:

сильна держ. вл.

відстоювали ідею вищості держ інтер, над інтересами особи

вождізм

нетерпимість до інакодумців

велич нації, де-ви, народу як найв мета

силові методи досягн цілей

здійсн про вокативних акцій.

Суч. різновидами неоф:

неонацизм, грунт. на ідеях гітл. нац. – с.

нац.-лібер., який тепимо ставиться до індивідуалізму.

Неофаш., який висуває ідеї патріотизму расової де-ви висув ідеї досягн. рівн. і справед. через насил. знищення де. – її на підставі авторитету провідних наці.

Реліг. фундамент