Творчий пошук та технологічна частина виконання картини “Роксолана”

Зміст

Вступ

Творчий пошук і вирішення теми

Технологічна частина

Література

Вступ

В історії українського народу є жінки, які стали нашою національною гордістю. До них належали Либідь, сестра Кия – Засновника Київського граду, відома княгиня Ольга, дружина князя Ігоря, Анна – дочка Ярослава Мудрого.

З нашого Прикарпаття вийшли дві славні жінки: Ярославна – дочка Ярослава Осмомисла, яка згадується в поемі “Слово о полку Ігоревім” – дружина Путилівського князя Ігоря другого Рогатинська дівчина – Роксолана (Настя Лісовські).

Багато письменників написали художні твори про Роксолану. Прикарпатці знають Ії з історичного роману П. Загребельного “Роксолана”.

Важливі дані про Роксолану дали венеціанські дипломати, яки були тоді послами в Стамбулі – столиці Турецької Імперії, а також інший сучасник Михайло Литвин – литовський дипломат з Криму у 1-й половині ХVI ст.

Саме він, як і тодішній подільський поет, історик С.Твардовський вперше вказали на Українське походження Роксолани з родини Рогатинського священика, звідки стало відомо європейцям про Ії справжню Батьківщину. Збереглося ще кілька документів про ці події, а точніше лист Сулеймана до Ії поліського короля Сигізмунда другого – Августа, і два листи самої Роксолани до того ж самого короля, що свідчить про Ії дипломатичну обдарованість.

В цілому до теми про Роксолану є понад 15 першоджерел сучасників.

Роксоланою цікавилися і українські діячі науки та культури.

Щоб зрозуміти роль Роксолани, треба дати характеристику Туреччини того часу.

Серед турецьких султанів, коли Туреччина стояла в зеніті свого піднесення, найвизначнішим був Сулейман другий, якого Європа називала пишним або Великим. Його боялися всі імператори Європи, Азії, Африки. Він міг Одним помахом руки стинати голови тисячам яничарам і правителям васальних країн. Її на подив всій Європи цей Величний Султан дався “водити за ніс” убогій дівчині з Рогатина, яка стала дружиною всупереч старим звичаям і законам мусульман.

…Важкою була доля тодішньої України, вона стала жертвою жорстокості кримських татар, які у ХIVст. почали нападати на українські землі. Вони стали частими в ХV ст. і на початку ХVІ ст. Особливо дали знати систематичні напади з боку Молдавії на Покуття і Наддністров’я де починалась від Снятина. На Україну вони доходили до Рогатину і далі вглиб Галицької землі.

В Галицьких громадських книгах прямо сказано, що Снятинщина, Коломийщина і Рогатинщина розташовані на татарському шляху і рік у рік стають здобиччю для ординців.

Однієї і тієї ж прикарпатської осені татари нападали щодня. Буквально зникали цілі села.

Наприкінці 1438 р., татари спустошили Прикарпаття і Поділля, захопили у полон 100 000 людей. Саме з того часу у народі збереглися перекази про татарські збори, від яких прикарпатці ховалися по лісах і болотах. Татарські напади були несподіваними і страшними. Підійшовши до села чи міста непомітно, татари нападали як вовки на людей, вбивали старих, молодих полонили в неволю. Пам’ять про те страшне лихоліття зберігалася в народних піснях, які співали тоді в тодішній Україні.

Рогатинське місто – фортеця було на той час зміцнене мурами, щоб могло захистити себе від орди. Напавши на місто, вбивши старих, спаливши будинки, ординці пов’язали хлопців і дівчат, а серед них і Роксолану. Вивели їх на Волоський шлях ї доставили через Молдавію бранців у Кримське ханство.

Місто Кафа належало туркам і оборонялося 10-тисячним військом яничарів. Фортеця у Кафі була В ХV-XV1 ст. найважливішім невільничим базаром, де розпродувалось 1000 невільників, захоплених з України.

В такому пекельному місті й опинилася наша Роксолана, а звідси турецькими галерами разом із іншими дівчатами була перевезена в Стамбул, де Ії передали туркам. На її красу, ніжність звернули увагу торговці і вирішили на неї заробити, щоб вигідно продати в гарем високопоставленим чиновникам Туреччини. А за красу українських дівчат платили 1000 дукатів золота.

Османського імператора Роксолана полонила особливостями своєї духовної і фізичної краси, великим розумом і ніжністю, жіночістю, лагідністю, теплою і радісною вдачею. Недаремно її назвали – хуфрем, радісною султаншею.

Розум і сила духу давали їй змогу втручатися в політичні справи імперії. Її поради завжди приносили добрі наслідки. Українська бранка через свою вдачу через ту силу волі, яку має українська бранка через ту силу волі, яку має українське жіноцтво, а також і характеру, легко могла прихилити до себе думку пана-чоловіка й взяти над ним певну силу.

Всі люди з великим подивом дивилися на її значний вплив на політичне життя, вважали її сили надприродними. Її діяльність суперечила традиціям, які склалися тоді в Османській імперії, духові Османській філософії і релігії.

Великій падишах Султан позбувся свого гарему, а сам залишився зі своєю Веселою Русинкою – Роксоланою. Роксолана була відірвана від батьківського дому, від рідного краю ще в юні роки свого життя.

Понад 400 р. минуло з того часу, як у нашому прикарпатському містечку народилася дивовижна українська дівчина. Доля її закинула в султанський гарем, де вона вибилася в жінку Сулеймана другого Пишного і впливала на політичне життя Османської імперії понад 30 років.

За цей час виросли, як трави у лузі, багато легенд, що прославили її ім’я. Про драматичну долю її життя письменники

Написали багато романів і драм. А скільки українських дівчат названо іменем Роксолана!

Про її зовнішній вигляд свідчать портрети,