За описом академіка Кримського, Роксолана за своїм зовнішнім виглядом не належала до азіатських красунь, в яких повинні бути жагучі очі, пожадливі вуста, палаючі високі груди, розкішно-огрядна постать. Про Роксолану було сказано венеціанським послом що вона “негарно – молода”. Тільки додавши, що вона граціозна, невелика ростом. А що найважливіше, це була розумна жінка, яка тямила і не переставала тримати падішаха під своєю чарівною силою. Хоча їй минуло 50 Роксолана удостоїлась великої честі. Після її смерті султан Сулейман другій Пишний побудував гробницю, прикрасивши її розкішною кам’яною різьбою. І стоїть вона досі, як пам’ять про історію мужньої української дівчини. 400 р. стоїть ця гробниця. А поруч неї похований сам Сулейман другій Пишний.

...А в Рогатині вже красується монумент, який буде стояти віками на її батьківщині, нагадуючи славу нашим нащадкам, славу наших українок в минулому.

Творчий пошук.

Свій задум я вирішала втілити на полотні елегійного живопису. Адже, полотно відтворює картину виставочного характеру і, відтворюючи події минулого, художня картина стає своєрідною пам’яткою людства.

Тема моєї дипломної роботи _ “Роксолана”. Ця головна історична постать жила на переломі середньовіччя й нових часів. В тім великім часі виступає на історичній арені багато славних жінок. Серед них і виступає Роксолана – колишня бранка з Рогатина, яка згодом потрапила в полон, а через деякий час стала дружиною Великого Султана Османської імперії – Сулеймана другого Пишного.

Ця султанша прожила неспокійне життя в гаремі разом з султаном аж до своєї смерті (1558 р.).

Я присвячую цю дипломну роботу українським дівчатам і хочу розкрити образ великої української дівчини, що відзначалась своїм розумом і веселістю, безоглядністю і милосердям. Присвячую, щоб вони навіть у найтяжчі хвилини життя свого народу і самі не тратили бадьорості свого духу і були опорою для мужів своїх і синів та діяльними одиницями свого народу – передовсім опанувавши працю і полюбивши її.

Композиція стверджується як закон, на якому ґрунтується вся підстава твору, який приймає всі рівні зображення дій, що проходять через ступені пізнання.

В центрі композиції стоїть у своїй величавій позі Роксолана. Її поза свідчить про характер, незламану волю і ніжність та любов до знедолених людей. Особливо до полонянок-бранок. На Султанші є султанська корона із синьою та голубою накидкою. Ці кольори символізують чистоту людської душі і неба.

Зоряний турецький одяг – символ Корану, священної книги мусульман.. На манжетах рукавів декорований турецький візерунок. В народі ж зелений одяг означав красу і молодість. Роксолана в натурі була молодою аж до старості, тендітною невеличкого росту із ніжним поглядом з променисто-карими очами. Постійно сміялась, співала, танцювала і знала закони з Корану та декілька мов, чим заполонила османців і за що її прозвали Хасекі або Радісною Хуррем – що означає “радісна”.

В руках Султанша тримає лавровий листок – символ миролюбства. Вона приймала послів із багатьох сусідніх держав, приймала участь у їхніх політичних справах. Намічалося перемірювати держави, як і між собою ворогували.

Цю справу Роксолану робила з впевненою мудрістю, котра своїм гріхом розпочала розвал могутньої і світової держави. Розвал так ішов невтримно аж до наших днів...

Впливи українські, східні, візантійські, західні, ренесансові і інші – спливаються у барвистий килим, по яким, мов світла комета перелетіла Роксолана, той український Гомер у жіночій сукні.
В ході людської історії образи конкретних людей набули символічного значення, набули сенсу основоположних моральних чеснот, стали вираженим змістом нашого життя.

Внизу, коло ніг Роксолани зображені постаті українських дівчат – бранок. Серед них з ім’ям Роксолана, кожна з яких має свою долю. Одні підуть з горем рабинями, інші – іншою дорогою, з якої більше не повертаються.

Але навіть за умов рабського існування українські жінки не втрачали любові до своєї землі, свого народу . З описів доослідників-1 Мисик Ю.А. Як козаки воювали. – К: с 152., українська бранка, будучи проданою в гарем Єгипту, не мала можливості повернутися на рідну землю, але зуміла переконати свого сина Остапа виїхати на Україну.

Між бранками були навіть діти, яких захопили ще малими, або вони народилися в неволі. Їх заберуть від матерів, навчать ісламській мові і вірі, традиціям свого народу, військовому ремеслу і жорстокості. Ці маленькі невільники стануть яничарами.

Колір як і орнамент виступає засобом зображення народного світогляду, психології і смаку, підкреслював статевовікові градації. Колір перебував у гармонії із навколишньою природою відбиваючи в ній усталені уявлення, пов’язані з нею.

Теплими кольорами є жовті, коричневі, охра, червоні, оранжеві – символи землі в оточенні з навколишньою природою. Холодні відтінки – кольори неба, чистоти. Синій та зелений – краси і молодості. Білизна означає земне поцейбічне існування. темно-червоний або фіолетовий – означає мудрість людини. Ніжно-малиновий – символ достатку.

Ці кольори позначені як на костюмах фігур так і на багатьох деталях композиції.

Український костюм складається з таких компонентів: натільний одяг, одяг із хутра, народні головні