Необхідність зміцнення міжнародних позицій ієни для японської економіки зростає. Під сильним тиском долара й інших валют курс ієни зростав, стримуючи експортну експансію японських компаній. По оцінках, підвищення співвідношення ієна – долар на одну одиницю приводить до стримування ВВП Японії на 0,06%. За 1985-1995 р. курс ієни підвищився на 170 одиниць, що рівносильно зниженню ВВП Японії на 10,2% у результаті стримування експорту товарів і посилення імпорту. Підвищення курсу викликає імпортний бум. Іноземні товари зараз займають значно велику частку національного ринку, чим раніш.

В останні роки японське керівництво цілеспрямовано здійснює програмний курс на посилення політичної ролі країни у світовому співтоваристві. Важливе значення придається активізації діяльності в рамках ООН (є її членом з 1956 р.), ведучих міжнародних організаціях (Плану Коломбо з 1954 р., ОЕСР із 1964 р. і ін.), участі у врегулюванні регіональних конфліктів. Відповідно до прийнятого в 1992 р. закону про сприяння миротворчим зусиллям ООН японські військовослужбовці вперше після 2-й світової війни були спрямовані за межі країни. Вони чотирижди залучалися до невоєнних аспектів операцій ООН по підтримці міру (Камбоджа, Мозамбік, Руанда, Голанські висоти).

Японія надає великого значення розвитку відносин із сусідніми азіатськими країнами, особливо з державами — членами АСЕАН, з якими прагне зміцнити як економічні, так і політичні зв'язки. Японія — партнер по діалозі. У структурі зовнішньополітичних пріоритетів Японії серйозна увага придається відносинам із КНР. У жовтні 1992 р. відбувся перший в історії візит японського імператора в КНР.

Японія бере активну участь у процесах економічної інтеграції в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР), діяльності АТЕС. Останнім часом просліджується прагнення Токіо до підключення до багатобічних контактів з питань забезпечення безпеки в АТР, зокрема в рамках Азіатсько-тихоокеанського форуму (АТФ).

6. Проблеми та перспективи розвитку та розміщення продуктивних сил

У Японії період з 1991-го по 2000-й називають «загубленим десятиліттям». Незважаючи на повідомлення ЗМІ, начебто усе в Японії занепадає, зовні суспільство виглядає як ніколи спокійно і проквітаюче. Японія нарешті вступила в цивільне суспільство скандинавського типу з усіма перевагами соціального забезпечення і без зайвого втручання в приватне життя.

Реальний рівень ВВП на душу населення за 1990-2000 р. підвищився на 50% і досяг 12 трлн. доларів. Всупереч труднощам, Японія – економічна держава №2, на частку якої в 2000 р. приходилося 55% сукупного ВНП Азії, включаючи Китай. Притому, що Японія робить половину ВНП США, витрачає вона на це тільки 1/5 енергоносіїв.

Її валютний резерв (379 млрд. доларів за станом на вересень 2001р.) і приватні грошові заощадження (приблизно 12 трлн. Доларів) гарантують витривалість японської економіки.

Активне інвестування за кордоном початло приносити плоди, і в 2001 р. дивіденди і прибутки досягли 6,7 трлн. ієн. Ростуть і виплати за японські патенти, у 2000 р. вони вперше перевищили 1 трлн. ієн.

Величезні приватні кошти забезпечують макроекономічну міцність, але не гарантують соціальну стабільність. Справа в тому, що 70% усіх нагромаджень володіють люди старше 50 років. Чимала частка (400 трлн. ієн) належить 560 тисячам багатих (0,4% усього населення). Інша частина суспільства менш підготовлена до «чорного дня».

Японія ставить перед собою необхідність істотної реструктуризації своєї економіки. «Погані борги» є не причиною економічного спаду, а скоріше наслідком незавершеної перебудови структури всієї економіки. При цьому треба мати на увазі, що Японія більше не зацікавлена у швидких темпах зростання. Рівень особистих доходів досить високий, чи навіть занадто високий, що знижує конкурентноздатність економіки. Більш того, демографічне положення таке, що через кілька років чисельність населення поступово почне знижуватися.

У такій обстановці лише 1% росту ВНП був би достатній. Але навіть цей 1% недосяжний без додатка досить великих зусиль, тому що промислове виробництво швидко переміщається за кордон, зокрема в Китай. За даними Міністерства економіки і промисловості, у 2001 р. 23% «японських» промислових товарів було вироблено за кордоном (1990 р. – 6,4%, прогноз на 2004 р. - 30%). Одна третина автомобілів і 92% кольорових телевізорів вже виробляються за кордоном. Іншими словами, за період 1995-2000 рр. 1,1% японського ВВП «витекло» за кордон.

В міру зростання доходів від капіталовкладень за рубежем робочі місця усередині країни зникають. Багато літніх японців змушені залишати свої робочі місця задовго до настання пенсійного віку. Молодь вже почуває, що не можна уповати на довічне наймання. Створення робочих місць і нових перспективних галузей стало задачею №1 в економіці Японії.

Для підтримки нинішнього рівня японської економіки потрібно знайти нові рушійні сили. Кілька заділів вже є в так званих товарних нішах: технології для виробництва твердих комп'ютерних дисків (70% світового виробництва), виробництво рідинокристалічних екранів (100%), вимірювальна й аналітична апаратура для контролю автомобільних вихлопних газів (80%), батареї з літію (100%) і т.д.

Цього, звичайно, недостатньо, але на обрії уже видні більш великі проекти: нанотехнології (за прогнозом Кейданрен, обсяг продажів у 2010 р. – 27 трлн. ієн), медичне устаткування (5 трлн.), комп'ютеризовані побутові електроприлади (8 трлн.), програмні засоби (11 трлн.), роботи (3 трлн.), реконструкція житла