Підводячи підсумки, про найближче майбутнє японських продуктивних сил можна сказати наступне:

1. Великі підприємства з великими фінансовим і технологічним потенціалами повинні і можуть залишатися двигуном економіки і джерелом валютних доходів;

2. Промисловість з відносно низьким технологічним рівнем буде ще активніше переводитися за кордон. Усередині Японії повинні розвиватися виробництва вищевказаних перспективних напрямків;

3. Велика частка населення буде вовлечена в сектор послуг, де рівень доходів і продуктивність праці будуть нижче, ніж у промисловості. Дерегулювання в цій галузі повинне проводитися, щоб зробити створення і розширення приватних підприємств у ній можливим і рентабельним;

4. У доступному для огляду майбутньому може зберегтися практика перекачування грошей через урядові заклади, тому що зараз не знаходиться досить рентабельних проектів для приватних фінансових установ. Але система урядових кредитувань повинна перебудуватися, для того щоб підтримати створення і розширення нових напрямків в економіці. Згодом обсяг грошових нагромаджень населення повинний зменшуватися (менші доходи і великі витрати на житло і медицину і т.д.), і частка перекачування грошей через урядові заклади буде поступово знижуватися;

5. Нейтралітет Японії у світовій політиці і її ізоляції у світовій економіці неможливі. З погляду економіки вона занадто тісно переплетена з іншими країнами. У політиці Японія виявила би безвідповідальність, якби не брала участь у підтримці стабільності в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, оскільки для процвітання японської економіки цей регіон має визначальне значення.

Висновки

На початку ХХІ століття Японія стоїть перед необхідністю повернутися до стійкої економічної динаміки і зберегти за собою місце одного з лідерів світової економіки. Це залежить від того, наскільки успішно і швидко країні удасться перебороти затяжну фінансову і структурну кризу, що вразила її економіку в 90-х роках.

Японія починає радикально змінювати методи економічної політики. Економічна стратегія, спрямована на завоювання світового лідерства, що будувалася на сполученні захисту внутрішнього ринку і зовнішньої експансії, виконала свої задачі і застаріла. Японії усе трудніше конкурувати зі США і Західною Європою в сферах глобалізації фінансів, інформації і зв'язку.

Потенційні щорічні темпи росту в перші десятиліття нового століття оцінюються в 2%, але це верхня їхня границя. Реалізація цих темпів залежить від сполучення таких внутрішніх умов, як демографічна перспектива, динаміка споживчого попиту і житлового будівництва, заміна і відновлення основного капіталу підприємств, науково-технічний прогрес.

Несприятлива і демографічна перспектива. Очікується, що між 2010 р. і 2015 р. чисельність населення Японії стабілізується на рівні 130 млн. чол. При тенденції до старіння населення це означає, що трудові ресурси очікує абсолютне скорочення. Рівень заробітної плати буде підніматися швидше, ніж в інших країнах.

Вимагає заміни і науково-технічна концепція розвитку Японії, що склалася в рамках моделі «розвитку, що доганяє». Щоб удержати технологічне лідерство, прийдеться відійти від переважної розробки «комерційних» промислових технологій, підняти значення фундаментальних досліджень і розширити міжнародний обмін ідеями і технологіями.

Задачі глобалізації зовнішніх господарських зв'язків Японії зажадають включення найбільших компаній країни до складу транснаціональних корпорацій, здатних до конкуренції на ринках всесвітніх масштабів. Тиск міжнародної конкуренції буде витісняти з національного ринку галузі, що втрачають конкурентноздатність. Виробництва, що згортаються, будуть виноситися за межі країни. Японія буде підсилювати свої позиції у світовій економіці саме як лідер Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Вона буде активно будувати як загальну систему інтеграційних зв'язків у регіоні, так і окремі альянси, щоб стримувати домінування США і можливу експансію Китаю. Японія прагне до того, щоб її національна валюта замінила американський долар як ключову валюту для розрахунків і резервів в Азії, а в перспективі — до того, що в регіоні виникне «ієновий блок», і ієна стала валютою міжнародних розрахунків поряд з доларом і євро.

Порятунок Японії бачиться в наступному напрямку. По-перше, Японія повинна створювати нові галузі замість тих конвенціональних галузей індустрії, що витекли за кордон. Такими галузями можуть стати: біотехнології, нанотехнології, реконструкція житлового фонду в умовах дерегламентації, виробництво комп'ютеризованих побутових електроприладів, розробка нових програмних засобів, виробництво роботів і т.д.

Розвиток цих продуктивних сил японської економіки дозволить цієї країни і у майбутньому залишатися на лідіруючих позиціях у світі.

Список використаної літератури

XX век. Ступени научно-технического прогресса Японии. Взгляд в будущее // Япония сегодня: 2002. – июль, стр. 5-10.

Азаров А. Путешествие во времени// Япония сегодня, 1998, №4. - с. 24-27.

Быков П. Последний рецепт: Милитаризация в Японии // Эксперт: 2002.-№15, стр. 100-101.

Голиков А. П. ,Степаненко А. В. Вступ до економічної і соціальної географії.-К., 1997.

Иванов А. Япония: впечатление дилетанта// Япония сегодня, 1997, №5. - с. 24-25.

Кавицкий М. Без моста не переправишься// Япония сегодня, 1998, №4. - с. 7-9.

Ковалевський В.В., Михайлюк О. Л.,Семенов В.Ф. Розміщення продуктивних сил. - К.,1998.

Лазарев А. Мост через море// Япония сегодня, 1996, №6. - с. 4-5.

Леонтьева Е. Япония // Мировая экономика и международные отношения: 2001.- №8, стр. 109-118.

Ломакин В.К. Мировая экономика: Учебник для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 735 с.

Мир в XX веке./ Под ред. О.С. Сороко-Цюпы. – М.: Просвещение, 1999. – 318 с.

Молоднякова Э. Киото: вечная красота// Япония сегодня, 1996, №5. - с. 16-17.

Навлицкая Г.Б. Осака. - М.: Наука, 1983. - 285 с.

Перфильев К. Замки// Япония сегодня, 1998, №3. - с. 22-25.

Розміщення продктивних сил ./ під ред. Ковалевського В.В. - К., 2000.

Самые большие валютные резервы у Японии // Эхо планеты: 2000.-№33.- август, стр. 4.

Томоко Имамура. Тодайдзи// Япония сегодня, 1996, №6. - с. 26-27.

Федин И., Козицын С.