КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Товарна та географічна структури міжнародної торгівлі

ПЛАН

ВСТУП

Динаміка міжнародної торгівлі

Товарна структура міжнародної торгівлі

Географічна структура міжнародної торгівлі

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Міжнародна торгівля посідає особливе місце в склад-ній системі світогосподарських зв'язків. Хоча в сучасних умовах головною формою міжнародних економічних відносин є не вивіз товарів, а іноземне інвестування, все ж міжнародна торгівля за своїми масштабами й функціями в загальному комплексі МЕВ зберігає винятково важливе значення. Вона опосередковує прак-тично всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціональних суб'єктів, міжнародний трансфер технологій і т. п.

Історично, і логічно інтернаціоналізація господарського жит-тя почалася зі сфери товарного обороту. Від епізодичної мінової (без посередництва грошей) торгівлі розвиток ішов до локальних ринків. Великі географічні відкриття стимулювали закордонну торгівлю (це стало однією з найважливіших передумов становлен-ня капіталізму в Англії та на Європейському континенті). В XVI— XVII ст., за доби так званого первісного нагромадження капіталу, відбулося об'єднання локальних центрів міжнародної торгівлі в єдиний світовий (капіталістичний) ринок.

Таким чином, становлення світового ринку як системи, як результату потужного і невпинного процесу інтернаціоналізації виробництва й обміну пов'язане з промисловим переворотом, з розвитком розширеного відтворення на індустріальній основі. Поглиблення міжнародного поділу праці в умовах сучасної техноген-ної цивілізації веде до подальшого бурхливого розвитку світового товарообороту.

Каналами зовнішньої торгівлі щорічно проходить 1/5 всієї виробленої у світі продукції, і ця частка постійно зростає, особливо в умовах міжнародної інтеграції.

1. Динаміка міжнародної торгівлі

Зовнішню і міжнародну торгівлю характеризують три важливі параметри: загальний обсяг (товарооборот), товарна структура і географічна структура.

З другої половини XX ст., коли міжнародний обмін набув «вибухового» характеру, світова торгівля розвивається високими темпами. В період 1948—2000 рр. світовий торговельний оборот зріс у 17 разів. Період між 1950 і 1970 р. був надзвичайно плідним для розвитку міжнародної торгівлі. Саме в цей період було досяг-нуто щорічне 7-процентне зростання світового експорту. Однак уже в 70-ті роки цей показник знизився до 5 %, ще більш ско-ротившись у 80-ті роки. Наприкінці 80-х світовий експорт проде-монстрував помітне пожвавлення (до 8,5 % у 1988 р.) (Див. Табл. 1.1). Після спаду на початку 90-х у середині 90-х років він знову набрав високих стійких темпів.

Таблиця 1.1

Темпи зростання світового промислового виробництва і світової торгівлі, % Word Trade Organization. Annual Report 2002. – Vol. II.- p.-9. |

1994 |

1995 |

1997 |

1998 |

1999 |

2000 |

2001

Світове

промислове

виробництво |

2,0 |

3,5 |

1,5 |

3,5 |

2,5 |

2,5 |

4,5

Світова торгівля |

0,5 |

6,0 |

6,0 |

10,0 |

8,5 |

5,0 |

10

Про зростаюче значення міжна-родної торгівлі в сучасному світовому економічному розвитку свідчать такі дані. У 1900 р. обсяг світової торгівлі щодо світового валового національного продукту (ВНП) становив 12 %, а в середині 80-х років — уже 26 %. Співвідношення середньорічних темпів зростання світової торгівлі й світового виробництва в дру-гій половині XX ст. показане в табл. 1.1.

Наведені цифри переконливо свідчать про випереджаюче зрос-тання міжнародної торгівлі порівняно з соціальним продуктом. Розгортаються процеси, пов'язані з поглибленням міжнародного поділу й кооперації праці, глобалізацією господарських зв'язків, посиленням взаємозалежності країн і регіонів світу.

Середній обсяг світового експорту товарів і послуг у 1980— 1989 рр. дорівнював 2,683 млрд. дол. США, а в наступному десяти-річчі — вже 5,736 млрд., тобто збільшився у 2,1 раза .

Зростає відкритість економік провідних країн світу, що за-свідчує їхню активну участь у процесах глобалізації. Так, питома вага зовнішньоторговельного товарообороту у ВВП зросла з 1950 до 1990 р. у США з 6 до 20 %, у Франції — з 20 до 35—37 %, у Німеччині — з 20 до 40—42 %, в Англії — з 40 до майже 50 % .

Високу зовнішньоторговельну квоту, зумовлену, звичайно ж, іншими чинниками, але порівнянну з розвинутими країнами, має й Україна. Це визначає необхідність урахування в економічній політиці суперечливого впливу глобалізації як на економічний розвиток, так і на економічну безпеку нашої держави.

2. Товарна структура міжнародної торгівлі

Характеризуючи галузеву структуру світової торгівлі в першій половині XX століття (до другої світової війни) і в наступні десятиліття, треба відмітити істотні зміни.

Найважливіші тенденції в розвитку міжнародної торгівлі спри-чинені вирішальним впливом на її динаміку й структуру сучасної науково-технологічної революції, радикальних змін, що відбу-ваються в системі «наука—техніка—виробництво». Різко загост-рюється конкуренція на світових ринках товарів і послуг, поси-люються регіоналізація міжнародної торгівлі та відповідна сег-ментація єдиного світового ринку; зростає інтернаціоналізація торгівлі, тобто відносно відокремлюється міжфірмовий товарообмін з ме-тою економії на ринкових трансакціях; дедалі виразніше проявля-ються процеси натуралізації товарообміну (бартер), особливо між державами колишнього СРСР, що загрожує відкинути ці від-носини на рівень простої форми обміну.

За останній час стались істотні зрушення у структурі світового товарного екс-порту. Головна і зрештою довготривала тенденція полягає в тому, що в загальному товарообороті збільшується частка готових про-мислових виробів при відповідному зменшенні питомої ваги си-ровинних товарів.

Науково-технічний прогрес привів до істотних зрушень у то-варній структурі міжнародної торгівлі, а саме: збільшилась частка готових виробів і скоротилась питома вага продовольства і си-ровини, окрім палива. Якщо в 1950-х роках частка сировини і палива приблизно дорівнювала частці готових виробів, то до сере-дини 1990-х років частка сировини, продовольства і палива впала до 30 %, з яких 25 % припадає на паливо