„Ризик у менеджменті”

Зміст

1. Характеристика ендогенних ризиків

До ендогенних ризиків відносяться: кредитний ризик; процентний ризик; ризик ліквідності; ризик фінансування; акціонерний ризик; товарний ризик; валютний ризик; ризик андеррайтинга.

Ризики виникають у зв'язку з рухом фінансових потоків і виявляються на ринках фінансових ресурсів в основному у виді процентних, валютних, кредитних, комерційних, інвестиційного ризиків.

Процентний ризик виникає через коливання процентних ставок, що приводить до зміни витрат на виплату відсотків або доходів на інвестиції, а значить до зміни величини прибутку (або втраті) у порівнянні з очікуваним. З цим видом ризиків зіштовхуються банки, страхові й інвестиційні компанії, а так само нефінансові підприємства, що займають засобу або вкладають них в активи, що приносять відсотки (державні цінні папери, облігації підприємств і т.д.).

Значний обсяг позик і капіталовкладень здійснюється за умови процентної ставки, що плаває, коли при сплаті або одержанны відсотки періодично переглядаються і приводяться у відповідність з поточною ринковою ставкою. Якщо ж процентна ставка є фіксованою і виплачується постійний відсоток, виходячи з номінальної вартості інвестиції, то ринкова вартість таких вкладень коливається в залежності від поточної процентної ставки і, як і у випадку зі ставкою, що плаває, приносить інвесторові прибуток на капітал або збиток.

Методи керування процентним ризиком - опціони, ф’ючерсні операції і т.д.

Кредитний ризик - це імовірності того, що партнери - учасники контракту виявляться не в змозі виконати договірні зобов'язання як у цілому, так і по окремих позиціях. Зменшити вплив цього ризику можна шляхом обговорення контракту на попередньому етапі, аналізу можливих вигод і утрат від його укладання.

Бізнес-ризик виникає в тих випадках, коли комерційна і господарська діяльності компанії виявляються менш успішними, чим були раніше або чим очікувалося. Наприклад, може знизитися обсяг реалізації через те, що конкуренти знизили ціни або запропонували на ринку конкуруючий товар. Однією з основних задач менеджменту є звести бізнес-ризик до мінімуму шляхом забезпечення ефективного функціонування виробництва, ретельного вивчення ринків збуту продукції і послуг і гнучкого реагування на зміни, що відбуваються на ньому.

Ринок цінних паперів породжує інвестиційний ризик. Сутність інвестиційного ризику полягає в ризику утрати вкладеного капіталу й очікуваного доходу.

На ринку цінних паперів покупці фінансових інструментів можуть бути або інвесторами, або спекулянтами, або гравцями. Інвестор вкладає гроші на тривалий термін, розраховує на одержання доходу у вигляді дивидендів або відсотків і намагається мінімізувати ризик утрати вкладеного капіталу. Спекулянти - це юридичні особи, - торговці цінними паперами, інвестиційні банки, що розраховують на одержання доходу за рахунок одномиттєвих угод на ринку і за рахунок повної інформації про стан ринку практично виключають ризик. Гравці йдуть на ризик, сподіваючись угадати тенденції і зробити гроші на очікуваній зміні курсу фінансових інструментів.

При інвестуванні здоровий інвестор виходить у першу чергу з розумінь безпеки і лише в другу чергу - з розрахунків одержання майбутнього прибутку. Ринковий ризик визначається можливою втратою первісного капіталу.

Процентний опціон являє собою фінансовий інструмент, створений і використовуваний як спосіб хеджування процентних ризиків і засіб одержання прибутку від зміни процентних ставок, його власник може вирішити, виконувати його чи ні. І це дуже вигідно для власника опціону. Опціон захищає власника від самого гіршого варіанта зміни процентної ставки і разом з тим забезпечує виграш від сприятливої зміни ставки на ринку. Головний недолік опціону - його висока вартість.

Ризик зміни купівельної спроможності грошей визначається головним чином темпами інфляції в країні. Цей вид ризику позначається на заощадженнях громадян, збережених в ощадних або комерційних банках або “у панчохах”, а також на вартості цінних паперів з фіксованим доходом. Прості акції, дивіденди по яких не є постійною величиною, застраховані від інфляції, тому що з ростом темпів інфляції збільшується і прибуток, з якого виплачуються дивіденди. Крім того, діючим засобом страховки (хеджування) проти інфляції є виплата дивідендів у вигляді акцій. По облігаціях і заощадженням на рахунках у банках одержують менший доход у порівнянні з простими акціями, однак і набагато менше ризик утрати первісного капіталу. Разом з тим ризик зменшення купівельної спроможності грошей внаслідок інфляційного впливу для цих видів інвестицій досить високий.

Процентний ризик - це ризик для прибутку, виникаючий через несприятливі коливання процентної ставки, що приводять до підвищення витрат на виплату відсотків або зниженню доходу від вкладень і надходжень від наданих кредитів.

Фірма, що йде на поглинання іншої фірми, через якийсь час виявиться в зоні процентного ризику, якщо це придбання фінансується за рахунок позикових засобів, а не шляхом випуску акцій.

Банки й інші фінансові установи, що мають значні засоби, що приносять процентний доход, звичайно в більшій мері піддаються процентному ризикові. Якщо фірма взяла значні кредити, то неефективне керування процентними ризиками може привести фірму на грань банкрутства.

Зміни процентних ставок спричиняють кілька різновидів ризику.

1. Ризик збільшення витрат по сплаті відсотків або зниження доходу від інвестицій до рівня нижче очікуваного через коливання загального рівня процентних ставок.

2. Ризик, зв'язаний з такою зміною процентних ставок після ухвалення рішення про узяття кредиту, що не забезпечує найбільш низьких витрат по сплаті відсотків.

3. Ризик прийняття такого рішення про надання кредиту або здійснення вкладень, що у результаті не