Одним з найбільш значних для підприємця видів ризику є ризик утрати прибутку по різних причинах.

У цю групу входять наступні види ризиків:

- ризик утрати прибутку, у наслідок змушених перерв у виробництві;

- ризик утрати прибутку в результаті втрати майна;

- ризик утрати прибутку в результаті невиконання договірних зобов'язань;

- утрати внаслідок зміни кон'юнктури ринку і переходу на випуск іншої продукції;

- втрати в результаті заміни застарілого устаткування і впровадження нової техніки і технології;

- утрати внаслідок проведення страйків і інших суспільно-політичних факторів.

Під валютним ризиком розуміють небезпеку валютних утрат, викликаних зміною курсу іноземної валюти стосовно національної валюти при проведенні зовнішньоекономічних операцій. При цьому розрізняють два основних види ризику: ризик наявності валютних збитків по конкретних операціях в іноземній валюті і бухгалтерський ризик збитків при переоцінці активів і пасивів.

Щоб оцінити товарний ризик, треба відповісти на наступні питання.*

Наскільки можна покластися на постачальників?*

Чи є постачальники сезонними?*

Чи не є сировина і матеріали швидкопсувними?*

Які маються складські приміщення?*

Які транспортні витрати?*

Близькість розташування сировини?*

Участь посередників у постачанні сировини?*

Чи враховані фактори екології?*

Чи мається ризик на зміну моди на вироблений товар?*

Є чи ризик зміни курсів валют під час постачання сировини?*

Чи не занадто покладаємося на одних постачальників, чи немає обмежень на постачання сировини?*

Чи враховані можливості зміни цін?

Інноваційний ризик – це імовірність утрат, що виникають при вкладенні підприємством засобів у виробництво нових товарів і послуг, що можливо не знайдуть очікуваного попиту на ринку. Інноваційний ризик виникає у наступних ситуаціях: при впровадженні більш дешевого методу виробництва в порівнянні з існуючим, що, загалом, має тимчасовий характер і веде до ризику неправильної оцінки на попит товару; створення нового товару на старому устаткуванні, що може відбитися на його якості; виробництві нового товару на новому обладнанні або використання нової технології, що може привести до незатребуваності продукції і неможливості продати нове обладнання у випадку невдачі.

Інноваційний ризик безпосередньо зв'язаний з інвестиціями. Серед інноваційних інвестицій ведучу роль мають інтелектуальні інвестиції. Тут ризик полягає в наступному:*

Ризик продажу винаходу;*

Ризик упровадження винаходу;*

Ризик ефективного використання нововведення;*

Зменшення доходів у зв'язку з інноваціями;*

Скорочення обсягу продажу;*

Скорочення обсягу збуту.

Інноваційна діяльність зв'язана з підвищеним рівнем ризику.

Ризик андеррайтингу - ризик того, що банк має активи, що виставлялись на ринку, але не були продані. Ризик залишитися банкові з пакетом акцій або інших видів активів, що він мав надію реалізувати. Цей ризик може збільшити потребу банку в ресурсах.

Ринковий ризик – це ризик по операціях з цінними паперами на ринку цінних паперів. Ринковий ризик – це можливість коливань ринкової процентної ставки, як національної грошової одиниці, так і закордонних курсів валют. Для запобігання цього ризику банкові необхідно здійснювати наступні заходи: систематично проводити аналіз прибутковості по різних видах цінних паперів; здійснювати своєчасну перевірку структури портфеля цінних паперів. Найбільша частка цінних паперів повинна складатися з довгострокових облігацій, урівноважених коштовними короткостроковими паперами, при відсутності цінних паперів із середніми термінами.

Депозитивний ризик – це ризик, зв'язаний з достроковим відкликанням вкладниками своїх внесків з банку. Цей ризик змушує комерційні банки проводити велику роботу по залученню різного роду внесків. Для залучення внесків, тобто в боротьбі за вкладників, банки особливу увагу приділяють зміні процентної ставки й умов її нарахування. Для зниження депозитивного ризику застосовується диференціація строкових вкладів. Банками застосовуються два види строкових вкладів: внески власне термінові; внески з попереднім повідомленням про вилучення. По внесках з великим терміном виплачуються більш високі відсотки. Для зниження депозитивного ризику іноді полягає договір про правила дострокового зняття внеску.

Лізинговий ризик. Лізинг (договір фінансової оренди) – особливий вид договору оренди, цивільно-правовий договір, по якому орендодавець зобов'язується придбати у власність зазначене орендарем майно у визначеного їм продавця і представити орендареві це майно за плату в тимчасове володіння (користування) для підприємницьких цілей.

Орендодавець у цьому випадку не несе відповідальності за вибір предмета оренди і продавця.

Ризик випадкової загибелі або випадкового псування орендованого майна переходить до орендаря в момент передачі йому орендованого майна, якщо інше не передбачено договором.

Головними факторами лізингового ризику є:*

Правильність оцінки платоспроможності лізингоотримувача;*

Якість устаткування, що входить у лізингову угоду;*

Дотримання термінів постачання устаткування;*

Визначення тривалості фінансової стійкості клієнтів.

Факторинговий ризик. Це ризик, зв'язаний з факторинговими дого-ворами. Договір, по якому одна сторона (фінансовий агент) передає або зобов'язується передати іншій стороні (клієнтові) грошові кошти в рахунок грошової вимоги клієнта (кредитора) до третьої особи (боржникові), яка виходить з надання клієнтом товару, виконання робіт або надання послуг третій особі, а клієнт уступає або зобов'язується уступити фінансовому агентові цю грошова вимога. Для зниження можливого збитку від факторингових операцій можна використовувати наступні міри:*

приймати до оплати не всю суму клієнта,*

стягувати комісійну винагорода за гарантію платоспроможності платника.

Крім того, треба робити обмеження на перелік організацій з якими припустиме укладання факторингових договорів. До них відносяться наступні організації:*

підприємства, що працюють з великою кількістю організацій з невеликими взаємними розрахунками;*

підприємства, що роблять нестандартну продукцію;*

підприємства, що реалізують свою продукцію на умовах післяпродажного обслуговування;*

підприємства, що укладають договори на довгострокове обслуговування з оплатою після виконання визначеного етапу роботи, і т.д.

Ці обмеження зв'язані з необхідністю зняття підвищеного ризику у випадках, якщо його важко оцінити