Зміст

Вступ

У процесі переходу до ринкових відносин у результаті формування багаторівневої економіки принципово змінюється економічна природа і сутність заробітної плати.

Якщо при централізованій системі планування народного господарства єдиним способом забезпечення трудящих матеріально-життєвими благами був їхній розподіл на основі проголошеного (хоча і практично нездійсненного) принципу еквівалентності міри праці і міри споживання кожного члена суспільства, то при ринковій системі ці блага не розподіляються з якогось центра, а визначаються в кожному конкретному випадку на основі принципу прямого обміну кваліфікації і часу найманого робітника на заробітну плату і доход від участі в прибутку.

Відповідно до економічних законів у ринкових умовах заробітна плата з частки працівника в національному доході перетворюється у витрати на відтворення робочої сили, як складову частину витрат виробництва, гарантовані з однієї сторони державою, а з іншого боку – доходами підприємства. У наслідок цього, ринкова модель оплати праці ґрунтується на визначенні заробітної плати як ціни специфічного товару «робоча сила», формованої на базі встановлюваного мінімуму заробітної плати, з урахуванням об'єктивної оцінки складності праці і кваліфікації робочої сили; попиту та пропозиції на робочу силу; результатів діяльності підприємства і т.д.

При такій системі заробітна плата – це не частина національного доходу, виділювана державою для оплати праці, а частина доходу підприємця (як власника засобів виробництва і роботодавця), що витрачається їм для оплати праці найманих робітників відповідно до умов наймання (трудового договору і результатів праці. Отже, оплата праці - це обов'язок роботодавця по виплаті найманому робітнику зароблених їм засобів за виконання роботи відповідно до умов трудового договору.

Оплата праці чи заробітна плата – це частина фонду індивідуального споживання населення. Вона розподіляється між найманими робітниками, що беруть участь у суспільно корисній праці і керуванні, по кількості і якості їхньої праці.

Оплата праці з урахуванням сукупності інших факторів впливає на прибуток і конкурентоспроможність підприємства.

Дана тема є досить актуальною в наш час, оскільки від ефективності організації оплати праці на підприємстві залежить розмір доходу (прибутку) власника та керівника.

Тому основне завдання підприємства полягає в тому, щоб розробити такий механізм матеріального стимулювання, що націлював би трудові колективи на досягнення високих результатів.

Організація праці – складова частина економіки праці – це організація праці людей у процесі виробництва. Вона сприяє раціональному з'єднанню техніки і персоналу, оптимізує ефективне використання живої праці, забезпечує збереження здоров'я працівників і підвищення задоволеності працею за рахунок зміни його змісту. Під організацією праці розуміють діяльність по впровадженню рекомендацій науки з метою раціоналізації процесу праці.

Нормування праці – це частина організації праці на підприємстві. Під нормуванням праці розуміють процес встановлення науково-обоснованих норм витрат праці на виконання робіт. Науково-обосновані норми припускають облік технічних і технологічних можливостей виробництва, облік особливостей застосовуваних предметів праці, його фізіологічно виправдану інтенсивність, нормальні умови праці.

Для підвищення трудової активності персоналу використовується система матеріального стимулювання у виді преміювання за поточні результати.

Метою даної роботи є вивчення основних принципів організації, нормування й оплати праці взагалі та на прикладі конкретного підприємства, у якості якого виступає Товариство з обмеженою відповідальністю “Акіра і Ко”.

В даній роботі вивчаються наступні питання:

1. Загальне поняття про заробітну плату та її функції

Перехід до ринкових відносин України обумовив необхідність формування ринкового механізму регулювання заробітної плати на основі теорії вартості (ціни) робочої сили.

Заробітна плата являє собою один з основних факторів соціально-економічного життя кожної країни, колективу, людини. У системі стимулювання праці вона так само займає провідне місце.

Відповідно до ст. 94 Кодексу законів про працю України далі КЗпП) та ст. 1 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства Кодекс законів про працю. Прийнятий Законом УРСР 10.12.1971року з подальшими змінами і доповненнями .

.

В умовах ринкової економіки на величину заробітної плати впливають ряд ринкових і неринкових факторів, у результаті чого складається визначений рівень оплати праці.

Серед ринкових факторів, що впливають на ставку заробітної плати і на кон'юнктуру ринку праці, можна виділити наступні (див. Рис. 1.1).

Рис. 1.1 Фактори формування заробітної плати

1. Зміна попиту та пропозиції на ринку товарів і послуг, при виробництві яких використовується дана праця. Зниження попиту на ринку товарів і послуг (у результаті росту цін на них, зниження доходів споживачів, зміни споживчих переваг, витиснення новими товарами) веде до скорочення обсягів випуску, а отже, до падіння попиту на використовуваний ресурс праці і погіршенню умов наймання. Навпроти, підвищення попиту на товари і послуги може привести до росту попиту на працю і підвищенню ставки заробітної плати Гребньов А.І. Економіка торгового підприємства. Видавництво «Економіка», 1996 р. – с. 47.

2. Корисність ресурсу для підприємця (співвідношення величини граничного доходу від використання фактора праці і граничних витрат на цей фактор). Збільшення попиту на працю багато в чому залежить від того, як довго підприємець може використовувати екстенсивні фактори росту прибутковості свого підприємства. Інакше кажучи, як довго буде економічно ефективним залучення додаткових працівників при незмінних характеристиках інших факторів виробництва, зокрема технічної оснащеності.

3. Еластичність попиту на