Різновидом норми обслуговування є норма управління, що визначає чисельність працівників, підпорядкованих одному керівникові.

Норма (норматив ) чисельності – це встановлена чисельність робітників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання конкретних виробничих, управлінських функцій або обсягів робіт. За нормами (нормативами) чисельності визначаються також витрати праці за професіями, спеціальностями, групами або видами робіт, окремими функціями, вмілому по підприємству або цеху, його структурному підрозділу.

З метою підвищення ефективності праці погодинно оплачуваних працівників, їм встановлюються нормовані завдання на основі зазначених вище видів норм праці.

Нормоване завдання – це встановлений обсяг роботи, який працівник або група працівників (наприклад, бригада) повинні виконати за робочу зміну, робочий місяць (відповідно змінне та місячне нормоване завдання) або за іншу одиницю робочого часу погодинно оплачуваних роботах.

За іншою класифікацією норми можна поділити на:

Операційна норма – норма праці, яка встановлюється на окрему операцію.

Укрупнена норма – встановлюється на взаємозв'язану групу операцій.

Комплексна норма – встановлюється на кінцевий комплекс робіт.

Укрупнені норми установлюються на планово-облікову (облікову) одиницю продукції (робіт), як правило, на кінцевий вибір.

За часом дії норми можна поділити на:

Тимчасові норми встановлюються на період освоєння тих чи інших робіт за відсутністю затверджених нормативних матеріалів для нормування праці.

Одноразові норми встановлюються на окремі роботи, які носять одиничний характер (позапланові, аварійні).

Для визначення складових частин, з яких складаються різні норми праці, необхідно вивчити класифікацію витрат робочого часу, відповідно до якої весь робочий час виконавця чи групи працівників підрозділяються на час роботи і час перерв.

Комплексне обґрунтування норм праці з урахуванням взаємозв'язку технічних, психофізіологічних і соціальних факторів варто розглядати як пошук оптимального значення норми і визначальних її характеристик для технологічного і трудового процесів.

Існують два основних методи розробки норм праці:

Дослідно-статистичний (сумарний) метод використовується для розробки норми без поелементного аналізу операцій, тобто в цілому на всю роботу. Він заснований на використанні і підсумовуванні досвіду нормувальника, і статистичних даних про фактичні витрати часу на аналогічну роботу в минулому. Метод оперативний і порівняно дешевий, він застосовується для розробки первинних норм праці, що не відносяться до науково-обоснованих норм.

Аналітичний метод дозволяє встановлювати науково-обґрунтовані норми праці. Цьому сприяє поелементне нормування, розчленовування нормованої операції на складове її елементи, виділення в процесі нормування технічних, організаційних, економічних і соціальних факторів. Це дозволяє проектувати раціональний склад операції і найкраще сполучення факторів і умов праці, що впливають на їхню тривалість. Даний метод нормування припускає розробку організаційно-технічних заходів, що забезпечують упровадження встановлених норм.

У процесі нормування праці використовують наступні нормативи:

Роль нормування праці особливо важлива при оцінці і контролі витрат виробництва, у тому числі, витрат на робочу силу. Найважливішим показником поряд із трудомісткістю є заробітна плата в розрахунку на одну операцію.

Норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування визначаються виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються:

1) справний стан машин, верстатів і пристроїв;

2) належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, і їх вчасне подання;

3) вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення;

4) своєчасне забезпечення технічною документацією;

5) здорові та безпечні умови праці (додержання правил і норм з техніки безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторів, які негативно впливають на здоров'я робітників, і т. ін.).

Норми повинні вводитися одночасно з уведенням нового і модернізованого устаткування, із упровадженням прогресивних технологій і матеріалів, з поліпшенням конструкцій виробів, удосконаленням оснащення, інструментів, з підвищенням рівня механізації й автоматизації, раціоналізацією робочих місць, із упровадженням раціоналізаторських пропозицій і, нарешті, кореспондуватися з галузевими, міжгалузевими нормативами по праці.

Підставою для зміни норм праці є також витікання терміну дії тимчасових норм. З метою планомірної роботи зі зниження трудових витрат і удосконалюванню діючих норм на підприємстві до початку року розробляється календарний план заміни і перегляду норм праці Кодекс законів про працю. Прийнятий Законом УРСР 10.12.1971року з подальшими змінами і доповненнями ..

Впровадження і перегляд норм праці відбувається постійно. Норми не можуть залишатися незмінними через постійне зниження трудомісткості виготовлення продукції. Тому на підприємствах здійснюється робота по використанню резервів росту продуктивності праці і встановленню прогресивних норм. Ця робота ведеться комплексно і включає: атестацію робочих місць, розробку і реалізацію плану технічного розвитку й удосконалювання організації виробництва.

Найчастіше норми праці переглядаються в процесі атестації робочих місць, що передбачає оцінку якості діючих на даних робітників місцях норм праці як одного з найважливіших показників організаційно-технічного рівня виробництва.

Здійснюється і планова атестація норм праці, коли оцінка якості діючих норм припускає перевірку кожної норми на відповідність рівню виробництва і праці.

Атестованими визнаються технічно обґрунтовані норми, що відповідають досягнутому рівню техніки і технології, організації виробництва і праці.

Аналіз нормування праці проводиться з метою перевірки раціональності встановлених норм і відповідності їх суспільно необхідним витратам праці. При цьому проводиться пошук скорочення витрат часу шляхом усунення окремих елементів технологічних операцій, заміни їх більш раціональними прийомами праці. Головне – це перекриття часу ручної праці часом роботи машини. Вивчення операційних витрат робітника необхідно для удосконалювання норм праці.

Запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Власник або уповноважений ним орган повинен роз'яснити працівникам причини перегляду норм