від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) Кодекс законів про працю. Прийнятий Законом УРСР 10.12.1971року з подальшими змінами і доповненнями ..
Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб.
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Час простою з вини працівника не оплачується.
На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може провадити робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.
Первинним бухгалтерським документом, яким оформляють при простої, є листок на простій, у якому вказуються причини і винні в простої, тривалість його, тарифна ставка робітника, розмір оплати і сума .
У залежності від тривалості простої поділяються на внутрізмінні і ціле змінні. Перші оформляються листком на простій, а в табелі робочого часу відзначаються додатково буквою «В». Другі - відзначаються буквою «П» і оформляються випискою акта. Додатком до акта є список робітників - учасників простою. Ціло змінний простий найчастіше викличуться зовнішніми причинами (немає подачі енергії) і охоплюють робітників усього цеху Наказ Міністерства статистики України «Про твердження типових форм первинного обліку по розрахунках із працівниками і службовцями по заробітній платі» №144 від 22.05.1996р..
Документальному оформленню підлягає також брак продукції. Браком є вироби, що не підлягають вимогам оформлених стандартів чи його технічним умовам, що не можуть бути використаними по призначенню.
Брак може бути частковим, тобто виправним, і повним, тобто непоправним .
При виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника, оплата праці по її виготовленню провадиться за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата працівника в цих випадках не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).
Брак виробів, що стався внаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі, а також брак не з вини працівника, виявлений після приймання виробу органом технічного контролю, оплачується цьому працівникові нарівні з придатними виробами.
Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає. Частковий брак з вини працівника оплачується залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками.
На виявлений брак продукції складається акт, у якому відображається витрати на брак і сума втрат. Якщо брак виправляється іншими робітником, то йому виписується наряд, на якому ставиться штамп «Виявлення браку». Він є основою для оплати браку.
За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку
Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
Доплата проводиться також за роботу в нічний час, яким вважається час з 22 години до 6 години ранку. Цей час фіксується в табелях обліку робочого часу. Оплата цього часу здійснюється в підвищеному розмірі, що встановлений колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час. Працівники підприємства, яким менше 18 років і вагітних жінок до роботи в нічну зміну не залучаються.
Оплата роботи здійснюється також за роботу в понаднормований час. Робота в понаднормовий час оформляється відповідними документами (нарядами й ін.) і оплачується по встановленим нормами, розцінкам.
За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.
За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години Кодекс законів про працю. Прийнятий Законом УРСР 10.12.1971року з подальшими змінами і доповненнями .
.
У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.
Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Оформляються такі роботи табелем обліку використання робочого часу і довідкою-розрахунком бухгалтерії.
Робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.
Якщо робітник працював у дні, що частково переходять у святкові чи дні в нічний час, то в подвійному розмірі оплачуються лише ті години роботи, що збіглися зі святковим днем. Оплата за роботу в нічний час здійснюється по існуючим нормах, без подвоєння доплат. Понаднормові роботи у святковий день додатково не оплачуються, тому що всі години у цей день оплачуються в подвійному розмірі .
2.5.Організація та види матеріального стимулювання працівників
Стимулювання праці – одна з найважливіших форм підвищення мотивації до праці і на трудове поводження працівника. Стимулювання може бути матеріальним і моральної.