За допомогою прогнозного звіту про прибутки та збитки визначається розмір отримуваного прибутку в наступних періодах. Прогноз звіту про прибутки та збитки містить наступні статті:

Виручка від реалізації продукції 9за мінусом ПДВ та акцизного збору);

Собівартість реалізації;

Комерційні витрати;

Управлінські витрати;

Прибуток (збиток) від реалізації;

Проценти до отримання;

Проценти до сплати;

Доходи від участі в капіталі;

Інші операційні доходи;

Інші операційні витрати;

Прибуток (збиток) від фінансово-господарської діяльності підприємства;

Інші позареалізаційні доходи;

Інші позареалізаційні витрати;

Прибуток (збиток) планового періоду;

Вилучені кошти;

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) планового періоду.

При проведенні прогнозного аналізу прибутку на практиці широко використовується метод “витрати-обсяг-прибуток”. Він представляє наступні можливості:

визначити обсяги виробництва і продажу продукції в цілях забезпечення беззбитковості;

встановити розмір бажаного прибутку;

збільшити гибкість фінансових планів шляхом врахування різноманітних варіантів зміни ситуації (цінових факторів, динаміки об’єму продажу).

Метод “витрати-обсяг-прибуток” називають аналізом беззбитковості.

Прогноз балансу входить до складу основних документів перспективного фінансового планування.

На відміну від прогнозу звіту про прибутки та збитки, який показує динаміку фінансових операцій підприємства, прогноз балансу відображає фіксовану, статистичну картину фінансової рівноваги підприємства.

Структура прогнозуємого балансу відповідає загальноприйнятій структурі звітного балансу підприємства, так як в якості вихідного використовується звітний баланс на останню дату.

При запланованому зростанні обсягів продажу активи підприємства повинні бути відповідно збільшені, так як нарощування виробництва та збуту вимагають додаткових грошових коштів на закупівлю сировини, матеріалів, устаткування. Зростання об’єму реалізації продукції. Як правило, призводить до збільшення дебіторської заборгованості. Так як підприємства надають покупцям більш довгі строки платежів, розширюють практику продажу товарів на умовах комісії чи консигнації.

Зростання активів підприємства повинно супроводжуватися відповідним збільшенням пасивів, так як зростає кредиторська заборгованість, збільшується потреба в залучених і кредитних коштах.

Прогноз руху грошових коштів – фінансовий документ, який в український практиці за останній час отримує все більше поширення.

Фінансування інвестицій включається в прогноз після кропіткого техніко-економічного обґрунтування та аналізу виробничих та фінансових інвестицій. При плануванні довгострокових інвестицій і джерел їх фінансування майбутні грошові потоки розглядаються з позиції часової цінності грошей на підставі методу дисконтування для отримання відповідних результатів.

Прогноз про рух грошових коштів допомагає фінансовому менеджеру в оцінці використання підприємством грошових коштів і в визначенні джерел їх походження. На додаток до вивченої звітної інформації прогнозні данні дозволяють оцінити майбутні потоки, а відповідно, перспективи зростання підприємства та його майбутні фінансові потреби.

За допомогою прогнозу про рух грошових коштів можна оцінити, скільки грошових коштів необхідно вкласти в господарську діяльність підприємства, синхронність отримання і витрачання грошових коштів, а значить – перевірити майбутню ліквідність підприємства.

Прогноз про рух грошових коштів оформлюється в вигляді балансу.

Після складання цього прогнозу визначають стратегію фінансування підприємства. ЇЇ суть полягає в наступному:

визначення джерел довгострокового фінансування:

формування структури та витрат капіталу;

вибір способів нарощування довгострокового капіталу.

В цілях фінансування в вітчизняній практиці залучають акціонерів та пайовий капітал. Отримання банківських кредитів на даний час ускладнено в силу цілого ряду причин.

Отже, перспективне планування включає в себе розробку фінансової стратегії підприємства і прогнозування фінансової діяльності. Розробка фінансової стратегії представляє собою галузь фінансового планування, так як є складовою загальної стратегії економічного розвитку, вона повинна бути узгоджена з цілями та напрямками, сформованими загальною стратегією. Зміни ситуацій на фінансовому ринку тягнуть за собою коригування фінансової, а потім і загальної стратегії розвитку господарюючого суб’єкту.

Іншими словами, в межах стратегічного планування визначаються довгострокові орієнтири розвитку і цілі підприємства, довгостроковий курс дій по досягненню цілей і розподіленню ресурсів. В ході стратегічного планування ведеться активний пошук альтернативних варіантів, здійснюється вибір найкращого з них і побудова на цій підставі стратегії розвитку підприємства.

ЛІТЕРАТУРА

“Бухгалтерський управлінський облік”, Ф.Ф.Бутинець, Житомир, 2000р.

“Фінанси підприємств”, Н.В.Колчина, Москва, 1998 р.

“Основи менеджменту”, Н.І.Кабушкін, Москва, 1999 р.

“Теорія економічного аналізу”, М.І.Боканов, А.Д.Шеремет, Москва, 2001 р.