Форми і системи оплати праці та їх удосконалення

ЗМІСТ

ВСТУП

Для гнітючої більшості людей заробітна плата є основним джерелом доходу. Саме від її величини залежить рівень життя населення будь-якої країни. Тому питання, зв'язані з заробітною платою (її величиною, формою нарахування і виплати й ін.), є одними з найбільш актуальних як для працівників, так і для роботодавців.

Розглядаючи проблеми оплати праці, навіть недосвідчений у цьому занятті людин може помітити, що одне тільки визначення розміру заробітної плати може викликати значні утруднення у всіх учасників трудових взаємин: працівник завжди бажає мати як можна більш високий рівень доходу, тоді як роботодавець прагнути скоротити свої витрати.

У макроекономічному плані ця проблема виглядає в такий спосіб: реальна купівельна спроможність населення залежить, крім усього іншого, від номінальної величини заробітної плати і від рівня цін на споживчі товари. Але в цілому для економіки країни ці величини мають визначену кореляційну залежність: коли яке-небудь підприємство або організація підвищує реальну (щодо рівня інфляції) заробітну плату своїм працівникам, те відповідно збільшується собівартість продукції, що випускається, (при тім, що величина інших витрат не міняється), а це приводить до росту ціни. Причому ціна, як правило збільшується на велику величину, чим ріст заробітної плати, що викликав це збільшення. У масштабі країни це приводить до того, що ціни підвищуються на велику величину, чим доходи. У підсумку реальна купівельна спроможність населення або залишається такий же, або знижується.

Проблема економічної зацікавленості працівників у поліпшенні кінцевих результатів господарської діяльності підприємства і зараз залишається злободенної. Сьогоднішнє положення речей спростувало представлення, відповідно до якого лібералізація і приватизація автоматично знімуть питання і приведуть до появи сильної трудової мотивації. Воно виявилося не відповідної сучасної господарської реальності.

Стимули високої якості і продуктивності треба шукати не за межами виробництва, а усередині нього. Ринок забезпечує обмін товарів на гроші, і навпаки. Однак він не забезпечує обміну реальним досвідом. На ринку можна купити конкурентноспособный товар, але купити на ринку конкурентноспособность і стимули до неї неможливо. Тому вітчизняним і закордонним підприємствам приходиться йти методом проб і помилок, самостійно намацувати найбільш підходящі і діючі методи організації і поощерения праці.

Тому що ж змусити робочу силу працювати найбільше ефективно? Відповідь на це питання лежить в основі будь-якої кадрової політики. І на першому місці по важливості серед факторів, що впливають на ефективність використання робочої сили, коштує система оплати праці. Саме заробітна плата, а найчастіше тільки вона, є тією причиною, що приводить робітника на його робоче місце. Тому значення даної проблеми важко переоцінити.

З усього вище сказаного можна зробити висновок про те, що однієї з найважливіших задач, що коштують перед підприємствами, є задача розробки і впровадження найбільш ефективних форм і систем оплати праці, тобто пошук найбільш раціонального виду організації заробітної плати.

1. Суть, функції та принципи організації заробітної плати.

Ефективність праці певною мірою визначається діючою системою заробітної плати. Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація заінтересовує працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.

Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві.

Під час визначення заробітної плати як ціни робочої сили необхідно враховувати єдину міру оплати праці, критерієм якої є реальна вартість життя працівника та його сім'ї. Як ціна робочої сили заробітна формується на ринку праці і є зовнішньою відносно підприємства.

Як елемент ціни виробництва заробітна плата має визначатися часткою у створеній підприємством вартості. Під час формування частки заробітної плати необхідно не допускати відшкодування надлишкових затрат праці забезпечувати її підвищення тільки у зв'язку зі збільшенням кількості випущеної продукції, ефективнішим використанням ресурсів, зростанням продуктивності праці.

Заробітна плата є найбільш дійовим інструментом активізації людського фактора і використання трудового потенціалу. При цьому використання існуючого кваліфікаційного і творчого потенціалу працівників має повністю залежати від наукової обґрунтованості і вибору методів ув'язки заробітної плати з кваліфікацією, змістом виконуваної роботи, результатами праці й умовами, в яких вона здійснюється.

Як свідчить зарубіжний досвід, кардинальні зрушення у технічному оснащенні виробництва, структурі праці та функціях працівників, упровадження нових форм організації праці привели до того, що головною метою економічної стратегії і системи матеріального стимулювання сучасних компаній її фірм стало досягнення не кількісних показників випуску продукції, а якісних параметрів виробництва, таких як поліпшення використання устаткування, робочого часу, складу робочої сили, якості продукції, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.

Це означає перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних. Таким чином, підвищення ефективності виробництва, збільшення прибутку досягаються нині не шляхом збільшення обсягів виробництва із залученням додаткових ресурсів, а на основі ефективнішого використання всіх наявних ресурсів і всебічного зниження витрат виробництва. Матеріальне стимулювання в сучасних умовах застосовується здебільшого в комплексі з органіізаційно-технічними заходами, пов'язаними з підвищенням змістовності праці, поліпшенням її умов.

Відповідно до Закону України "Про оплату праці" заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від