В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати праці. Фактична заробітна плата кожного працівника підприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Тф).

Кваліфікаційний рівень (бКл) встановлюється всім членам трудового колективу в залежності від виконуваних функцій, рівня кваліфікації.

КТУтеж виставляється всім працівникам і затверджується Радою трудового колективу.

Розрахунок заробітної плати при використанні безтарифної системи проводиться в такій послідовності:

1. Визначається кількість балів (Бі), зароблена кожним і-им працівникам (або групою працівників одного рівня) :

Бі=КТфКТУ ,

де Тф - відпрацьована кількість людино-днів працівниками одного рівня або кількість днів, відпрацьована одним робітником.

2. Визначається загальна сума балів (Бсум ), зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:

Бсум =

де: m - кількість груп одинакових кваліфікаційних рівнів або чисельність працівників.

3. Визначається доля d фонду оплати праці (ФОП), що припадає на один бал:

d =

4. Обчислюється заробітна плата і-го працівника (Зі ):

Зі = dБі

Контрактна система оплати праці грунтується на заключенні договору між роботодавцем і виконавцем, в якому обумовлюються режим та умови праці, права і обов'язки сторін, рівень оплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця на підприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відрядна оплата).

Система участі у прибутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між ного працівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових виплат або розповсюдження акцій між працівниками підприємства. Впровадження такої системи викликане тим, що існуючі системи оплати праці не викликають у працівників реальної зацікавленості у значних загальних результатах роботи підприємства. А справедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власником підприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови для хорошого психологічного клімату в колективі і процвітання підприємства.

Виплати з прибутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін, фінансового стану підприємства. Їх розміри визначаються окремою угодою між відповідними сторонами (при укладанні тарифних угод).

Системи участі у прибутках диференціюються на систему оцінки заслуг, систему преміальних виплат, систему колективного стимулювання, систему участі у прибутках в залежності від продуктивності та інш.

Загальний фонд оплати праці підприємства складається із фондів тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і цілого ряду доплат, тому планування фонду оплати праці починають з розрахунку саме фондів тарифної оплати праці.

Фонд тарифної заробітної плати погодинників (Фт.пог) обчислюється за формулою:

Фт.пог = ФдіС1іКсер.і , грн.

де Чі - чисельність погодинників, що працюють в і-тих умовах праці (нормальних, шкідливих, особливо шкідливих), чол:

Фді - дійсний фонд часу роботи одного погодинника при і-тих умовах праці, год/рік;

С1і - годинна тарифна ставка погодинника першого розряду при і-тих умовах праці, грн/год;

Ксер.і – середній тарифний коефіцієнт погодинників при і-тих умовах праці, який визначається:

Ксер.і = Кj

де Чj - чисельність погодинників j-го розряду, чол ;

К j - тарифний коефіцієнт j-го розряду.

Фонд тарифної заробітної плати відрядників (Фт.відр) визначається за формулою:

Фт.відр = С1іК1сер.і , грн.

де Ті, - сумарна трудомісткість робіт при і-тих умовах праці, н-год/рік;

С1і - годинна тарифна ставка відрядника першого розряду при і-их умовах праці, грн/год;

К'сер.і – середній тарифний коефіцієнт відрядників при і-их умовах праці, який обчислюється:

К'сер.і =

де Тj - трудомісткість робіт по j-му розряду, н-год.

Просумувавши фонди тарифної заробітної плати погодинників і відрядників і доплати по преміальних системах, одержують фонд основної заробітної плати. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують годинний, денний, місячний і річний фонди оплати праці.

Оплата пособий по временной нетрудоспособности осуществляется на основании листов нетрудоспособности исходя из среднего заработка за два предшествующих месяца по болезни.

Оплата за время выполнения общественных и государственных обязанностей и некоторые другие определяются из расчета среднего заработка последних двух календарных месяцев работы; для проработавших на предприятии менее двух месяцев - из расчета среднего заработка за фактически отработанное время. Заработная плата за время отпуска рассчитывается исходя из среднего заработка.

Оплата дней отпуск осуществляется согласно рассчитанному среднему дневному заработку. Средний дневной заработок определяется исходя из двенадцати последних месяцев работы, предшествующих уходу в отпуск. Полученный совокупный заработок делится на 12 месяцев и получают среднемесячный заработок работника. Среднемесячный заработок делится на 25,4 (среднемесячное количество рабочих дней) в результате получают среднедневной заработок работника. Среднедневной заработок умножается на количество дней отпуска и получается сумма оплаты ежегодного отпуска.

4. Шляхи удосконалення системи оплати працІ

Питання оплати праці необхідно розглядати з погляду того, що, впливаючи на ефективність виробництва, вона сама цілком залежить від виробництва і фінансового стану підприємства.

На нашому підприємстві застосовується відрядна система оплати праці, що не зацікавлює працівників колективу в кінцевих результатах, а саме в збільшенні обсягів виробництва продукції, економії витрат. Тому, ми вважаємо, що доцільно застосовувати оплату праці від валового доходу.

Економічний зміст оплати праці від валового доходу полягає в тім, що протягом року працівники одержують аванс за виконаний обсяг робіт або за відпрацьований час за розцінками і тарифами. Наприкінці року з працівниками виробляється остаточний розрахунок у залежності від фактично отриманого валового доходу, по заздалегідь установлених нормативах оплати праці. Норматив являє собою розподіл планового фонду заробітної плати на плановий валовий доход.

Дана система оплати праці зацікавлює працівників не тільки в збільшенні виробництва, але й в економії матеріальних витрат