У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Основні фактори зниження матеріаломісткісті продукції

Основні фактори зниження матеріаломісткості продукції

Зміст

Вступ

Тема даної роботи – “Основні фактори зниження матеріаломісткості продукції”.

Основна мета роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з раціональністю використання матеріальних ресурсів підприємства та основними факторами зниження матеріаломісткості продукції

Основними завданнями при написанні роботи стали:

підбір та аналіз літературних та наукових джерел з економіки підприємств, економічного аналізу, економічної теорії тощо;

узагальнення отриманих даних;

оформлення результатів дослідження у вигляді дійсної курсової роботи.

Актуальність обраної теми курсової роботи полягає в тому, що матеріалоємність – один з основних показників економічної ефективності суспільного виробництва. Матеріалоємність характеризує питомі (що приходяться на одиницю продукції) витрати матеріальних ресурсів (основних і допоміжних матеріалів, палива, енергії, амортизації основних фондів) на виготовлення продукції. Матеріалоємність може вимірятися у вартісному і натуральному вираженні. Показник матеріалоємності використовується при аналізі виробничо-господарської діяльності підприємства, зокрема собівартості продукції, при порівняльному аналізі питомих витрат у різних галузях промисловості, а також при укрупнених методах планування матеріально-технічних ресурсів, встановлення оптових цін на нову продукцію і т.п.

Розрахунок матеріалоємності ведеться або за нормами (нормативна матеріалоємність), або за фактичними даними (фактична матеріалоємність).

Перевищення фактичної матеріалоємності над нормативною показує резерви зниження матеріалоємності. Зменшення цього показника має величезне значення: воно обумовлює скорочення витрат праці, упредметненої в зекономлених матеріальних ресурсах, і збільшення випуску продукції при тих же виробничих фондах, сприяє зниженню собівартості, підвищенню рентабельності. Основні шляхи зниження матеріалоємності – це застосування більш економічних сортів, розмірів і марок матеріалів, їхня попередня обробка (наприклад, збагачення корисних копалин), зменшення відходів в процесі виробництва (використання більш точних методів), встановлення оптимальних запасів міцності при конструюванні виробів та інше.

Про ефективність використання матеріальних ресурсів у галузях матеріального виробництва судять за наступними показниками: динаміка матеріальних витрат на 1 грн. продукції; відносної економії матеріальних витрат (без амортизації); витрати найважливіших видів матеріальних ресурсів у натуральному вираженні на вартісну суму продукції; відношення темпів приросту матеріальних витрат до темпів приросту продукції.

При написанні роботи автором були використані підручники, монографії, періодичні видання, аналітичні статті з економіки підприємства, економічного аналізу, промислового менеджменту тощо.

1. Основні показники ефективності використання матеріальних ресурсів

Необхідною умовою організації виробництва продукції є забезпечення його матеріальними ресурсами: сировиною, матеріалами, паливом, енергією, напівфабрикатами і т.д.

Вартість матеріальних ресурсів входить у собівартість продукції за елементами «Матеріальні витрати» і містить у собі ціну їхнього придбання (без обліку ПДВ і акцизів), націнки, комісійні винагороди, що сплачуються постачальникам і зовнішньоекономічним організаціям, вартість послуг бірж, мито, плату за транспортування, збереження і доставку, здійснені сторонніми організаціями[1, с.42-43].

Задоволення потреби підприємства в матеріальних ресурсах може забезпечуватися двома шляхами: екстенсивним і інтенсивний.

Екстенсивний шлях припускає збільшення видобутку і виробництва матеріальних ресурсів і пов'язаний з додатковими витратами. Крім того, ріст обсягу виробництва при існуючих технологічних системах привів до того, що темпи виснаження природних ресурсів і рівень забруднення навколишнього середовища вийшли за припустимі межі. Тому зростання потреби підприємства в матеріальних ресурсах повинне здійснюватися за рахунок більш ощадливого їхнього використання в процесі виробництва продукції чи інтенсивним шляхом.

Пошук внутрішньовиробничих резервів економії матеріальних ресурсів складає зміст управління матеріальними ресурсами. Він припускає наступні етапи:

а) оцінка якості планів матеріально-технічного постачання й аналіз їхнього виконання;

б) оцінка потреби підприємства в матеріальних ресурсах;

в) оцінка ефективності використання матеріальних ресурсів;

г) факторний аналіз загальної матеріалоємності продукції;

д) оцінка впливу вартості матеріальних ресурсів на обсяг виробництва продукції.

Джерела інформації для аналізу матеріальних ресурсів: план матеріально-технічного постачання, заявки, специфікації, договори на постачання сировини і матеріалів, форми статистичної звітності про наявність і використання матеріальних ресурсів і його витрат на виробництво і реалізацію продукції, планові і звітні калькуляції собівартості виробів, що випускаються, дані про нормативи і норми витрат матеріальних ресурсів.

В процесі споживання матеріальних ресурсів у виробництві відбувається їхня трансформація в матеріальні витрати, тому рівень їхньої витрати визначається через показники, обчислені виходячи із суми матеріальних витрат.

Для оцінки ефективності матеріальних ресурсів використовується система узагальнюючих і конкретних показників (табл.1.1).

Застосування узагальнюючих показників в аналізі дозволяє одержати загальне представлення про рівень ефективності використання матеріальних ресурсів і резерви його підвищення.

Конкретні показники використовуються для характеристики ефективності споживання окремих елементів матеріальних ресурсів (основних, допоміжних матеріалів, палива, енергії й ін.), а також для встановлення зниження матеріалоємності окремих виробів (питомої матеріалоємності).

В залежності від специфіки виробництва конкретними показниками можуть бути: сировиноємність – у переробній галузі; металоємність – у машинобудуванні і металообробній промисловості; паливоємність і енергоємність – на підприємствах ТЕЦ; напівфабрикатоємність – на складальних виробництвах і т.д.

Питома матеріалоємність окремих виробів може бути обчислена як у вартісному, так і в умовно-натуральному і натуральному вираженні.

Таблиця 1.1.

Показники ефективності матеріальних ресурсів

Показники | Формула для розрахунку | Економічна інтерпретація показника

1. Узагальнюючі показники

Матеріалоємність продукції (ME) | ,(1.1) | Відбиває величину матеріальних витрат, що приходиться на

1 грн. виробленої продукції

Матеріаловіддача продукції (МО) | ,(1.2) | Характеризує вихід продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів

Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції (Ум) | ,(1.3) | Відбиває рівень використання матеріальних ресурсів, а також структуру (матеріалоємність продукції)

Коефіцієнт використання матеріалів (KM) | ,(1.4) | Показує рівень ефективності використання матеріалів, дотримання норм їхньої витрати

Продовження таблиці 1.1

Показники | Формула розрахунку | Економічна інтерпретація показника

2. Конкретні показники

Сировиноємність продукції (СМЕ)

Металоємність продукції (ММЕ)

Паливоємність продукції (ТМЕ)

Енергоємність продукції (ЕМЕ) |

(1.5)

,(1.6)

,(1.7)

,(1.8) | Показники відбивають ефективність споживання окремих елементів матеріальних ресурсів на 1 грн. випущеної продукції

Питома матеріалоємність виробу (УМЕ) | ,(1.9) | Характеризує величину матеріальних витрат, витрачених на один виріб

В процесі аналізу


Сторінки: 1 2 3 4