2. Аналіз матеріалоємності продукції

Витрати сировини, матеріалів, палива, енергії, інших пред-метів праці займають найбільшу питому вагу серед поточ-них витрат на виробництво у більшості галузей виробни-чої сфери. Від того, як на підприємстві здійснюється про-цес матеріально-технічного постачання і контроль за до-триманням режиму економії у кожному підрозділі, на кож-ному робочому місці, значною мірою залежать найваж-ливіші показники роботи підприємства — обсяг виробниц-тва, його рентабельність, а також фінансовий стан і ліквідність. У процесі фінансово-економічного аналізу ро-боти підприємства це висуває таке коло питань, які пов'я-зані з пошуком резервів зниження витрат предметів праці і зростання на цій основі обсягів виробництва та кінцевих результатів:

аналіз якості розрахунків, які здійснюють відповідні функціональні підрозділи підприємства для визначення потреби у матеріальних ресурсах, включаючи аналіз якості норм витрат сировини, матеріалів, енергоносіїв на вироб-ництво продукції;

оцінка діяльності служб матеріально-технічного за-безпечення з точки зору забезпечення безперебійності по-стачання виробництва усіма необхідними видами матері-альних ресурсів та економії фінансових ресурсів на ство-рення складських запасів;

факторний аналіз матеріалоємності продукції;

виявлення резервів зниження матеріальних витрат за рахунок запровадження прогресивних норм, ресурсо-зберігаючих технологій, зменшення непродуктивних втрат, відходів тощо;

підрахунок впливу запровадження режиму економії матеріальних ресурсів на кількісні та якісні показники роботи підприємства.[3,c.168-169]

Економне і раціональне використання матеріальних ре-сурсів виражається через показники матеріалоємності про-дукції.

Загальна матеріалоємність продукції — це вартіс-ний показник оцінки витрат матеріальних ресурсів на весь обсяг виробленої підприємством продукції. Він обчислюєть-ся як питома вага матеріальних витрат у вартості товар-ної продукції за оптовими (договірними, прейскурантни-ми) цінами без податку на додану вартість і акцизного збору. Тобто матеріалоємність характеризує вартість ви-трачених сировини, матеріалів, напівфабрикатів, енерго-носіїв на 1 гривню товарної продукції. Зворотним показ-ником до матеріалоємності є матеріаловіддача, яка харак-теризує обсяг товарної продукції, що випускається при витраті матеріальних ресурсів вартістю в 1 гривню.[3,c.175]

Питома матеріалоємність — це характеристика ви-трат матеріальних ресурсів на випуск одиниці конкретних виробів. Наприклад, якщо оптова ціна виробу А становить 2700 гри., а матеріальні витрати на його виробництво — 1269 грн., то питома матеріалоємність його дорівнювати-ме 0,47 (1269 : 2700). Цей показник може також визна-чатися для характеристики витрат конкретних видів ма-теріальних ресурсів на одиницю продукції. Тоді кажуть про металоємність, енергоємність продукції тощо, причому такі показники в аналізі можна використовувати також і в натуральному вираженні (наприклад, кількість металу на випуск одного трактора, витрати електроенергії на ви-робництво однієї тонни металу, кількість борошна на одну тонну хлібобулочних виробів і т. ін.).

Аналіз показників матеріалоємності покликаний спри-яти пошуку резервів скорочення матеріальних витрат на виробництво продукції, що дає, з одного боку, додаткові ресурси для збільшення випуску продукції, а з іншого — сприяє зниженню собівартості виробництва.

Для оцінки динаміки (виконання бізнес-плану) матеріа-лоємності на підприємстві використовуються дані бухгал-терського обліку про надходження і використання матері-альних ресурсів на виробництво, групування витрат за еко-номічним змістом (з виділенням витрат сировини і основ-них матеріалів, допоміжних матеріалів, покупних напівфа-брикатів і комплектуючих виробів, палива, енергії), а також планові і звітні калькуляції собівартості продукції окремих виробів і продукції підприємства в цілому.

На загальну матеріалоємність продукції підприємства впливають такі фактори:

зміна матеріалоємності окремих видів продукції;

структурні зрушення у складі продукції, що випус-кається і реалізується;

динаміка цін і тарифів на використані матеріальні ресурси;

динаміка відпускних цін на продукцію підприємства.

Для розрахунку впливу цих факторів на відхилення показника матеріалоємності продукції підприємства від базового (наприклад, тієї, що передбачалась у бізнес-плані на аналізований період) можна скористатися методом лан-цюгових підстановок. Порядок розрахунку і його логіка подаються у табл. 2.1.

Розрахункові показники матеріалоємності для ланцю-гових підстановок і виявлення факторів, що спричинили зміну показника матеріалоємності продукції підприємства, розташовуються у такій послідовності:

а) за бізнес-планом 0,3547;

б) фактичний обсяг і асортимент виготовленої продукції, виходячи з планових матеріальних витрат (включаючи планові ціни і тарифи на матеріальні ресурси) і планових оптових цін на продукцію підприємства (9962 : 26 759) = 0,3723;

в) те ж саме з урахуванням фактичних цін і тарифів на матеріальні ресурси (9962-366): 26 759 = 9596 : 26 759 = 0,3586;

г) фактичний обсяг і асортимент виготовленої продукції, виходячи з планових матеріальних витрат (але за цінами і тарифами на матеріальні ресурси, що фактично діяли) і фактичних оптових цін на продукцію підприємства (9596 : 25 338) = 0,3787;

д) фактична матеріалоємність 0,4176;

Таблиця 2.1.

Вихідні дані для факторного аналізу матеріа-лоємності продукції промислового підприємства, тис. грн.

Показник |

За бізнес-планом на звітний рік | Фактично на звітний рік

Матеріальні витрати підприємства на виробництво продукції | 10286 |

10582

Товарна продукція в оптових цінах | 29002 | 25338

Загальна матеріалоємність (коеф.) | 0,3547 | 0,4176

Економія (-), перевитрата (+) факти-чно спожитих матеріальних ресурсів за рахунок зміни цін і тарифів на них порівняно з прийнятими у бізнес-плані | X |

-366

Планові матеріальні витрати на фак-тичний обсяг і асортимент виготовле-ної продукції | X |

9962

Фактичний обсяг товарної продукції у запланованих середньозважених дого-вірних цінах | X |

26 759

Загальне відхилення фактичної матеріалоємності про-дукції підприємства за рік становило: +0,0629 (0,4176 - 0,3547), тобто вона дуже суттєво збільшилась порівняно з плано-вим рівнем (на 17,7%), у тому числі за рахунок:

структурних зрушень в асортименті виготовленої продукції за звітний рік на користь матеріалоємніших виробів: 0,3723 - 0,3547 = +0,0176;

зміни (здешевлення) цін і тарифів на матеріальні ре-сурси порівняно із закладеними у бізнес-плані: 0,3586 - 0,3723 = -0,0137;

зміни (здешевлення) оптових цін на продукцію під-приємства порівняно з цінами, закладеними у бізнес-плані: 0,3787 - 0,3586 = +0,0201;

зміни (зростання)