Баланс факторів: +0,0176-0,0137 + 0,0201 + 0,0389= +0,0629.

3. Основні фактори зниження матеріаломісткості продукції

Розклад загального результату за показником матеріалоємності приведений в попередньому розділі даної роботи дає змогу визначити шляхи подальшого скорочення витрат матеріальних ресурсів на підприємстві. Зокрема на підприємстві, що аналізується, суттєве значен-ня має з'ясування причин переходу на випуск продукції з більшою питомою матеріалоємністю і можливостей раціо-нальнішої з цієї точки зору структури товарного випуску. У підприємства є значні резерви для зниження загальної матеріалоємності за рахунок скорочення витрат на сиро-вину, матеріали та інші матеріальні ресурси, які йдуть на випуск окремих виробів (а це передусім посилення кон-тролю за додержанням норм витрат, зменшенням відходів, їх утилізацією тощо). Загальний резерв зменшення ма-теріалоємності продукції на підприємстві становить 0,0176 + 0,0201 + 0,0389 = 0,0766, що означає (у разі його мобілізації) можливе скорочення матеріальних витрат на суму 0,0766-25 338 = 1941 тис. грн.

При аналізі питомої матеріалоємності окремих виробів, що виробляє підприємство, здійснюють перевірку виконан-ня запланованих заходів щодо економії матеріалів, додер-жання норм витрат у натуральних одиницях (вони повинні фіксуватися у технологічних картках), фактів взаємозаміни матеріалів, розміру відходів (зокрема, за рахунок нера-ціонального розкрою), а також перевіряють формування вартості матеріальних ресурсів з урахуванням договірних закупівельних цін і транспортно-заготівельних витрат. Усі фактори, які впливають на питому матеріалоємність ви-робів, умовно можна поділити на фактори норм і фактори цін, що дає змогу визначити конкретні служби і посадових осіб, причетних до необґрунтованого підвищення витрат матеріальних ресурсів на виробництво.

Нижче подається аналітична таблиця (див. табл. 3.1) для визначення факторів, що вплинули на зростання мате-ріалоємності виробу А проти запроектованої у бізнес-плані (оптова ціна виробу А — 360 грн.).

Таблиця 3.1.

Аналітична таблиця для визначення матеріалоємності виробів

Вид матеріаль-них ресурсів |

Прямі витрати на виробництво |

Відхилення за рахунок норм (гр.5-2)х 3 |

Відхилення за рахунок цін (гр.6 - 3) х 5 |

Вплив на пито-му матеріалоєм-ність, коп.

планові | фактичні

кіль-кість, кг |

ціна за 1 кг, грн. |

сума, грн. |

кіль-кість, кг |

ціна за 1 кг, грн. |

сума, грн. |

фактор норм (гр. 8: : 360) |

Фактор цін (гр. 9: : 360)

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11

Матеріал 1 | 1,75 | 36,20 | 63,35 | 1,78 | 35,22 | 62,69 | +1,09 | -1,75 | +0,30 | -0,49

Матеріал 2 | 0,36 | 88,00 | 31,68 | 0,40 | 99,04 | 39,62 | +3,52 | +4,42 | +0,98 | +1,23

Матеріал 3 | 0,44 | 40,00 | 17,60 | 0,38 | 41,00 | 15,58 | -2,40 | +0,38 | -0,67 | +0,10

Матеріал 4 | 0,06 | 520,0 | 31,20 | 0,07 | 420,6 | 29,44 | +5,20 | -6,96 | +1,45 | -1,93

Комплекту-ючий виріб № 1, шт. | 4 | 13,00 | 52,00 |

4 |

13,00 |

52,00

Разом | X | X | 195,83 |

X |

X |

199,33 | +7,41 | -3,91 | +2,06 | -1,09

Запланована матеріалоємність виробу А — 54,40 коп. на 1 грн., фактична — 55,37 коп., перевищення — 0,97 коп., у тому числі за рахунок фактора норм перевищення стано-вило 2,06 коп., за рахунок фактора цін — зниження на 1,09коп.

Значний вплив на питому матеріалоємність виробів і загальну матеріалоємність продукції підприємства справ-ляє частка відходів у загальній вартості витрачених на виробництво сировини і матеріалів. У бухгалтерському обліку і статистичній звітності підприємств накопичують-ся дані про обсяги відходів виробництва, їх вартість і ви-користання (утилізацію). Зокрема, дані про вартість відходів за цінами повноцінної сировини (матеріалів) і за цінами можливого використання матеріалів дають змогу визна-чити коефіцієнти корисного використання матеріалів.

Приклад. На підприємстві річна загальна вартість си-ровини і основних матеріалів, списаних на виробництво продукції, становила 4776,5 тис. грн., при цьому поворот-них відходів зафіксовано на суму 166 тис. грн., які за вартістю повноцінних матеріалів становлять 439 тис. грн. Звідси коефіцієнт корисного використання сировини і матеріалів дорівнюватиме (4776,5 - 439,0) : 4776,5 = 0,91.

Порівняння цього коефіцієнта у динаміці або із запла-нованими дає підставу для характеристики роботи кон-структорської і технологічної служби підприємства у на-прямі пошуку резервів скорочення матеріальних витрат на виробництво продукції. Так, мова може йти про раціо-налізацію розкрою матеріалів, що має першочергове зна-чення у таких галузях, як металообробна, деревообробна, швейна, взуттєва промисловість.

Значним резервом зниження матеріалоємності продукції є максимізація використання відходів у власному вироб-ництві. Аналіз звітних даних у динаміці про утворення відходів за видами та їх використання на випуск продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання насамперед дає відповідь на запитання, як ця справа організована на підприємстві. Фінансовий ефект від збільшення використання відходів на виробництво за-лежить від співвідношення між їх вартістю (цінами) за інших методів використання і цінами можливого викори-стання на місці у технологічних цілях.

В умовах ринкової економіки значно спрощується дуже складна для адміністративно-планового господарства ана-літична задача визначення резервів збільшення обсягу випуску продукції за рахунок тих можливостей економії матеріальних ресурсів, які виявлені при аналізі. Справа в тому, що за практичної відсутності на ринку дефіциту на матеріально-технічні ресурси немає проблеми комплекту-вання резервів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, адже додаткові кошти, які з'являються в результаті економії будь-яких матеріальних ресурсів, завжди можна спряму-вати на додаткову закупівлю необхідних предметів праці у співвідношеннях, необхідних для виробництва продукції. Тому підрахунок резервів збільшення обсягу продукції