Менеджмент підприємств відрізняється від інших видів управ-ління (уряд, політичні партії, церква, громадські організації) тим, що він організаційними діями ринкової спрямованості забезпечує реалізацію мети підприємницької діяльності товаровиробників.

Фахівець з менеджменту спроможний організувати діяльність підприємства будь-якої галузі, у будь-якому регіоні й місці, якщо він володіє теоретичними основами менеджменту.

Менеджмент — це досить складна система впливу, всебічне до-слідження якої потребує різноманітних підходів. Зокрема, теорія і практика менеджменту передбачає визначення суб'єктів і об'єктів управління.

Суб'єкти управління — це ті ланки менеджменту, які здійсню-ють організаційний вплив на робітників, виробничий процес, жит-тєвий цикл підприємства тощо.

Суб'єктами управління є менеджери різних рівнів управління (директори підприємств, начальники цехів, відділів, майстри, бри-гадири). До суб'єктів управління належать також апарат управлін-ня підприємства (економісти, бухгалтери, маркетологи), колегіальні органи управління (колегії, правління фірм, різні ради, президії).

Певною мірою суспільство регламентує правові засади форму-вання і діяльності суб'єктів управління на підприємстві. Зокрема, законодавство України відповідними законами про підприємства, господарські товариства визначає загальні принципи управління підприємством, самоврядування трудовим колективом, систему та посадових осіб управління в різноманітних товариствах: акціонер-них, повних, з обмеженою відповідальністю, з додатковою відпові-дальністю, командитних.

Оскільки всі підприємства діють згідно з статутом, суб'єкти уп-равління відповідно до чинного законодавства визначаються в ста-тутних і засновницьких документах підприємств.

Об'єкти управління — це ланки організаційного впливу менедж-менту, що безпосередньо виробляють продукцію, виконують робо-ти і надають послуги. Вони становлять трудовий колектив підпри-ємства і його підрозділів.

Світова практика засвідчує, що менеджмент підприємства ви-значається кількома рівнями управління об'єктами:

вищий рівень — top-management, невелике коло менеджерів ке-рівної ланки (президенти і віце-президенти фірм, директори, їхні заступники та ін.), що забезпечують стратегію фірми;

середній рівень — middle management, керівники підрозділів, філіалів, відділів, цехів, що забезпечують менеджмент виконання планів, програм стратегії фірми;

нижній рівень — lower management, менеджери, які забезпечу-ють безпосередньо організацію виробничого процесу, управління виробниками (трудовим колективом).

Взаємодія суб'єктів і об'єктів управління утворює ринковий прос-тір функціонування менеджменту підприємства, створення умов для зміцнення його позицій на ринку, досягнення мети тощо.

Практичний менеджмент передбачає необхідність реалізації на рівні підприємства таких основних функцій управління: стратегіч-ного фірмового планування (бізнес-план) та його реалізації; фор-мування організаційної структури управління; комплектування штатів; управління працівниками через мотивацію праці та її конт-роль (передбаченість результатів, превентивний (попередній) конт-роль тощо); управління маркетингом; координації та кооперування виробництва тощо.

Менеджмент як управлінська діяльність має справу з складними соціально-економічними системами і процесами, що зумовлює не-обхідність прийняття управлінських рішень відповідно до умов і обставин розвитку життєвого циклу підприємства.

Рішення в менеджменті означає вибір з багатьох (як мінімум, з двох) альтернатив стратегії й тактики діяльності підприємства.

Рішення обумовлює ефективний режим функціо-нування підприємства і залежить від особистості менеджерів, теоретичної підготовки, практичного досвіду, таланту, культури тощо.

Менеджмент передбачає прийняття рішень з най-різноманітніших питань діяльності: фінансових, мар-кетингових, постачальницьких, інноваційних, збутових, виробни-чих, кадрових, регіональних тощо.

Менеджмент значною мірою зумовлює політику підприємства, його філософію, культуру, етику, інноваційну спрямованість. Ці проблеми досліджують відповідні розділи єдиної науки управління (менеджменту).

Сучасний бізнес передовсім базується на менеджменті. Будь-яке підприємство незалежно від виду, форми власності та організаційно-правового статусу завжди потребує певної системи управління Процес управління є тією продуктивною силою, яка відповідно об'єднує всі ресурсні елементи ділового підприємства і приводить їх в узгоджений рух. Сутність менеджменту полягає в оптимальній трансформації ресурсів фірми і досягнення поставленої мети. Див. С.Ф. Покропивний. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність. К:КНЕУ, 1998р, С-140

Розглядаючи сутність менеджменту (управління), необхідно зазначити, що однозначного визначення поняття «управління» поки що немає. Тому можна і треба навести кілька дефініцій цього процесу, які прийняті у зарубіжній і вітчизняній економічній літературі (табл. 1.1).

З наведених у таблиці дефініцій можна зробити такий висновок - жодна з них не розкриває поняття «управління» повною мірою, а характеризує лише якусь одну з його сторін. Існує і ряд інших визначень цього поняття, але вони також не дуже відрізняються, сутність зводиться до того, що організація менеджменту відображає управлінську функцію — побудову організації для досягнення поставлених цілей.

Зміст процесу управління найповніше можна розкрити через його функції. До функцій, які має виконувати будь-який керівник, треба відносити: планування, організацію, директорування та контроль.

1. Планування — процес визначення мети і передбачення майбутнього розвитку підприємства. Воно є запорукою успішно здійснення всіх наступних рішень у сфері бізнесу.

2. Організація — специфічна діяльність з формування структури певного суб'єкта господарювання, координації внутрішніх відділень (відділів, служб, цехів, дільниць), розподілення повноважень і відповідальності між конкретними керівниками і виконавцями.

Таблиця 1.1

Дефініції поняття «управління»

Визначення |

Джерело*

Управління — це процес планування, організації, мотивації і контролю, необхід-ний для того, щоб сформулюва-ти і досягти цілей організації | Мескон М. X., Альберт М., Хедуори Ф. Основи менедж-мента / Пер. с англ. — М.: Дело, 1992.*

Управління — це особливий вид діяльності, який перетво-рює неорганізований натовп в ефективну цілеспрямовану і продуктивну групу | Peter F. Drucker. A New Discipline, Sucres: January — February 1987.*

Управління (менеджмент) — процес поєднання ресурсів для досягнення поставленої мети | Современный бизнес: Учеб. в 2 т. T. 1 . / Пер. с англ. Д. Дж. Речмен, М. X. Мескон,