“Поняття та захист комерційної таємниці”

ПЛАН

1. Поняття комерційної таємниці

Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною (конфеденційна, нерозкрита) в тому розумінні, то вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Специфічність, інституту нерозкритої інформації полягає в тому, що вона не піддається офіційній реєстрації. Опис, який складає її сутність, має конфіденційний характер і надається із серйозними застереженнями. У ліцензійних договорах, як правило, зазначається порядок і умови передачі цієї інформації.

Цими та іншими чинниками зумовлюється потреба у окремому правовому інституті захисту такої нерозкритої інформації, оскільки вона в сучасних умовах набуває все більшої ціни як товар. Цей товар користується значним попитом.

Можна було б сказати, що нерозкрита інформація, в тому числі ноу-хау, є додатковим елементом, який істотно підсилює ефективність патентного захисту винаходів та інших науково-технічних досягнень. У поєднанні з патентом нерозкрита інформація створює більш надійний захист винаходів та інших технічних рішень від неправомірного використання третіми особами.

Однак проблема полягає в тому, як забезпечити правову охорону нерозкритої інформації, не розкриваючи її змісту, її сутності.

Адже немає що захищати — офіційної реєстрації цієї інформації не існує, правоохоронних документів на неї ніхто не видає, її сутність має винятково конфіденційний характер.

Ця проблема ускладнюється ще й тим, що виявити неправомірне використання цієї інформації майже неможливо, встановити порушення і порушника також непросто. Неправомірного користувача нерозкритої інформації за руку не схопиш, як звичайного злодія. Нерозкритою інформацією у більшості випадків можна заволодіти тільки очима, розумом, свідомістю.

Фахівцю достатньо одного погляду на креслення, механізм, улаштування тощо, щоб одразу збагнути принцип їх роботи.

Це зовсім не означає, що така нерозкрита інформація взагалі не підлягає опису чи будь-якій іншій фіксації на матеріальному носії. Але там, де це можливо, будь-якої фіксації уникають саме з метою запобігти розголошенню її сутності.

Якщо ж нерозкрита інформація будь-яким чином зафіксована, то вживаються такі заходи її охорони, аби вона не потрапила в треті руки. Отже, нерозкрита інформація може бути об'єктом правової охорони доти, поки вона зберігає свою конфіденційність.

Саме тому важко розробити принципи правової охорони такої інформації. Проте загальний контур такого правоохоронного механізму уже окреслився.

Передусім необхідно визначити об'єкт правової охорони інакше кажучи, сформулювати хоча б саме загальне визначені поняття нерозкритої інформації. У цьому визначенні має бути охарактеризована та інформація, яка буде складати об'єкт правової охорони.

Це технічна, комерційна, організаційна і будь-яка інша інформація, здатна підвищити ефективність виробництва чи будь-якої іншої доцільної суспільне корисної діяльності.

Звичайно, до такої інформації має належати і та, що не тільки здатна підвищити ефективність виробництва, а й може зумовити будь-який інший позитивний ефект. У визначенні має бути зазначено, що така інформація з огляду на її зміст має певну реальну чи потенційну вартість, що робить її товаром. Безумовно, така інформація повинна мати конфіденційний характер, тобто бути невідомою третім особам. Звичайно, можуть бути запропоновані також інші якісні ознаки нерозкритої інформації, але й наведені дають можливість сформулювати хоча б загальне її визначення: технічна, організаційна, комерційна, економічна та інша інформація, здатна сприяти підвищенню ефективності виробництва та іншої суспільне корисної діяльності або давати інший позитивний ефект, не відома третім особам, внаслідок чого має комерційну вартість, визнається нерозкритою інформацією.

Під дію правової охорони нерозкритої інформації не повинні підпадати комерційні та інші таємниці, які складають державну таємницю і охороняються спеціальними законами.

Володілець нерозкритої інформації, інших секретів виробництва (ноу-хау), безумовно, має право на захист від її неправомірного використання.

Постає питання, як здійснювати охорону цієї інформації. Передусім необхідно в законі проголосити, що держава бере нерозкриту інформацію під свій захист від будь-якого неправомірного посягання.

Правова охорона має надаватися тільки такій інформації, яка має реальну чи потенційну вартість, тобто тій, що може дати певний прибуток або інший позитивний ефект, завдяки чому вона стає ринковим товаром і, отже, об'єктом цивільного обороту. На цей товар поширюються всі правила, що стосуються обігу товарів.

Звичайно, це — товар специфічний, який не має матеріальної субстанції, але здатний приносити певну, часом досить відчутну користь суспільству.

Правова охорона такої інформації може надаватися за умови, що до неї немає доступу на законній підставі третіх осіб. Інформація тому й називається нерозкритою, що має конфіденційний характер. Вона може бути товаром лише за умови, що не відома третім особам, і довідатися про її сутність не можна з інших джерел. Водночас зазначена інформація має бути здатною до відчуження її володільцем. Не може вважатися нерозкритою інформацією і підпадати під правову охорону фізична, психологічна чи будь-яка інша здатність людини до певного впливу на інших людей або вміння здійснювати певні дії, недоступні іншим. Ця здатність не може бути товаром, оскільки вона невід'ємна від її суб'єкта — лише інформація, яку можна відділити від її носія, тобто передати іншим особам, є такою, що охороняється.

Правова охорона нерозкритій інформації може бути надана ще за однієї неодмінної умови, її володілець має вживати відповідних заходів для збереження конфіденційності зазначеної інформації.

Це — необхідна умова правової охорони, адже за можливості розкриття сутності нерозкритої інформації вона втрачає здатність до охорони, тобто правоохоронність.

Ці