з головних органів ООН, що під керівництвом Генеральної Асамблеї ООН координує економічну і соціальну діяльність ООН, спеціалізованих установ ООН, а також численних органів ООН. На неї покладені широкі різноманітні функції координації і розвитку співробітництва держав з різним соціальним ладом з таких важливих економічних і соціальних областях їхніх взаємин, як економічний розвиток, світова торгівля, індустріалізація.
Рада по Опіці ООН діє під керівництвом Генеральної Асамблеї ООН і уповноважена розглядати звіти, надані владою, що керує відповідною територією, приймати петиції і розглядати їх, консультуючи з керуючою владою, улаштовувати періодичні відвідування відповідних територій під опікою в погоджені з керуючою владою терміни і починати згадані дії відповідно до умов угод про опіку. Вона розробляє анкету щодо політичного, економічного і соціального прогресу, а також прогресу в області утворення, а керуюча влада кожної території під опікою, що входить у компетенцію Генеральної Асамблеї, представляє останньої щорічні доповіді на основі цієї анкети. У результаті визвольної боротьби більшість підопічних територій здобуло незалежність. Відповідно з 11 підопічних територій, що знаходилися у веденні Ради із самого початку його діяльності, у даний час залишилася одна - Тихоокеанські острови (під опікою США). До складу Ради входять Росія, США, Великобританія, Франція і Китай, який у її роботі фактично участі не приймає.
Міжнародний Суд ООН це головний судовий орган ООН. Цим в основному і визначається сфера діяльності Міжнародного Суду. Цей орган має безліч специфічних особливостей, тому що у відмінності від інших міжнародних судів, сторонами розглянутих Судом справах можуть бути тільки держави. Звертання до Суду є факультативним, тобто держави передають суперечку на його вирішення на підставі укладеного ними угоди-компромісу. Однак ряд держав, по деяких міжнародних договорах, визнають юрисдикцію Суду в якості обов'язкової. Суд зобов'язаний вирішувати передані йому суперечки на підставі міжнародного права, застосовуючи при цьому міжнародні конвенції, міжнародний порядок, загальні принципи права, визнані цивілізованими націями, а також як допоміжний засіб - судові рішення і доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права різних націй.
Секретаріат ООН це орган ООН, покликаний обслуговувати роботу інших органів ООН і здійснювати їхні рішення і рекомендації. Секретаріат ООН виконує адміністративно-технічні функції ООН, зокрема, готує деякі матеріали, переводить, друкує і поширює доповіді, резюме й інші документи і т.д.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) — міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи Організації Об'єд-наних Націй. МВФ розпочав свою діяльність з березня 1947 р. Місце перебування — Вашингтон.
Згідно із Статутом метою створення МВФ було сприяння міжнародному валютному співробітництву та стабілізації ва-лют, створення багатосторонньої системи платежів і розрахунків, підтримання рівноваги платіжних балансів країн — членів Фонду, здійснення системи заходів, спрямованих на регулю-вання валютних курсів, підвищення ступеня конвертованості валют, надання короткострокових кредитів країнам — членам Фонду для покриття тимчасового дефіциту їх платіжних ба-лансів, на ліквідацію валютних обмежень, організацію консуль-тативної допомоги з фінансових та валютних питань.
Оскільки МВФ є організацією акціонерного типу, то його ресурси складаються із внесків країн-членів, для кожної з яких встановлюється вступна квота, залежно від частки краї-ни в світовій торгівлі. Ця квота переглядається кожні п'ять років. Квота країн — членів МВФ під час дії Бреттон-Вудської валютної системи складалася з 25% у золоті і 75% у націо-нальній валюті даної країни, а з моменту введення в дію Кінгстонської валютної системи ця квота становить 22,7% у вільно конвертованій і 77,3% у національній валюті.
Тільки в 1991—1992 рр. членами Фонду виявили бажан-ня стати понад 20 країн світу, в тому числі країни — ко-лишні республіки СРСР. Всього на сьогодні членами МВФ є 181 країна. Україна разом з іншими державами, що входи-ли до складу колишнього СРСР, була прийнята до МВФ у 1992 р. 3 червня 1992 р. Президент України підписав Закон України "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду. Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації. Між-народної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій".
Її квота становить 0,69% у загальному капіталі фонду .
Керівними органами Фонду є Рада управляючих, Директо-рат, Секретаріат. Вищим органом виступає Рада управляю-чих, яка приймає у Фонд нових членів, затверджує зміни па-ритетів валют країн-учасниць, переглядає квоти, розподіляє чистий прибуток Фонду. Директорат займається поточним регламентуванням діяльності цієї організації.
Голоси у Раді управляючих МВФ розподіляються залежно від розміру квоти тієї чи іншої країни. Кожний член Фонду має в Раді 250 голосів плюс один голос на кожні 100 тис. квоти. Тому США фактично володіють правом вето при ви-рішенні найважливіших питань діяльності МВФ, чим став-лять у залежність всі інші країни — члени Фонду. Так, част-ка США у загальній кількості голосів становить 17,7%, а прийняття ключових рішень потребує кваліфікованої біль-шості — 85% голосів. Сполучені Штати Америки разом з країнами ЄС мають близько 44% голосів у МВФ, а 56% нале-жить іншим країнам, які становлять 86% від загальної кількості членів Міжнародного валютного фонду.
Протягом майже піввікового функціонування Міжнарод-ний валютний фонд виявив неабияку гнучкість і велике вміння пристосовуватись до мінливих умов розвитку міжна-родних валютних відносин. Так, МВФ успішно забезпечував функціонування Бреттон-Вудської системи, яка проіснувала до початку 70-х років, відігравши значну роль у зміцненні зовнішньоекономічних і валютно-фінансових зв'язків у світо-вому господарстві.
